Як нам врятувати транзит українського зерна
Дешеве зерно призводить до банкрутства фермерів
Чому Польща запровадила фактичну блокаду України (а за ними Словаччина, Угорщина, Болгарія, скоро і Румунія)?
Тому, що польсьскі чиновники не є випускниками курсів для папуасів, якими наповнений Кабмін та Верховна Рада. Щоправда ці «випускники» почали масово з'являтися з 14 року.
На цих курсах вчать не захищати національні економічні інтереси держави, проводити індустріалізацію економіки, проводити грамотну економічну політику, а вчать будувати відсталу та примітивну економіку під соусом «аграрної наддержави» та «вільного ринку». Тобто повністю задовільняти інтереси інших країн та транснаціональних корпорацій, що призводить до безробіття та масової міграції населення з країни.
Один з таких випускників (народний депутат з дуже модної партії) якось на одному ефірі, де був я присутній серйозно оборуювався, чому поляки нервують з приводу появи дешевих сировинних товарів України. «Це ж вигідно споживачам Польщі» глибокомисленно заявляв він.
Польскі політики та чиновники в цю маячню ніколи не вірили та не вірять, бо розуміють взаємозв'язок процесів та їх наслідки.
Неконтрольоване одномоментна «вигода від низких цін» призводить до катастрофічних наслідких для цілих галузей економіки. Дешеве зерно призводить до банкрутства фермерів. Банкрутство фермерів до невиплат по кредитах. Скорочення споживання фермерів на сільгосптехніку, яка часто виробляється в Польщі. Далі по ланцюжку банкрутують підрядники. Наслідок – безробіття, зниженння доходів та міграція населення в інші країні.
До речі така іді...ка практика у нас квітне та пахне, коли запускається некотрольований імпорті для «боротьби з інляцією» замість збільшення виробництва кількості товарів, які і знижують інфляцію. Так і вчиняє Польща та інші країни Європи.
Упевнений, що поляки попереджали наш Кабмін, щоб так не робили та регулювали ці питання. Не послухали та отримали блокаду не тільки на імпорт та й на транзит. Кабміну у нас немає часу займатися грамотним просуванням українського експорту. Шмигаль їздить та вибиває кредитиу під закувлю імпорту, що ще більше поглиблює кризу. А міністерка економіки займається тим, що радісно кричить як круто вона вкручує імортні лампочки, замість того щоб вибивати замовлення під наші підприємства.
Також по нас б'є примітивність нашої економіки. По коли немає чого продавати та оперуєш на зовнішних ринках великим масивом примітивної сировини швидко отримуєш відповідь без будь яких сантиментів та казок про «вільний ринок».
Бо якби Україна оперували продуктками переробки зерна (борошно, корми), кукурудзи (борошно, крохмаль, сироп, масло і глютен, етанол), ріпаку, сої (добавки, соєве м'ясо). Або свининою, яку можна вирощувати на кормах. Або продукцією машинобудування, яке обслуговує аграрний сектор. Або обладнанням для виробництва біогазу чи біоетанолу. Або іншою готовою продукцією, то тиск на різні ринки не був би таким помітним.
Плюс не потрібно б шукати транспорт для перевозу крупного габаритних вантажів. Один кілограм готової продукції і менше по об'єму і дорожче коштує.
Для цього потрібна грамотна економічна політика, податкові пільги, доступне фінансування для переобладнання аграрної (і не тільки) бізнесу.
Але для цього потрібне стратегічне мислення, а не примітивний мозок папуаса. Сподіваюся, що історія з Польщею навчила український бізнес та він почне тиснути на українських чинуш, бо по іншому справи рухатись не будуть.