Про портрет Бандери на стіні та спорт поза політикою
Торік наша чоловіча збірна з волейболу вперше в історії грала у чвертьфіналі Євро
Ось і говоріть після цього про «спорт внє політікі». В 2016 році Федерацію волейболу України очолив колишній арбітр Михайло Мельник.
Народився він у селі Грабівка Калуського району на Івано-Франківщині. І так став багатьом волейбольним динозаврам поперек горла, що назву того села вони запам'ятали і постійно повторюють. Думають, що то так дотепно.
Увійшовши в кабінет керівника на Трьохсвятительській, в те багаторічне корупційне кубло, пан Мельник відразу повісив там портрет Бандери. Великий, на півстіни. Такий, що явні чи приховані ватани приходять і їх відразу перекарублює.
Але головне, що за формою стоїть зміст. При Михайлі Мельнику нарешті припинилася тотальна торгівля людьми в різні європейські країни. Завдяки попереднім очільникам ФВУ Сидоренку і Туровському той процес набув просто злочинних форм. Як наслідок, ми втратили ціле покоління волейболістів і волейболісток, які зараз є лідерами різних збірних, головно - Росії. Всі, зокрема у Мінмолодьспорті, НОКу, це бачили, розуміли, але ніхто нічого не робив.
Вартувало змінити підходи, пообіцяти людям, що в разі відмови від викликів до лав збірної вони не отримають трансферних листів, не зможуть виїхати за кордон і будуть дискваліфіковані на внутрішній арені, як ситуація швиденько змінилася.
Торік наша чоловіча збірна вперше в історії грала у чвертьфіналі Євро. За чотири роки вона піднялася в рейтингу FIVB на 32 позиції.
І то тільки початок.
А ви кажіть, що портрет Бандери - то так, дрібниці.