рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Процедурні «підводні камінці» у новому Виборчому кодексі

    • Сергій Васильченко

      Голова правління ГО «Український центр суспільних даних»

    • Розсилка
    Процедурні «підводні камінці» у новому Виборчому кодексі

    Виборчий кодекс написаний так, що важко сприймається

    Прикриваючись благородною метою «знищити корупційну мажоритарку» був прийнятий Виборчий кодекс. Який, м’яко кажучи, був написаний з огріхами. 
    Тепер же, прикриваючись благородною метою «виправити огріхи у Виборчому кодексі» в нього вносять правки, серед яких, є і такі, що змінюють правила проведення виборів.

    Як існуючі норми у ВК дозволяли маніпулювати на виборах до Верховної Ради, я писав раніше. Схоже може бути і на місцевих. А як цьому сприяють пропоновані зміни – писали мої знайомі. Тому це я повторювати не буду, а зверну увагу на «підводні камінці» у процедурних питаннях.

    Бо, якщо серед понад 3000 поданих правок, не буде таких, які вирішують знайдені мною проблеми, то можуть виникнуть ситуації, які зірвуть виборчий процес у певних територіях, або спровокують конфлікти чи бардак. Правда у нас у цьому, традиційно, звинуватять ЦВК, а не тих хто цей ВК писав, просував та голосував.

    На передкарантинному круглому столі 10 березня 2020р. «Реформування законодавства, що регулює місцеві вибори», деякі виступаючі заявляли, що адміністративно-територіальна реформа ніяк не впливає на виконання норм у ВК. Але на мою думку, ці експерти ґрунтовно не розібрались у цій темі.

    Візьмемо, наприклад, міста з районним поділом до, яких приєднуються ради з сусідніх районів. Відповідно до норм ВК, територія району в місті є територіальним виборчим округом з виборів міського голови. Також в межах такого району утворюються і округи з виборів до ради. І тут виникає проблема, бо населені пункти рад, які приєднались, формально не належать до жодного району міста. І така ситуація навіть у тих випадках, де вже відбулось таке приєднання. До Житомира ще 27.09.2018 приєдналась Вересівська сільська рада, але с. Вереси не увійшло у жоден район міста. І у документах Житомирської міської ради воно фігурує як населений пункт Житомирського району, як тут :«Прозатвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в межахс.Вереси Житомирського району». Така ситуація склалась тому, що депутати у Верховній Раді, замість того, щоб змінити межі районів та міст обласного значення, під впливом громадськості, прийняли «прогресивне» рішення дозволяти об’єднання без змін меж районів.

    То ж виходить, що жителі таких населених пунктів не зможуть взяти участь у виборах міського голови, міської ради. Адже у ВК не передбачено, щоб територіальна комісія в місті з районним поділом напряму отримувала протоколи з дільниць з виборів голови та міськради. Та і ніякого «закордонного» округу не передбачено для населених пунктів, які не входять у жоден з районів міста.

    Таких міст в Україні буде не багато, але проблема є.

    Також, в рамках адмінтерреформи пропонується відмовитись від статусів міст обласного та районного значення. Всі громади матимуть рівний статус і входитимуть у відповідні райони, лише Київ та Севастополь будуть виключенням. І це викликає, ще одну складність. У ВК написано , що «Дільнична виборча комісія утворюється відповідною районною, міською (міста обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення без районного поділу), районною у місті територіальною виборчою комісією.» Тож виникає запитання, а яка комісія буде утворювати ДВК на території районів у містах? Районна, в склад району якого буде входити місто з районним поділом, наприклад Харків? Чи Харківська районна виборча комісія буде утворювати ДВК по всьому району, за виключенням районів у м. Харкові, де будуть утворювати районні у місті виборчі комісії? Чіткої відповіді на це питання у ВК немає, і це може викликати проблеми на місцях, коли різні виборчі комісії будуть утворювати одні й ті ж ДВК.

