Стаття The Washington Post наробила шуму: чому Зеленський переконував, що РФ не нападе?

За декілька днів до того, як російські танки перетнули українські кордони, президент Володимир Зеленський радив громадянам не хвилюватися і готуватися до «травневих шашликів». На той момент вже майже пів року західні ЗМІ гуділи про «божевільні плани» Кремля атакувати Україну. Американське видання The Washington Post встановило, як влада США отримала і відреагувала на інформацію про підготовку російського нападу на Україну. Журналісти поспілкувались з більш ніж 30 джерелами з-поміж високопоставлених офіційних осіб США, України, Європи та НАТО, деякі з яких говорили на умовах анонімності.

Також Washington Post взяло інтерв'ю у президента Зеленського. Він спробував пояснити, якими мотивами керувався, коли вирішив до останнього не інформувати населення про наближення повномасштабної війни.

«Розумна країна не могла б піти на це»

За даними Washington Post, в жовтні минулого року в Білому домі відбулась термінова зустріч американського президента Джо Байдена і керівників розвідки, військового командування та дипломатичного сектору. Темою була отримана розвідувальна інформація про підготовку російського вторгнення в Україну. Звіт розвідки був складений на основі нещодавно отриманих супутникових знімків, перехоплених повідомлень і розмов з джерелами.

Таких зустрічей в адміністрації Байдена щодо України тієї осені було кілька. Співрозмовники видання зазначають, що деяким присутнім у Білому домі важко було усвідомити масштаб амбіцій російського лідера, вони не вірили, що «розумна країна могла б піти на таке».

Згідно з даними американської розвідки, війська РФ розраховували на захоплення більшої частини України. Зокрема, рухаючись із території Білорусі вони планували за 3-4 дні оточити Київ. Російський спецпідрозділ мав знайти і усунути президента Зеленського і встановити дружній Кремлю маріонетковий уряд в Україні.

Паралельно російські війська мали рухатись зі сходу і пройти через центральну Україну до Дніпра, а війська з Криму зайняли б південно-східне узбережжя. Ці дії, за планом Кремля, могли тривати кілька тижнів. Після паузи для перегрупування та переозброєння, росіяни мали рушити на захід до умовної лінії, що простягалася від Молдови на півдні і до Білорусі на півночі.

Вільною від російської окупації мала залишитись лише невелика територія на заході України. Там, на думку Путіна, живуть «невиправні неонацисти-русофоби».

Дані розвідки США передали українському керівництву, але в Києві до них поставилися скептично. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба пояснював це тим, що Україна просила подробиць, але їх не було надано.

12 січня голова ЦРУ Вільям Бернс зустрівся в Києві з президентом Зеленським і повідомив, що, за даними розвідки, Росія має намір завдати блискавичного удару по столиці України та обезголовити центральну владу. США також припускали, що Росія спробує спочатку висадити свої війська в аеропорту в Гостомелі, передмісті столиці, і потім розпочне штурм Києва. На цій таємній зустрічі в Білому дому Байден, повідомляє Washington Post, вирішив, що російського президента Володимира Путіна потрібно або стримувати, або протистояти йому, і що США не повинні діяти самостійно.

За словами радника президента США з національної безпеки Джейкоба Саллівана, Джо Байден ухвалив рішення направити посланця до Москви, щоб попередити Путіна про наслідки у разі нападу на Україну. 
Також американський президент наказав поінформувати союзників про дані розвідки та схилити їх до того, щоб разом протистояти РФ і допомагати Україні.

«В країні був би хаос»

Президент Зеленський визнає, що отримував інформацію від США про російську загрозу. Він також пригадує, що зустрічався в січні з директором ЦРУ Бернсом.  Але при цьому наполягає, що західні партнери не давали подробиць ймовірного нападу, а говорили про нього «загальними словами».

«Я не готовий повідомити про все, що тоді говорив Бернс, але його головні сигнали були про загрози моєму життю. І це були не перші сигнали – вони надходили звідусіль, від наших спецслужб, від іноземних колег і так далі», – зазначив український президент в інтерв'ю Washington Post. 

Голова держави вказує, що не казав про цю загрозу громадянам, щоб не посіяти хаос і не спровокувати економічні проблеми. Він наводить такі цифри: зараз Україна витрачає в місяць $5-7 млрд через війну. Витримати таке навантаження під час зими і опалювального сезону країна не змогла б, впевнений президент.

