Військові у суді матимуть менше прав, ніж вбивці?

Коли тривають найтяжчі бої під Бахмутом, іде контрнаступ народні депутати без жодних обговорень за п’ять днів протягнули законопроєкт, який суттєво обмежує право наших військових на судовий захист. Тепер судді не будуть враховувати всі обставини справи, коли виносять вирок у справах про військові злочини.

Тепер судова практика буде одностайна – усім військовим реальні й великі строки. І тим, хто самовільно залишив місце служби, бо перебував у стані алкогольного сп'яніння, і тим, хто за станом здоров'я дійсно не зміг вчасно прибути на службу.

На такі дії  депутатів вже відреагували військові з передової та ветерани. 

Вже майже 10 місяців ті, хто пройшли від ОПЗЖ, досі в парламенті. Зараз депутати збирають 150 підписів для внесення в порядок денний питання про позбавлення висуванців ОПЗЖ мандатів. І це дається нелегко. Зате на каральний закон для військових 270 голосів знайшлися у рекордні строки.

Війна може тривати кілька років. Ізраїль досі живе в умовах війни з Палестиною. Армія та військові, які тримають фронт заслуговують на нашу підтримку та повагу. Підвищення морально-бойового духу тих, хто боронить нашу державу – має бути нашим основним завданням.

Якщо Зеленський не ветує проєкт, то для держави військовий буде не людиною, а просто бойовою одиницею. А такий підхід швидко наближає нас до реалій Росії, де у мобілізованих є лише дві опції: загинути, бо ззаду стоять загороджувальні загони, або сісти на 10 років. Де військова служба – це покарання, а не гідний спосіб відстояти незалежність своєї держави. 

Низка представників Руху «Чесно» наразі на фронті й вони пішли туди за власним бажанням. Для нас вкрай важливо, щоб парламент напрацьовував якісні політики. Саме тому наша організація проаналізувала зміни до Кримінального та Адміністративного кодексів щодо особливостей несення служби в умовах воєнного стану.

13 грудня у Верховній Раді прийняли низку скандальних законопроєктів. З-поміж них містобудівна «реформа» №5655 в інтересах забудовників. Це настільки обурило суспільство, що за декілька годин після голосування у парламенті петиція з вимогою ветувати закон набрала понад 25 тисяч голосів. Станом на 15 грудня  кількість підписантів перевищує 37 тисяч. 

Але у цьому випадку рух «Чесно» та інші організації мали хоча б кілька тижнів на вивчення документа. Що стосується цих нових змін до Кримінального кодексу та Адмінкодексу, то вони з’явилися лише 8 грудня. За п’ять днів до сесійного засідання. 

В умовах блекаутів, відсутності зв’язку проаналізувати проєкт та провести роз’яснювальну кампанію й обговорити це з народними депутатами і профільним комітетом нереально. Тим більше, що низка комітетів працюють у закритому режимі, про що свідчить антирейтинг, який підготувала наша організація. 

Голосувати наосліп вже стає дуже поганою традицією у парламенті. Так цей законопроєкт підтримали більшість фракцій, крім фракції «Голос». Тут більшість утрималася або не голосувала. 

На сайті парламенту є повний список з поіменним голосуванням. «Слуги народу» дали 194 голоси, представники колишньої фракції ОПЗЖ сумарно дали 28 голосів, депутатська група «Довіра» – 12 «за», ЄС та «Батьківщина» дали по 11 голосів, а «За майбутнє» 9. Ще п’ять голосів дали позафракційні.

Народна депутатка Соломія Бобровська («Голос») єдина, хто у цій фракції голосував проти, висловилася дуже критично. 

Законопроєкт одразу прийняли у двох читаннях та відправили на підпис Володимиру Зеленському.

Знаково, що у своїй передвиборчій програмі Зеленський обіцяв зробити армію школою лідерства та свободи.

Звісно, реалії наразі інші, але це не дозволяє нам знехтувати правами людини, гідністю та повагою до громадян, які боронять державу від окупантів ціною власного життя та здоров'я. У часи повномасштабного нападу Росії на Україну, військовослужбовцям необіхідно підтримувати бойових дух та мотивацію, проте депутати прямо протилежне. 

Якщо ж ми працюємо над підвищенням престижності військової служби та статусу військовослужбовця, то чому забираємо у військових все більше прав та можливостей бути почутими.

