Коли лісовий сектор стане локомотивом економіки

9 липня 2019 року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про деякі заходи щодо збереження лісів та раціонального використання лісових ресурсів», що фактично означає початок трансформації національної лісової політики вже в умовах нового політичного циклу. Цим Указом гарант продемонстрував, що лісове господарство не буде на другорядному плані в спектрі пріоритетів державної політики.

Для Поліського (Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська та Чернігівська області) та Карпатського (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська та Чернівецька області) економічних районів лісовий сектор економіки, який охоплює лісове господарство та деревообробку, виступає одним з основних видів діяльності, який за суттєвого збільшення інвестиційних вливань здатен забезпечити принципово іншу якість соціально-економічного розвитку.

Передумовою для цього є те, що за період 2010-2017 рр. в цілому спостерігається збільшення обсягів заготівлі деревини. Якщо у 2010 році лісогосподарські підприємства перерахованих економічних районів заготовляли 18,1 млн. куб. м., у 2014 – 20,7 млн. куб. м., то у 2017 – 21,9 млн. куб. м. (рис. 1).

Однак розвиток лісового господарства та деревообробне виробництво поки не відіграють домінуючу роль у створенні валового регіонального продукту. Зокрема у 2010 році питома вага лісового господарства у валовій доданій вартості областей Карпатського та Поліського економічних районів становила 1,36%, а у 2017 році – 1,41%. Натомість питома вага деревообробного виробництва відповідно була рівна 5,76 та 6,48%.

Потенційно питома вага лісового господарства та деревообробки у валовій доданій вартості найбільш лісозабезпечених регіонів може бути на порядок збільшена за умови формування принципово іншого середовища діяльності суб’єктів лісогосподарського та деревообробного підприємництва, а також здійснення інвестиційної діяльності у лісовому секторі в цілому.

Менеджмент державних лісогосподарських підприємств має отримати більше повноважень щодо вибору контрагентів та диверсифікації виробничо-господарської діяльності, що дозволить збільшити обсяги виробництва продукції з високою доданою вартістю.

Держава повинна також закласти стимули для суб’єктів великого бізнесу стосовно диверсифікації виробництва за рахунок впровадження деревообробних потужностей, що дасть можливість на порядок збільшити попит на лісосировину та сконцентрувати в рамках конкретного регіону всі фази лісопродуктового ланцюга.