Революція триває як еволюція...
Сім тез на сьому річницю Майдану
1. Якби тоді не вийшли – все було би нині настільки погано, що ви й уявити не можете. Саме тому не можете уявити, бо це змінило реальність.
2. Зміни, що сталися в Україні та світі внаслідок Євромайдану, сильно недооцінені більшістю українців. Життя у плині часу наводить фокус на дрібне й болюче, а велика рамка втрачається. Ми не бачимо розвороту історичної траєкторії, бо це завелика штука.
3. Революція триває як еволюція, і це добре. Хороша революція швидко переходить в еволюцію: повільно та з відкатами, але менше крові й надійніше. Метою була не зміна облич, а зміна ладу. Зміна ладу потребує покоління.
4. Для багатьох Майдан став ініціацією – переходом до зрілості. Ці люди ніколи не забудуть той досвід, навіть якщо згодом було багато інших досвідів. Масова ініціація – само по собі подія історичного масштабу.
5. До Майдану були не готові: громадянське суспільство, інтелектуальні спільноти, медіа, опозиційні партії. До Майдану були готові: окремі політики, Росія, олігархи. Хто більше готовий, той забирає більшу частину виграшу. Наступного разу треба бути готовим.
6. Активна меншість визначає напрямок, пасивна більшість визначає темп руху. Цей баланс є визначальним для всіх без виключення реалій останніх семи років.
7. Все буде добре. Головне – не здаватися. Це марафон, а не спринт. Спринтери можуть бігти естафету: стомився, передай іншому. Хто здався, сходить із дистанції. Хто не здався, дійде до кінця.