Три сценарії війни від Путіна

Представники окупаційної влади Криму заявили, що води на півострові вистачить лише на 140 днів. Термін у 140 днів, про який говорять представники Росії в Криму, якраз збігається з часом, який залишився до виборів у Державну думу Росії. Ці вибори будуть для влади Росії складними, оскільки партія влади може втратити стабільну більшість. І зараз їм потрібна перемога в якомусь конфлікті. І нічого кращого, ніж історія з Кримом, вони придумати зараз не можуть.

Але навіть якщо почнуться бойові дії, і навіть якщо Росія захопить Кримський канал на території України, вода до Криму потрапить не раніше, ніж в березні наступного року. Тому що існують певні технологічні моменти. Перший із яких полягає в тому, що Кримський канал завжди на зимовий період очищали, а потім відбувався процес так званого «замочування». Інший технологічний момент полягає в тому, що рух води по каналу та у водосховища в Криму забезпечується насосними станціями – в районі Красноперекопська, та іншими. Які простоюють з 2014-го року, і наразі вимагають капітального ремонту. Потрібно кілька місяців, щоб їх почати ремонтувати, чого зараз не відбувається.

Звичайно, запустити воду по каналу можна і взимку – аби не було морозу. Але взимку температура в степовому Криму, зазвичай, від'ємна. І вода раніше наступної весни по каналу навряд чи піде.

Очевидно, що росіянам потрібна «гуманітарна війна за воду», але поки що вони роблять все можливе, щоб не продемонструвати своєї готовності цю війну розпочати.

Зараз, як мені здається, є три варіанти розвитку подій. Варіант перший – початок реальної війни за дамбу. Захоплюють її – і одразу починають переговори про припинення конфлікту. Цей варіант привабливий, оскільки йдеться про дуже короткочасний конфлікт, якому можна надати «гуманітарного» характеру, але фінал цього конфлікту, за якого російські війська опиняються на дамбі серед степу на висунутому вперед «балконі», є не дуже привабливим з точки зору стратегії.

Варіант номер два – масштабна наступальна операція, за якої Росія наступає з Криму і пробиває «коридор» з Донбасу, виходячи десь до рівня Каховки. Після чого створює якісь маріонеткові «народні республіки» на захоплених територіях. Але цей варіант є неможливим без повної дестабілізації ситуації в Україні. Потрібно організовувати якесь безладдя в Одесі, хаос у Києві, і так далі. Потрібна дуже масштабні і дуже складна гібридна наступальна операція з непередбачуваним результатом.

І третій варіант – це спроба по максимуму підняти градус протистояння, але обійтися, здебільшого, дипломатичними засобами. Наприклад, бойовики «ДНР» можуть фактично заблокувати подачу води в Маріуполь. Після чого починаються переговори, із залученням міжнародних посередників, про можливість розблокування водопостачання Маріуполя в обмін на повернення води у Північно-Кримський канал.

Такими мені видаються три основні сценарії «війни за воду». Які, в залежності від обставин, можуть частково змішуватися чи змінювати свій масштаб.