Початок війни. Чому влада брехала українцям?

Вперше з часу початку війни дозволю собі критику в бік президента Зеленського.

Сьогодні він заявив, що якби українців влада попередила про можливе вторгнення ще у жовтні, «нас захопили б за три дні». Ця теза не витримує жодної критики.

По-перше, це означає, що команда президента вводила суспільство в оману протягом 5 місяців, обіцяючи «травневі шашлики» та називаючи західні розвідки провокаторами.

По-друге, я допускаю, що Володимир Олександрович досі думає, що наступ зупинив тільки він і та частина його команди, яка не розбіглася.

Але це не так.

Бо навіть західні розвідки були здивовані мужністю і саможертовністю пересічних українців, які з перших днів війни пішли захищати свої села і міста. Ці люди могли бути більш підготовлені, так само, як волонтери, місцеві влади, люди, які відповідають за цивільну і військову інфраструктуру. Я вже не кажу про військових. Бо я щось жодного разу не чув, що, починаючи з жовтня, ми збільшували закупівлі бронежилетів, касок, аптечок і, власне, зброї. Так само я не чув, що у жовтні, коли можна будо коригувати оборонний бюджет, зросли витрати на армію, а не на будівництво доріг. І що в цей період було збільшене оборонне замовлення.

Тому ця дивна заява – вистріл Зеленського собі в ногу.

Набагато простіше будо б визнати, що до останнього не було віри в те, що Путін нападе.

Помилки треба все ж навчитись визнавати, а не намагатись знайти виправдання. У нинішній ситуації це було б не просто по-дорослому, але й чесно.

Тільки в авторитарних державах влада не розмовляє з народом, а з місяця в місяць вішає йому локшину на вуха. Тому навіть не треба намагатися бути схожими на Росію чи Північну Корею.