Обслуговування лише українською! Мовний омбудсмен Тарас Кремінь про нові правила для бізнесу

інтерв'ю
  •  glavcom.ua
  • Розсилка
16 січня починає діяти стаття 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» - Обслуговування лише українською! Мовний омбудсмен Тарас Кремінь про нові правила для бізнесу
16 січня починає діяти стаття 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»
фото: netfreedom.org.ua

«Розглядатимемо скарги про порушення, підкріплені аудіо– або відеофайлами»

Відсьогодні продавці, перукарі чи персонал банків обов’язково мають звертатися до клієнтів українською мовою. Перейти на російську або будь-яку іншу матимуть право лише на прохання клієнта.

16 січня починає діяти стаття 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка розповсюджується на сферу послуг. Громадяни матимуть право скаржитися на невиконання закону до Уповноваженого із захисту державної мови. Обов’язково до скарги слід додавати докази порушення.

Представники Секретаріату Уповноваженого встановлюватимуть порушення і накладатимуть штрафи. Проте такі санкції, каже мовний омбудсмен Тарас Кремінь, – крайній захід, до якого вдаватимуться не одразу, та й застосовуватимуть його лише до злісних порушників.

Відомі українофоби вже закликають не виконувати закон. Міністерка юстиції часів Януковича Олена Лукаш навіть склала алгоритм як обійти нові правила. Зокрема, соратниця диктатора, який втік до Росії, пропонує притягувати до відповідальності… активних громадян, які наполягатимуть на виконанні мовного законодавства у сфері послуг. Цю «інструкцію» радо поширюють проросійські ЗМІ.

Про те, як держава збирається перевчати працівників сфери обслуговування, за що саме і хто накладатиме штрафи в інтерв’ю «Главкому» розповів Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Пане Тарасе, що конкретно зміниться для сфери обслуговування 16 січня?

Насамперед, з 16 січня 2021 року кожен громадянин України матиме право отримати послугу або інформацію державною мовою. Це означає, що персонал будь-якого супермаркету, будь-якої крамнички, аптеки, закладу позашкільної освіти або, скажімо, заправки повинен звертатися до кожного, перш за все, українською мовою, і надавати інформацію, що стосується інструкцій, технічних характеристик, маркувань. Якщо клієнт попросить надати інформацію іншою мовою і вона буде прийнятною персоналу, то, звичайно, можна спілкуватися будь-якою іншою. Це закон для персоналу, який працює у сфері обслуговування.

Якщо покупець у магазині почне звертатися до продавця російською. Продавець автоматично має відповісти російською?

Персонал повинен надавати послуги державною мовою, в першу чергу, але якщо буде прохання пояснити щось іншою мовою, якщо це буде зручно для нього, будь ласка. Україна є багатонаціональною, ми межуємо з багатьма цивілізованими країнами, треба визнавати, що в нас велика кількість національних меншин і корінних народів, які компактно проживають в окремих селах, в окремих районах. Звичайно, вони застосовують крім державної, ще і свою мову. Це один із маркерів того, що закон на всій території України захищає право кожного громадянина України, а як вони будуть спілкуватися між собою, то це вже питання міжособистісної комунікації.

Чи моніторили ви поточну мовну ситуацію у сфері обслуговування? Наскільки вона готова до роботи в нових умовах?

Сфера обслуговування готувалася до цього, на мою думку, відколи було ухвалено закон. Закон вступив в дію 16 липня 2019 року, тобто сфері обслуговування надавалось для підготовки півтора року. Я думаю, що цього часу абсолютно достатньо. Крім того кожен, хто працює у цій сфері, як мінімум має шкільну освіту, навчався в коледжі або технікумі. Звичайно, величезна кількість співробітників – це випускники українських університетів, де мова у переважній більшості була українська. Тому сьогодні я не бачу проблеми з використанням української у своїй службовій діяльності.

Але є чимало прикладів, коли попри прохання, продавці не переходили на українську раніше. Де гарантія, що зараз переходитимуть?

Людський фактор є, але не треба забувати і про законодавчий фактор, фактор імплементації закону. Розумієте, у нас є обов’язковість носіння масок в умовах пандемії, але хіба у нас немає громадян, які порушують такий режим? Звичайно, є. У нас є обмеження на перевищення швидкості на автомагістралях, а хіба в нас не розганяють машини до 200 км/год? Звичайно, розганяють. Так само і з мовним законом. Є питання людської етики, а є питання дотримання законодавства.

