Сфера послуг заговорила українською? Підсумки перших днів дії нових правил
Тим, хто рекомендує, як правильно обходити мовний закон, треба почитати про Остапа Бендера
З 16 січня, згідно з 30 статтею закону про державну мову, сфера обслуговування має користуватися передусім державною мовою. Насправді за ці два дні – з 16 по 18 січня – нічого страшного, чим лякали громадян України, не сталося. На адресу уповноваженого надійшло близько ста звернень, які передусім стосувалися супермаркетів та інших магазинів, зовнішньої реклами та сайтів інтернет-магазинів, у яких немає україномовної версії. Щодо сфер обслуговування споживачів є декілька випадків, коли пролунала відмова від обслуговування державною мовою, є низка закладів, де цінники досі написані недержавною мовою. Що стосується географії таких звернень, то величезна їхня кількість надійшла якраз із Києва та Київської області, також із Львова, Одеси та Харкова та трохи з інших регіонів, зокрема, з мого рідного Миколаєва.
Чи це багато, чи мало? Напевно, достатньо, бо починаючи від 1 грудня 2020 року була розпочата роз’яснювальна кампанія, метою якої було проінформувати громадян України про наближення 16 січня – дати імплементації мовного закону. Обговорювались особливості його застосування в сфері обслуговування, каральні заходи у випадку порушення мовного законодавства, а також, звичайно, проводилась роз’яснювальна робота із органами державної влади місцевого самоврядування, яким ми надіслали понад тисячу рекомендаційних листів із поясненнями специфіки закону.
Що стосується подальших перспектив, то, гадаю, коли закінчиться локдаун і відчиняться ресторани, фастфуди, кав’ярні, очевидно, кількість скарг може збільшитися. А може, і ні. Таку поки невелику кількість звернень можна пояснити і тим, що, можливо, громадяни України все-таки взяли до уваги наші рекомендації і зобов’язують персонал надавати їм послуги державною мовою. Це можна вважати одним з критеріїв громадянської активності та відповідальності і навіть гідності. Бо на 30-му році української незалежності переконувати громадян України, що мають бути реальні кроки по захисту державної мови на прикладі кожного – напевно, некоректно та недоречно.
Але я б нікого не залякував. Якщо клієнт хоче спілкуватись якоюсь популярною в конкретному регіоні мовою – чи то буде російська, чи то болгарська, чи то румунська, чи то польська, чи то угорська – звичайно персонал може відповідати зручною і йому мовою. Але перше слово за корпоративною етикою завжди має бути за персоналом, який має звернутися до клієнта, – привітатися і зрозуміти, якою мовою тому зручніше спілкуватися.
Звичайно, ми очікували і якихось провокаційних речей, як відбулося з рестораном в Одесі. Але я не реагую на такі речі, яких є достатньо в соціальних мережах. Це питання особистої культури кожного громадянина, що він думає та пише, чи дотримується закону або, навпаки, рекомендує, як його обійти. Тим, хто рекомендує, як правильно обходити мовний закон, я б порадив почитати «12 стільців», де Остап Бендер також давав поради, як обходити діюче законодавство. Думаю, що це – «совок», який лишився далеко в минулому. Здається, пропагандисти читають по «темниках», надісланих з сусідніх країн, але це не більш ніж провокації та спекуляції.
Наш мовний закон – надзвичайно демократичний, імплементується поволі, а не одразу, тому кожна зі сфер, якої він стосується, мала відповідний час, аби підготуватися. Нагадаю: тим, хто не буде дотримуватися нових норм, ми будемо оголошувати попередження та вимоги про усунення недоліків, а починаючи з 16 липня 2022 року вступає норма про штрафи для порушників. До того ж, до таких торгівельних мереж просто перестане ходити клієнт, який обере інший супермаркет.
Але ми – люди сучасні, горді та демократичні, і сподіваюся, будемо шукати шляхи порозуміння, а не протистояння.