Зараз військовослужбовцями є далеко не всі, хто має спеціальну освіту та досвід. Це також люди, які раптово для себе прийняли рішення захищати Батьківщину від ворога або були відірвані від свого звичайного життя через мобілізацію та необхідність захистити власну державу від агресора. 

Керівниця правозахисної ветеранської громадської організації «Юридична сотні» Юлія Морій зазначає, що критичний недолік проєкту стосується заборони судам застосовувати більш м'яке покарання або звільнення від відбування покарання у випадку вчинення військових злочинів: «Злочинці безсумнівно мають бути покарані, особливо під час воєнного стану. Проте всі докази і обставини справи мають оцінюватись у повному обсязі судом. На гарячу лінію Юридичної сотні неодноразово звертались військові, які після самостійного виходу з оточення, прибуття до військової частини після лікування на кілька годин пізніше через відсутність сполучення, мобільного зв’язку тощо дізнавалися, що проти них розпочато кримінальне провадження».

Юристи також виступають проти такого обмеження прав військових. 

Адвокатка Наталія Фещик, яка спеціалізується на питаннях кримінальних порушень під час військової служби, переконана, що цей закон звужує право обвинуваченої людини на захист та можливість виправлення й продовження несення служби:  «Відмови в направленні на лікування часто є причиною самовільного залишення частини. Люди змушені так діяти з огляду на ризик для здоров`я і навіть життя. Наприклад, військовий з третьою групою інвалідності, пішов служити, проте складні умови з часом мали негативний вплив. Рапорти до командування частини про потребу лікування проігнорували. Ці відмови та затягування призвели до ризику ампутації ніг. За новим законом самовільний похід до шпиталю в таких умовах карається реальними строками і нікого не буде цікавити, що тобі відріжуть ноги».

Юристи правозахисної ГО «Юридична сотня» виступили проти законопроєкту та наголошують, що вчинення військового злочину в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці вже тягне за собою найсуворішу кваліфікацію відповідно до Кримінального кодексу України.

А законопроєкт передбачає, зокрема, заборону судам призначати більш м’яке покарання, ніж визначене санкцією статті, за вчинення в умовах воєнного стану або бойової обстановки непокори, невиконання наказу, погрози або насильства щодо начальника, самовільного залишення військової частини або місця служби,  дезертирства, самовільного залишення поля бою або відмови діяти зброєю.

Зараз суду може враховувати обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, і з урахуванням особи винного.

Проєкт також забороняє звільняти особу  від відбування покарання з випробуванням за вчинення перерахованих злочинів. За невиконання наказу під час воєнного стану проєкт передбачає позбавлення волі строком від 5 до 8 років замість чинного строку –  від 3 до 7.

Усе це не дозволить судам врахувати конкретні обставини кожної окремої справи та обрати ту міру покарання, яка відповідає рівню суспільної небезпеки вчиненого людиною. Це матиме негативні наслідки для захисту прав військових, яких було обвинувачено у вчиненні злочину, та знизить рівень мотивації під час служби.

«На ухваленні наполягали міністр оборони і головнокомандувач. Відповідний лист є в матеріалах комітету. Позицію підтримала Ставка Верховного Головнокомандувача. При всій повазі до них, пропоновані зміни в ст.ст. 69 і 75 ККУ є надмірними. Тут варто більше говорити про покращення якості роботи слідства і судів. Якість взаємодії командирів в бойових умовах теж дуже важлива. Проблема є, її дійсно треба вирішувати. Але це все комплексні питання. Все інше мене цілком задовольняє в проєкті. Але, я не був готовий підтримувати цей законопроект в цілому і вважав, що зазначені моменти треба доопрацювати. При цьому треба поважати позицію військового командування», – наголошує Андрій Осадчук заступник голови правоохоронного комітету («Голос»).

Окрім наведених критичних недоліків, законопроєкт №8271 дійсно передбачає і позитивні зміни. Наприклад огляд військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Але посилення кримінальної відповідальності не може бути способом покращення військової дисципліни. Це знизить рівень судового захисту прав обвинувачених військовослужбовців, може негативно вплинути на рівень довіри військових до командування та негативно вплине на вмотивованість людей без досвіду військової служби під час проведення мобілізації. У підсумку це може нести ризики як для захисту прав людини, так і для обороноздатності держави.

Президент має ветувати законопроєкт №8271 та надати суспільству й експертам можливість народним депутатам доопрацювати проєкт. Саме тому зараз триває збір голосів під петицією до Зеленського.  

Вікторія Олійник, Рух «Чесно»