Закон про олігархів. Що там насправді страшного?
Поки – це закон про вибіркове призначення винних
Прочитав закон про олігархів.
1. Закон вийшов не таким страшним, як про це говорилося раніше. Хоча й зовсім беззубим його назвати не можна. Головна причина такої «амбівалентності» проста – ну не можна виписати найжорсткіші критерії про олігархів, щоб не зачепити головних парламентських сателітів.
2. Головний репресивний інструмент – АМКУ, який починає розслідування, якщо людину внесли в список олігархів. Що заважає АМКУ зараз це робити – не зрозуміло. Але якщо це перекласти на людську мову, то це продовження ручного режиму в новій упаковці. І це поки взагалі не лякає більшість «олігархів»
3. Влада не пішла на примусове відбирання ЗМІ. Можна говорити про неконституційність такого положення, але це не відігравало основної ролі. Головних причин дві: боязнь реального спротиву олігархів і неможливість дотувати ЗМІ. Цей закон з самого початку задумувався як закон по контролю за ЗМІ. Тому я досі залишаюся при думці, що буде зроблена спроба поставити на кожен «олігархічний» канал свого «віце-президента», який контролюватиме новинне мовлення. Правда, зараз не 2000 рік і це викличе масу нарікань. Тому поки незрозуміло, яким чином це буде робитися.
4. Фінансування партій – це Дамоклів меч для неугодних. Можна тисячу раз говорити, що партії і так фінансувалися кешем, але ситуація тепер ускладниться, особливо в частині наповнення виборчих фондів. І цей пункт потрібен, я так розумію, щоб знімати партії з виборів.
Чи є цей закон страшним для Ахметова, Коломойського чи Веревського? Судячи з усього ні. Це не боротьба з олігархатом ні в якому разі. Це більше схоже на піар-акцію, яка має на меті пошук певних «винних» і заганяння цих винних. Але він фундаментально не вирішує ані зовнішніх викликів (таких, як справа Коломойського), ані внутрішніх (монополії, вплив на політику і контроль ЗМІ). Власне поки – це закон про вибіркове призначення винних. Хоча кожен, хто завтра проголосує за цей закон, вважаючи, що він все порішає, має пам‘ятати – державна машина може зламати, і доволі швидко, найсильніших.