«Ви не можете просто сказати мені: «Слухай, ти повинен почати готувати людей зараз і сказати їм, що треба відкласти гроші і запастися їжею». Якби ми це повідомили – а цього хотіли деякі люди, яких я не буду називати, – тоді я б втрачав $7 млрд на місяць, починаючи з жовтня минулого року, і в той момент, коли росіяни справді атакували, вони б нас захопили за три дні», – сказав Зеленський.

Він вважає своє рішення правильним і таким, що допомогло підготуватися до нападу. «І ось що сталося, коли почалося вторгнення – ми були настільки сильними, наскільки могли бути», – пояснив Зеленський. 

Глава держави наголосив, що вдячний США за допомогу. Хоча і наголошує, що Україна потребувала більших обсягів зброї від своїх союзників, щоб відбити російське вторгнення.

«У мене немає жодних претензій – аж до моменту, коли хтось починає говорити мені: «Але ж ми посилали тобі сигнали». До цього моменту у мене немає претензій. Але коли хтось стверджує, що вони надсилали нам якісь сигнали, я кажу їм: «Надішліть нам зброю», – каже керівник України. – Я був абсолютно правий, і я в цьому впевнений навіть зараз». 

Реакція відомих українців

На слова президента вже відреагували відомі українці. Наприклад, народна депутатка («Європейська солідарність») Іванна Климпуш-Цинцадзе написала, що «вище керівництво країни оцінило життя тисяч українців в $7 млрд».

«Кажуть, боялися, що економіка щомісяця втрачатиме цю суму, якби влада попередила людей про російський напад. Ми вже не дізнаємося, як би було, насправді, але знаємо наслідки заколихування, і вони страшніші за будь-які гроші», – йдеться в повідомленні.

Климпуш-Цинцадзе хотіла б після закінчення війни отримати відповіді на такі питання:

• Чому не створювалися резерви? Чому не рили бодай траншеї на північному та східному кордоні; не створювали банки крові; запаси медицини, палива, води тощо?;
• Чому перед самим нападом на наші численні вимоги так і не спрямували на армію додаткові 50 млрд грн і переконували нас, що у війська все є?;
• Чому хоча б у 2021 році (а про напад стало відомо восени 2021-го) не напружили нарешті всі зусилля для виконання державного оборонного замовлення?;
• Чому не підготували системи оповіщення цивільної оборони та бомбосховища? Чому не підготували плани евакуації цивільних?;
• Чому у відповідь на стягування російських військ до кордону ми, як зробила би будь-яка інша країна, не почали свої навчання та не перекинули на кордон свої підрозділи, а чекали ранку 24 лютого?;
• Чому південь ворог проходив маршем і хто дав той зловісний наказ на розмінування?  

Журналіст Максим Юріїв відреагував: «Так! Всі б втекли (люди, бізнес), ніхто б не платив податки і не було б з чого будувати дороги, щоб по ним маршем пройшли росіяни майже до самого Києва. А так всьо норм – подумаєш, Буча, Ірпінь, Маріуполь, Херсон. Головне, що перед війною не було паніки. До речі, в марафоні сказали, що ми зараз щомісяця втрачаємо по 5 млрд, але чомусь досі не захопили, дивно», – написав він.  

Нардеп Микола Княжицький зауважив, що «Зеленському багато разів показували докази неминучого вторгнення, плани висадки десантів в Гостомелі, вторгнення з Білорусі. Він їх висміював... і в американців викликало враження, ніби президент України більше «захищає свій політичний бренд».

Княжицький також зауважує, що в статті йдеться: росіяни напередодні вторгнення прямо казали дипломатам, що Україна – «частина нашої країни».

«Дивно, що ранок 24.02 вони зустріли вдома, як і мери міст на півночі Київської, Сумської, Житомирської областей. За наявності в Офісу президента описаного в статті обсягу інформації логічним було б принаймні займатись перевіркою готовності до оборони місцевих громад. Я чув багато коментарів до цих заяв. Припустимо, влада справді не хотіла говорити про загрозу нападу, щоб не спровокувати паніку. Але хто заважав готувати північ і південь до атаки?», – пише нардеп. 

Керівник проєкту «Главком» Віктор Шлінчак розповів, чому теза Зеленського про «нас би захопили б за три дні» не витримує жодної критики. 

«По-перше, це означає, що команда президента вводила суспільство в оману протягом п'яти місяців, обіцяючи «травневі шашлики» та називаючи західні розвідки провокаторами. По-друге, я допускаю, що Володимир Олександрович досі думає, що наступ зупинив тільки він і та частина його команди, яка не розбіглася. Але це не так. Бо навіть західні розвідки були здивовані мужністю і саможертовністю пересічних українців, які з перших днів війни пішли захищати свої села і міста. Ці люди могли бути більш підготовлені, так само, як волонтери, місцеві влади, люди, які відповідають за цивільну і військову інфраструктуру. Я вже не кажу про військових. Бо я щось жодного разу не чув, що, починаючи з жовтня, ми збільшували закупівлі бронежилетів, касок, аптечок і, власне, зброї. Так само я не чув, що у жовтні, коли можна будо коригувати оборонний бюджет, зросли витрати на армію, а не на будівництво доріг. І що в цей період було збільшене оборонне замовлення.  

Тому ця дивна заява – вистріл Зеленського собі в ногу. Набагато простіше будо б визнати, що до останнього не було віри в те, що Путін нападе. Помилки треба все ж навчитись визнавати, а не намагатись знайти виправдання. У нинішній ситуації це було б не просто по-дорослому, але й чесно», – зауважив Шлінчак. 

Журналістка Марина Данилюк-Ярмолаєва назвала статтю Washington Post «розгромною»: «одразу зазначу – не готувались до війни саме політики. Бо до ЗСУ питань – не вони шукають собі пальне, кошти на ТРО, амуніцію, снаряди і каски. Це обов’язки уряду».

Вона пише, що має чимало питань щодо висловів глави держави. Наприклад, коментар Зеленського про те, що країна втратила б гроші і виявилася неготовою до протистояння журналістка прокоментувала так: «Заради збереження політичної влади і можливих перевиборів ви вводили народ в оману? Наші втрати зараз набагато ніж $5-7 млрд на рік. Це десятки тисяч наших вбитих людей – наші українці безцінні. Живі люди, діти, живий Маріуполь – заробив би сотні мільярдів», – пише Данилюк-Ярмолаєва. 

Письменниця Тамара Горіха Зерня: «Я прочитала інтерв'ю Зеленського сподіваючись, що у тих уривках, які передрукували наші медіа, перекручено зміст або випав контекст. На жаль, ні... Зеленський фонтанує різними версіями, одна другої дикіша, чому він до останнього заперечував можливість вторгнення і не підготував країну до війни. Він стверджує, що своєчасне і адекватне попередження спричинило б масову втечу з України. На його думку, втекли б усі – чоловіки, уряд... Вибачте, я ридаю, і не можу зупинитися. А Херсонщина?!! Скільки наших там залишилося, скільки військових не встигли вивезти батьків і дітей, їх же там на шматки ріжуть, їх же там живими закопують!», – пише вона. 

Радник керівника Офісу президента Олексій Арестович вважає: «якби влада попередила заздалегідь» – українці б не повірили у війну, а думали про те, що Зеленський у такий спосіб намагається підтримати свій провалений рейтинг.  

«Частина б повірила. Почалася би паніка національного масштабу, керувати якою ніхто у сучасному світі не вміє. Масове вилучення грошей, масове залишення країни, розрив виробничих ланцюжків, бюджетна криза і вже в березні не було б на що купувати снаряди... Знайдіть мені в сучасній історії приклади, коли влада попереджала своїх громадян про початок війни? Немає? А чому так? З дуже простої причини – людство не перебуває на тій стадії розвитку, коли вміє справлятися з наслідками таких попереджень», – пише Арестович.

Президент теж не вивіз своєї сім'ї і вона зустрічала початок війни тут. «При тому, що на його сім'ю спеціально полювали. І полюють. І її захоплення та знищення було окремою частиною плану «спецоперації», – вважає радник Банкової. 

Нагадаємо, ще наприкінці листопада офіційний представник Держдепартаменту Нед Прайс пообіцяв, що США без вагань діятимуть проти Росії щодо України.