Чим заважають вулиці, названі на честь українських учених минулого століття?
Дуже важливо, щоб процес перейменування відбувався якісно і продумано
Очищення публічного простору від символів російського панування є безумовно позитивним процесом. Це частина деколонізації України, яка має нарешті стати всеохопною й остаточною.
І особливо важливим є якісне проведення цього процесу в столиці.
Київ, як не дивно, роками був в аутсайдерах декомунізації. У місті й досі повно радянської символіки, один лише пам’яник Шорсу чого вартий.
Тому рішення Київради про тотальне перейменування вулиць, назви яких пов’язані з російським пануванням, можна лише вітати.
Однак дуже важливо, щоб процес перейменування відбувався якісно і продумано.
Ідея запропонувати нові назви для понад 400 вулиць до 1 травня виглядає щонайменше дивною. Адже ідеться не просто про перелік назв, але й про органічне розміщення кожної з цих назв на місцевості, що потребує всебічного аналізу і вдумливих рішень.
Не менш дивним є й усунення з процесу міської комісії з найменувань, яка спеціально для того й існує, щоб забезпечувати фаховість процесу.
Вже сам список вулиць, винесених на перейменування, є яскравим свідченням неприпустимості таких підходів.
Як можна вважати «дерусифікацією» стирання з мапи Києва імен українських композиторів, письменників і поетів (включно з Павлом Тичиною і митцями «розстріляного відродження»)? Чим заважають вулиці, названі на честь українських учених ХХ століття?
Я сподіваюся, Київська міська рада перегляне цей підхід і звільнятиме мапу Києва саме від російських, а не українських назв. До речі, не думаю, що правильно прирівнювати до російських назви, пов’язані з Білоруссю чи з поневоленими народами Російської Федерації, принаймні значну їх частину.
Звичайно, остаточне рішення по кожній назві ухвалюватиме Київрада. Але важливо повернути процес підготовки цих рішень в законне русло і максимально долучити до їх напрацювання фахівців. І комісію з найменувань, і Український інститут національної пам’яті, і всіх, хто може допомогти підготувати такі рішення, за які нікому не буде соромно і за які нащадки дякуватимуть і через багато десятиліть.