Закон передбачає штрафи від 300 до 400 мінімумів доходів громадян, це 5100-6800 грн. Чому саме такий коридор санкцій і чи достатньо цього?

Дехто вважає, що ці штрафи замалі, дехто – завеликі. Але це закон не про штрафи, а про виконання закону. Автори закону про мову передусім думали не стільки про стягнення штрафів і про їх розмірів, скільки про можливість нагадати через гаманець кожному, про необхідність і обов’язковість застосування державної мови.

Все ж на вашу особисту думку, чи достатні такі штрафи?

Для мене величина штрафу не є важливою. Для мене важливою, зокрема у сфері обслуговування, є питання репутації, питання клієнтської бази, перспективи такої мережі. Та мережа, яка не може забезпечити гідних умов громадянам України державною мовою, може втратити своїх клієнтів. Я буду робити все для того, щоби кожен, хто задіяний у цій сфері, виконував цей закон. В іншому випадку не треба ходити до таких супермаркетів, не треба ходити до таких аптек, перейдіть дорогу, знайдіть послуги, які вас будуть задовольняти в повному обсязі.

Власники кафе і ресторанів в приватних розмовах кажуть, що їхні заклади насамперед на Сході і Півдні не охоче переходитимуть на українську через те, що більшість співробітників недостатньою володіють нею. Як бути в цій ситуації?

Я в це не повірю. Повторюся: кожен, хто задіяний у сфері обслуговування, як мінімум, закінчив школу, ліцей або технікум, університет. Мова навчання у переважній більшості – українська. В кожному резюме, яке подається на заміщення вакантної посади у певну сферу, зокрема у сферу обслуговування, вказується мова спілкування. В переважній більшості всі першим ділом пишуть: «українська»...


«Ми всі повинні захищати українську, тому треба вимагати від персоналу надавати інформацію і послуги державною мовою» (Фото: Станіслав Груздєв, Главком)

«Ми всі повинні захищати українську, тому треба вимагати від персоналу надавати інформацію і послуги державною мовою» (Фото: Станіслав Груздєв, Главком)

На практиці ситуація інакша. У школах на Донеччині і Луганщині, якщо і викладалася українська, то рівень володіння нею справді невисокий.

Для людини, яка проживає тривалий час в Україні, питання переходу з однієї мови на другу не може бути причиною ігнорування мовного закону. Скажу, що треба все одно працювати над своїми мовними компетентностями, адже це питання кар’єри, стабільності роботи, власної гідності та ідентичності. Україна сьогодні, на щастя, відкрита для інвестицій, для туризму, для навчання іноземних студентів. Коли до ресторану заходить іноземний студент, його ж не відмовляються обслуговувати тільки через те, що він звертається англійською? Коли до Севєродонецька приїжджають французи або німці, які відновлюють за кошти європейських партнерів зруйновану інфраструктуру, їх же не відмовляються обслуговувати. Чому ж відмовляються обслуговувати українською українців, які мешкають тут, сплачують податки? Отут якраз і є основна проблема, що українці не поважають в окремих незначних випадках таких же українців, як і вони. Я думаю, що це питання толерантності і культури.

Ще перед призначенням вас на посаду мовного омбудсмена ви говорили, що першим завданням для вас буде підготовка і затвердження Кабміном державної програми опанування української мови. Чому завдання досі не виконане?

Відповідно до закону про мову, органом влади, який відповідає за розробку цієї програми, є Міністерство культури та інформаційної політики. Я, як уповноважений, кажу, що робитиму все для того, щоби ця програма з’явилася. Саме тому ми тісно співпрацюємо з урядом. І письмово, і під час зустрічей я говорю про те, що рік української мови наступить не тоді, коли про це оголосять, а тоді, коли буде виконуватися указ президента, з’явиться державна програма, запровадять безкоштовні курси з вивчення мови, з’являться регіональні програми, коли буде контроль за якістю викладання, коли буде стимулювання вчителів української мови і літератури, в повному обсязі буде забезпечено навчально-виховний процес в інших закладах освіти, коли стимулюватиметься видання української книги, коли будуть підтримуватися творчі спілки, коли нового дихання набудуть наші національні театральні, хореографічні та інші колективи народного мистецтва, коли зрештою українські медіа перестануть порушувати мовні квоти...

