Наступ на Харків. Російські війська зазнали стратегічної помилки

Липень завершується, час стратегічних ремарок. Отже, більша частина літа позаду і можна побачити ряд важливих моментів у військовій кампанії.

1. Головний напрям удару

Як я і казав, головним завданням для орків залишається звільнення Донецької та Луганської областей. Всі інші напрями можуть носити виключно відволікаючий маневр. Я переконаний, що один із базових сценаріїв завершення війни у голові орків виглядає як захоплення цих областей, після чого можна заявити, що цілі «СВО» досягнуто і перейти в оборону, пропонуючи всім визнати «реальність» в ім’я миру.

2. Харківський провал

Коли ще тільки планувався російський наступ на Харків – я сказав, що це буде їх серйозним стратегічним прорахунком. Так і сталось. Не маючи достатньо сил для прориву, вони застрягли і ведуть бої за міста і села, які для них не мають жодної цінності. Єдина причина чому вони тепер змушені класти там значні сили – це «локальна поразка». Вони не можуть собі дозволити ще раз відступити, щоб ми заявили про свій успіх. Тому платять за це сповна, і не підсилюють головні напрями, цим мясом.

3. Спалені резерви

Пригадуєте нас лякали резервами у 300 тисяч, які розпочнуть велику наступальну операцію. Не 300, але мінімум 150 і було введено у бій з квітня місяця. Власне, велика наступальна операція перетворилась на в’яло-повзучу. Розпорошення сил і сточування їх об нашу оборону нівелювало, цю колосальну цифру, якою нас лякали.

Тим часом, у Москві підняли одноразову винагороду за контракт на «СВО» до 20 тисяч доларів. Про що це свідчить? Правильно, у когось проблеми з набором. Я, як і більшість інших експертів, вважаю, що у жовтні Путін буде змушений вдатись до мобілізації, може і раніше. Це не погано і не добре. Це може нарешті спровокувати ускладнення у РФ, а може і ні.

Виклики для нас

1. Ворог просувається там де є погане управління і колосальне виснаження. Змінити це можна тільки адекватними командирами і свіжими резервами.
2. Внутрішні проблеми починають наростати і загрожують нам вже не менше, чим Путін. Розвалене державне управління, некомпетентність, брак зрозумілої нової програми для довгострокової позиційної війни, комунікаційна катастрофа – все це завдає нам ударів не гірше, чим російські ракети.
3. Терпіння зараз важливіше за снаряди.

Поки я залишаюсь вірним своєму прогнозу, що все йде до заморозки.