    Адмінтерреформою пропонується і суттєве скорочення районів, що автоматично призведе до збільшення навантаження по утворенню ДВК на районні виборчі комісії. Враховуючи, скільки у нас суб’єктів подають кандидатур у члени ДВК, які ці списки кандидатів якісні та як часто відбувається заміна, то робота у нових районних виборчих комісіях буде, як веслувальників на галерах.

    Є ще проблеми, які виглядають примарними, але мають шанси матеріалізуватись.

    На виборах по пропорційній системі у ВК написано: «Якщо дробові залишки у двох чи більше виборчих списках кандидатів від організацій партій однакові, першим додатковий депутатський мандат отримує той виборчий список організації партії, за кандидатів у депутати від якої віддано більшу кількість голосів виборців у єдиному багатомандатному окрузі». А що робити коли партії які претендують на додатковий мандат, отримали однакову кількість голосів?

    Мені про такі випадки на минулих виборах не відомо. Чи такого не траплялось, або на місцях «тихенько розрулили», я сказати точно не можу. Але варіант, що партійні списки наберуть однакову кількість голосів є. Я не мав часу проглянути всі результати виборів до міських рад, тож подивився лише результати 2015р. у м. Бахмач (я родом з Бахмацького району) і там побачив, що є випадок, коли різниця між результатами лише один голос, ПАРТІЯ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА «СОЛІДАРНІСТЬ» отримала 683 голоси, а Всеукраїнське об’єднання Свобода – 682. І чим менша кількість виборців у громаді, тим ймовірність отримати однакову кількість голосів зростає.

    Я б пропонував щоб у ВК у таких випадках цю проблему вирішували шляхом жеребкування, такий підхід є у деяких закордонних країнах. Адже нова пачка сірників українського виробництва набагато дешевша від проведення ще одних виборів чи голосування.

    Схожа ситуація і на виборах по багатомандатній мажоритарці. У ВК написано: «Якщо за підсумками голосування у відповідному багатомандатному окрузі на останній мандат у цьому окрузі претендують два або більше кандидатів у депутати, які отримали однакову кількість голосів виборців, територіальна виборча комісія приймає рішення про призначення повторного голосування щодо цих кандидатів». Я якщо претендують не на останній, а на декілька останніх мандатів? Адже може бути ситуація, коли в окрузі на 4 мандати, крім одноосібного лідера, буде ще четверо кандидатів, які отримали другий результат. Тоді у нас при повторному голосуванні треба обрати не одного а трьох депутатів.

    Тож у ВК, можливо варто змінити цю норму і оголошувати повторне голосування не лише, щодо цих кандидатів, а й щодо тієї кількості мандатів, які залишилися вакантними. Хоча я і в цьому випадку схиляюсь до вирішення питання обрання за допомогою пачки сірників українського виробництва – жеребкування.

    Є ще ряд питань, які великих проблем не створять, але можуть створити плутанину.

    У оформлені виборчої документації фігурує «назва місцевих виборів». У нас чомусь склалась традиція у назві перераховувати всі типи виборів які відбуваються на певну дату. Так на чергових місцевих виборах 2015р. назва звучала так: «Чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». І таку назву використовували і районні та обласні комісії, які вибори голів не організовують. На перших місцевих виборах 22 грудня 2019р. назва була з підковиркою: «Перші вибори депутатів сільських, селищних, міської рад об’єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міського голів». Те що там фігурують вибори лише однієї міської ради і одного міського голови, помітили не всі. У більшості випадків які я бачив, замість «міської рад» було написано «міських рад» та замість «міського голів» було «міських голів». Був ще варіант, коли по радах було правильно, але по головах з помилкою.

    На цих виборах з назвами буде складніше ніж у 2015р. коли були в одних радах чергові, а в інших перші вибори депутатів та голів, бо тепер з’являються старости. Тож в деяких громадах будуть такі варіанти наборів виборів:

    1. чергові вибори ради та голови
    2. перші вибори ради та голови
    3. чергові вибори ради та голови і старости
    4. чергові вибори ради та голови і старост
    5. чергові вибори ради та голови і перші вибори старости
    6. чергові вибори ради та голови і перші вибори старост

    А якщо місцева рада вирішить збільшить кількість старостинських округів, то у деяких округах будуть перші вибори старости (старост), а у деяких чергові вибори старости (старост).