Якщо держава не допомагає з вивченням мови, натомість вимагає володіння нею, це справедливо?

У нас немає іншої альтернативи, окрім як торувати шлях назустріч утвердженню і розвитку української мови. Я не виключаю того, що є недосконалість окремих державних механізмів, є неточності у провадженні державної мовної політики, але ми не можемо перекладати відповідальність за захист мови тільки на конкретного міністра, чиновника. Ми всі повинні захищати українську, тому треба вимагати від персоналу надавати інформацію і послуги державною мовою. В іншому випадку йти до іншого супермаркету. Треба вимагати від наших вчителів, щоб учили якісною мовою наших дітей, треба вимагати, щоб кожен чиновник, який працює в ім’я держави, послуговувався державною.

Нові правила мають розповсюджуватися у тому числі на онлайн-магазини в інтернеті. Але чимало з них взагалі не мають української версії або обмежуються лише україномовною головною сторінкою. Чи це порушення?

Звичайно, це порушення. І на нашу адресу, якщо прийдуть відповідні скарги, ми будемо надсилати вимоги про усунення порушень. Я думаю, ми обов’язково будемо не тільки контролювати, але і нагадувати наперед про інші норми мовного закону. Скажімо, 16 липня розпочинається іспит на визначення рівня володіння державною мовою претендентами на державну службу. Так само складатимуть іспити ті, хто хоче отримати громадянство України. Це цивілізовано, це порядно, це толерантно. Перехідні періоди, які зафіксовані в українському мовному законі, — це один із тих параметрів, які я називаю лагідною українізацією.

Чи є чіткий критерій, який вказує на достатність чи недостатність рівня володіння українською претендентом на державну посаду?

Відповідно до статті 11 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» класифікація рівня володіння мовою розробляється, затверджується Національною комісією зі стандартів державної мови з урахуванням рекомендацій Ради Європи з мовної освіти. Мені відомо, що вимоги до таких рівнів Національною комісією сформовані, готовність до початку іспитів з 16 липня висока, тому переконаний у тому, що сьогодні не існує якихось кардинальних причин, щоб ця дата була відтермінована. Я знаю про компетентність, про професійність членів цієї Національної комісії.

Як саме виглядатимуть іспити для претендентів на державні посади?

Тести складатимуться з двох частин: усної і письмової. Крім всього іншого, в залежності від посади і її рівня, буде визначатися і рівень складності тестових завдань.

А як щодо іспитів для працівників сфери обслуговування?

Сьогодні поки що немає іспитів для представників сфери обслуговування. Власник будь-якої торговельної мережі, якщо справді будуть такі потреби персоналу, може забезпечити своїх співробітників відповідними курсами. Скажу навіть більше, такі курси можуть бути в умовах пандемії дистанційними, такі курси можуть передбачати видачу документів про рівень володіння мовою. Мені здається, що сьогодні як українські університети, так і обласні інститути післядипломної педагогічної освіти, як і онлайн-платформи, готові розробити цільові курси, скажімо, для представників торговельної сфери, для працівників, які працюють у сфері охорони здоров’я, для тих, хто працює на транспорті, або скажімо тих, хто зайнятий у сфері науки чи виконує технічну і проєктну документацію.

Якщо продавець звертається до покупця ламаною українською, «азірівкою», чи це буде порушення? Хто і як на практиці визначатиме рівень володіння мовою, встановлюватиме факт порушення?

Якщо буде скарга про порушення мовних прав і це буде підкріплено аудіо- або відеофайлом, то, звичайно, ми розглядатимемо. Чи будемо ми прискіпливими у визначенні того, чи це суржик, чи це літературна мова? Напевно, що ні, ми не уповноважені здійснювати такі функції. Натомість я сподіваюся, що якраз в процесі міжособистісної комунікації ми зможемо навчити одне одного, чи я, як уповноважений, чи хтось інший, як продавчиня паляниці, високій мовній культурі.

Все ж таки, де проходитиме межа настання порушенням закону? Як мовний омбудсмен реагуватиме на суржик?

Я думаю, це не буде вважатися грубим порушенням (використання ламаної української), адже українська є надзвичайно живою, немає такого фільтру, який би визначив цю різницю. Але наперед скажу, що законом визначено, що уповноважений може здійснювати мовну експертизу. Тому звісно, коли виникатимуть спірні питання, ми будемо застосовувати механізми, які зараз розробляємо разом із Національною академією наук (НАНУ). Донедавна в Україні була лінгвістична експертиза і вона була на межі із судово-медичною експертизою і судовою експертизою. Питання мовної експертизи — це нова категорія для сфери власне експертиз, але про результати нашої роботи ми будемо повідомляти додатково.

