Там, де пам’ятають загиблих, будуть ті, хто захищає живих
Про Україну і зроблене УІНП за час його керівництва
Я завершив.
Завершив свою каденцію як посадовець, який відповідав за державну політику національної пам’яті.
Ставив амбітні цілі і втілив практично всі завдання, які ми сформулювали разом із командою, громадськістю, партнерами-політиками і вищим керівництвом країни.
Декомунізація публічного простору відбулася
Декомунізація публічного простору в Україні відбулася. Мій син – і всі наші діти – більше не підуть у школу вулицями імені вбивць і не читатимуть у підручнику захоплюючу неправду про тюрму народів.
Ціна свободи завжди висока, і – як не дивно – глянути правді у вічі іноді найважча з вимог до вільної
Україна, як інші вільні країни Європи, нарешті подивилася.
І засудила комуністичний і нацистський режими як однакове зло.
Це засудження – крок політичний, але політики там обмаль.
Ми відкрили всі без винятку таємні документи радянських спецслужб
Це насамперед спосіб втамувати біль мільйонів і наше спільне прагнення справедливості. Тож ми відкрили всі без винятку таємні документи радянських спецслужб. Щоб кожен міг знайти загублених близьких і кожен міг дізнатися: чому важливо засудити репресії. Щоб вирвані з родин, вигнані з дому, позбавлені хліба, свободи і гідності повернулися. Бо тільки там, де пам’ятають загиблих, будуть ті, хто захищає живих.
Відкривши архіви і визнавши борцями за незалежність тих, хто боровся за свободу, Україна пішла далі: розпочала нову реабілітацію, за власним законом, а не за куцими правилами пізнього совка. В часі війни на Донбасі ми визнали солдатами тих, хто збройно захищав свободу українців у минулому столітті. Ми планомірно повертаємо їм їхнє добре ім’я. Більшості – посмертно.
Відтепер і вони, і сучасні воїни мають спільне свято: день захисників України 14 жовтня. На свято Покрови, українського козацтва, армії УНР, УПА та ЗСУ.
Майдан і війна
Оновлений календар державних свят молодої держави має на меті нагадувати, що в нашого народу тисячолітня історія.
І ми ніколи не здавалися. Найближчим прикладом цього став Майдан та нинішня війна. Оцінити вагу внеску героїв Небесної сотні та сучасних захисників України – справа вже наступних поколінь, наше завдання – зберегти свідчення й пам’ять.
Спорудження Меморіалу Небесної сотні розпочалося, і я вірю – буде завершене найближчим часом.
Музей Майдану, Архів національної пам’яті, регіональні філії, Національна комісія з реабілітації жертв репресій – інституційні проєкти Інституту – покликані творити інфраструктуру пам’яті.
Продовжити цю політику – означає йти назустріч свободі і зберігати міцний імунітет проти порушень прав людини.
А я продовжу писати історію. Повертати голос – право сказати від свого імені – тим, кого ворог позбавив усього. Всього, крім нас, їхніх нащадків, які пам’ятають.