    Тож як вірно сформулювати назву виборів у різних випадках? 
    На мою думку, якщо у перших виборів дата голосування співпадає з черговими, то їх теж прирівняти до чергових. І бажано у документах обмежуватись короткою назвою, як то «чергові місцеві вибори», без зайвих слів, кого обираємо.

    У проголосованих у першому читанні правках, є зміна до статті 268. В ній пропонується «До протоколу про результати голосування з виборів у відповідному багатомандатному, єдиному одномандатному виборчому окрузі з відповідних місцевих виборів заносяться цифрами такі відомості:

    10) прізвище, власне ім’я (усі власні імена) та по батькові (за наявності) кандидата у депутати або кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, старости, який набрав найбільшу кількість голосів виборців, а також відсоток голосів виборців, поданих за нього, у відношенні до кількості виборців, які взяли участь у голосуванні у відповідному виборчому окрузі.»

    Для виборів голів і старост, додавання цього пункту до протоколу, може і має доцільність, адже це дані про переможця. А от у випадку з депутатами, коли обирається декілька від округу, яка доцільність вказувати одного? Чи не виникне ситуація, що в одні виборчій комісії будуть вказувати дані одного кандидата, а інші декількох лідерів?

    Є ще деякі норми, які мені просто не подобаються.

    Так до статті 5. День голосування, пропонують внести правку «В рік проведення чергових місцевих виборів усі місцеві вибори проводяться один раз на рік – в день проведення чергових місцевих виборів…». Правка добра, але чомусь потім далі у пропонуються виключення.

    Так для позачергових пропонується їх все таки проводити, «якщо повноваження сільського, селищного, міського голови, старости села, селища припинилися більш як за дев’ять місяців до дня чергових місцевих виборів».

    А для проміжних, «якщо у зв’язку з достроковим припиненням повноважень депутата місцевої ради склад відповідної місцевої ради став неповноважним».

    Повторні місцеві вибори взагалі можна проводити без обмежень.

    Враховуючи те, що, як правило, такі вибори, під кінець каденції, мало кого цікавлять, то вони часто не відбуваються. Особливо це стосується повторних. Так у Великобудищанській сільраді (Полтавська обл., Диканський р-н.) ніяк не оберуть депутатів і призначають постійно повторні в тих самих округах. З 27.12.2015 по даний час їх було призначено аж 43 рази.
    Тож доцільності призначати у рік чергових місцевих виборів, якісь інші місцеві, я не бачу. Якщо ради склад відповідної місцевої ради став неповноважним, то нехай цей рік дана громада керується префектом, яких планують ввести.

    PS.

    Я не можу гарантувати, що виявив всі «підводні камінці» у ВК, бо він написаний так, що важко сприймається. Таке відчуття, що авторам платили за кількість знаків при написанні, тому безліч повторів та багатослівних термінів.

    У США, щоб боротись із заумними текстами в 2010 р. був прийнятий закон «The Plain Writing Act of 2010». Завдячуючи якому почалось переписування текстів, щоб вони стали зрозумілі народу. А також почали вчити держслужбовців користуватись простою мовою.

    Може і нам варто схожий закон прийняти, але щоб його норми поширювались  не лише на виконавчу гілку влади, як у США, а й і на інші – законодавчу та судову?

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Кирило Сазонов
    Кирило Сазонов

    Політичний оглядач

    Олексій Арестович
    Олексій Арестович

    військовий експерт

    Ігор Ейдман
    Ігор Ейдман

    Соціолог

    Юрій Бутусов
    Юрій Бутусов

    Журналіст, громадський діяч

    Павло Кишкар
    Павло Кишкар

    Начальник виробничо-технічного управління РГК

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