А хто саме буде залучений до проведення таких експертиз?

Ми підписали меморандум із НАНУ і сподіваємося, що методика буде розроблена протягом 2021 року.

Закон передбачає можливість позапланового контролю, який матиме право здійснювати секретар Уповноваженого щодо мовний порушень. Про які заходи ідеться і в яких випадках до них вдаватиметеся?

Насамперед це заходи державного контролю, в межах яких можна встановити факт порушення безпосередньо з тим, щоби застосувати до порушника відповідні санкції. Це один із тих заходів, який на сьогоднішній день є доволі дієвим.

В яких випадках накладатимете штраф?

На першому етапі буде попередження і вимоги про усунення порушення. На другому етапі, якщо протягом року трапляються повторні порушення, накладатиметься штраф. Знову ж таки, після встановлення такого факту, після попередження. Така жорстка санкція як штраф буде з 2022 року.

У секретаріаті уповноваженого близько 30 співробітників. Ви говорили, що потрібно 50. На яких напрямках вам бракує кадрів?

33 співробітники у нас. Оптимально ми би хотіли мати вже наступного 2022 року в кожній області по одному представнику. Ми сьогодні маємо представників уповноваженого, які відповідають за взаємодію з органами державної влади і місцевого самоврядування, за взаємодію з гуманітарним блоком, скажімо, освіту, науку, культуру. У регіонах ще ніде нема наших представників. Спочатку будуть представники, скажімо, у Західній, Центральній, Південній, Північній, Східній. А потім вже на другому етапі в кожній з областей.

Близько 30 депутатів підготували зміни до закону, які скасовують штрафні санкції. Наскільки реальним ви бачите ухвалення цих змін?

У подібних законодавчих ініціатив, які би я назвав законодавчим вірусом, ніяких перспектив немає. Питання не в скасуванні штрафів, а в тому, що завдання народних депутатів України, крім всього іншого, створювати кращі умови для оновлення законодавчої бази і для кращої імплементації. Тому я би просив народних депутатів, які продукують подібні документи, все-таки допомогти імплементації мовного закону. А це означає, що треба разом із нами вимагати від Міністерства культури державної програми, безкоштовні курси і все те, що називається покращенням умов для реалізації державної мовної політики.

Колишня міністерка юстиції Олена Лукаш вже дає поради, як обійти виконання мовного закону. Вона пропонує називати дрібним хуліганством вимоги клієнтів, які наполягатимуть на обслуговуванні українською, і закликає проросійський бізнес викликати поліцію до принципових відвідувачів. Також каже, що закон порушує ст.10 Конституції. Що ви відповісте на такі поради і заяви?

Я не можу реагувати на все, що пишеться у соцмережах, на парканах, на стінах. Я сподіваюся на здоровий глузд і на відсутність спекуляцій у мовному питанні. 30 років український народ ходить по пустелі з визначенням де ж той берег надії, де та українська Атлантида. А це всього лише імплементація статті 35, яка забезпечує отримання громадянами інформації і послуг державною мовою. Невже ми не розуміємо, що цінники повинні бути українською, інструкції повинні бути українською?...

Тут мова скоріше про лазівки, які є, аби ігнорувати вимоги закону. Наприклад, у Миколаєві досі не скасоване ухвалене ще 8 років тому рішення про російську як регіональну в місті. Чи користуватимуться цим представники сфери обслуговування, аби не переходити на українську? Як ви діятимете?

Ні, це не може бути використано тому, що це рішення (про встановлення російської як регіональної мови) ухвалювалося з посиланням на антиконституційний закон. Тому найближчим часом рішення Миколаївської міської ради буде скасоване або безпосередньо депутатами Миколаївської міськради, або в судовому порядку за позовом прокуратури Миколаївської області в тому числі. Загравання не пройдуть.

Я за те, щоби усі спірні питання вирішувалися в судовому порядку. Жодних спекуляцій, жодних імітацій ніхто з нас не сприйме. Ані ви як представник медіа, ані я як Уповноважений із захисту мови.

Михайло Глуховський, «Главком»


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies