Зеленський, вибори та другий термін

Зараз політологи ломають голову, що мав на увазі Володимир Зеленський, коли сказав, що не піде в президенти, коли закінчиться війна, але коли вибори відбудуться під час війни – то буде брати участь.

Дуже неоднозначна заява. Бо під час воєнного стану повноцінні вибори неможливі. Та й до закінчення війни (а це можуть бути роки) Зеленський може просто залишатися президентом. Знову таки, посилаючись на воєнний стан.

Тоді навіщо це Зеленському?

Викгядає так, що його команда хоче провести вибори, де (поки що) немає альтернативи і таким чином отримати мандат на подальше урядування в такому форматі, який він має зараз.

Однак такий сценарій містить кілька перепон. І всі вони ставлять під сумнів його реалізацію.

1. Такий підхід суперечить баченню наших стратегічних західних партнерів, які не бачать гострої необхідності у проведенні виборів в умовах воєнного стану.
2. Суспільна думка щодо виборів також категорична: проводити вибори без участі тих, хто на фронті, без прозорого механізму голосування тих, хто за кордоном і за відсутності оновленого реєстру, – це точно не про вибори, а про імітацію. Сюди ж можна додати і те, що є нагальними елементами – безпека на виборчих дільницях, особливо в прифронтовій зоні, доступ кандидатів до ЗМі та ще десяток інших речей, які потрібно законодавчо уточнювати.
3. А от тут роль Верховної ради, можливо, вперше з 2019-го року починає бути важливою. Бо, власне, вона має запустити цей виборчий процес.

І от тут у мене великі сумніви, що це станеться.

Ні, звичайно, я вірю, що депутати в очах ОП – пішаки, які «ніхто і звуть їх ніяк», але вже не один президент спотикався саме через парламент. У нинішньому його стані голосів за будь-які вибори в залі ВР немає. Хіба що аргументи ДБР, СбУ, НАбУ та НАЗК виявляться більш актуальними, ніж чаювання на вулиці Авіаконструктора Сікорського, де знаходиться посольство США. А враховуючи відкриття декларацій…

Тому історія з виборами – це дуже слизький крок. І абсолютно невідомо, що може на ньому погоріти першим.