Україні треба забути про «нейтральний статус» та перемовини з Росією

Декілька актуальних питань порядку денного зовнішньої політики. Основні тези:

Тема 1. Євросоюз:

• 5 років тому набула чинності Угода про асоціацію, яка створила умови для надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС.
• Важливо прискорити роботу над виконанням 7 умов (т.зв. «Сімки фон дер Ляєн») для початку передвступних переговорів. Реально з усього списку умов виконано на 100% лише призначення Голови САП. Сподіваємось, що на засідання Ради асоціації Україна – ЄС сторони відкоригують  та скоординують позиції по проблемним питанням, визначать сфери, що потребують більшої уваги. Не варто сподіватись, що ЄС закриє очі на ці умови через політичну доцільність.
• Не є коректним закидати в публічний простір будь-які прогнози щодо термінів вступу до ЄС. Треба виконувати інтеграційний порядок денний і системно тиснути на європейські столиці для схвалення політичних рішень. Україна зможе стати членом ЄС, коли відновиться мир та національна економіка, а ЄС буде організаційно готовий прийняти таку велику державу як Україна.
• Важливо, що зберігається політична воля і вимога українського народу щодо реалізації євроінтеграційного курсу. Статус кандидата вимагає від влади відповідати за свої обіцянки і бути більше підзвітною суспільству.
• Україна 23 лютого і Україна 25 лютого з точки зору євроінтеграції не змінилась, це та сама країна. Водночас саме героїчна боротьба українського народу за демократію, за суверенітет та територіальну цілісність забезпечила щирі симпатії абсолютної більшості громадян ЄС. І з такою позицію громадськості вимушені рахуватись і лідери країн ЄС, схвалюючи політичні рішення щодо України.

Тема 2. НАТО:

• Українська влада має виконувати конституційні положення щодо євроатлантичної інтеграції. На жаль, ми не достатньо використовуємо потенціал міжнародних подій, наприклад Лондонського саміту НАТО в грудні 2019 року, Мадридського саміту влітку цього року.
• Важливо скористатися можливостями Вільнюського саміту НАТО 2023 року. Доцільно, як мінімум, працювати над отриманням Плану дій щодо членства. Не треба нівелювати значення ПДЧ, бо його отримання – це як статус кандидата на вступ до ЄС. Військові спроможності ЗСУ на 100% відповідають критеріям. Наші партнери готові працювати над тим, щоб саме Вільнюський саміт НАТО мав для України додану вартість і став самітом імені України.
• Про нейтралітет варто забути. Більш дієвих гарантій безпеки ніж стаття 5 Вашингтонського договору немає. Тому, коли говорять про якісь ефемерні двосторонні, тристоронні, чотиристоронні гарантії, не потрібно витрачати час.
• Росія досягла протилежного результату – НАТО зміцнює свої позиції і розширюється.
• Якщо ми хочемо зафіксувати нашу справжню перемогу, фінальним акордом має стати саме членство України в НАТО.

Тема 3. «Стамбульські» переговори:

• У березні на переговорах в Туреччині російська сторона пропонувала деякі документи, в яких не лише повністю виключалась можливість вступу України в НАТО, а й навіть без згоди росії неможливо було набути статусу країни-члена в ЄС. Тому потрібно забути ці документи та переговори як страшний сон.
• На будь-які переговори потрібно йти з власним документом і пропонувати свої умови.
• На сьогодні головний переговорник з боку України – це Збройні Сили України. Саме ЗСУ на полі бою пишуть владі українські переговорні директиви.

Тема 4. Антиросійські санкції:

• Скасування дії Угоди про спрощений порядок видачі віз ЄС – РФ – правильне рішення Євросоюзу. Не виключено, що це лише перший крок. Кінцева мета – повна заборона на видачу віз. Чому це важливо? Це питання принципу та справедливості. Російський народ підтримує агресивну політику Путіна і саме на це спирається політика Кремля. Тому громадяни мають відчувати свою відповідальність за дії держави. Крім скасування дії Угоди про спрощений порядок видачі віз також, по суті, будуть скасовані багаторазові візи, підвищені ціни на візи і кількість необхідних документів зросте. Відбудеться суттєве ускладнення процедури.
• Санкції мають бути більш глобальні, в першу чергу енергетичні санкції. Захід доводить, що може обійтися без російських енергоносіїв. Вже діють санкції щодо заборони використання російського вугілля, скоро будуть діяти санкції щодо російської нафти, і, сподіваємось, буде нарешті досягнуто домовленості по російському газу. Лютий-березень наступного року будуть трагічними для росії, бо прийде розуміння, що вона вже не є потрібною для Європи.
• Західні країни мають вийти на новий рівень санкцій – санкції, що матимуть транскордонний характер. Тобто, якщо ЄС застосовує санкції проти Росії, то і будь-яка інша компанія, наприклад з Індії, яка працює з російським ринком, автоматично має підпадати під дію санкцій. Такі прецеденти є в історії США. Третя країна або компанія за співпрацю з Росією має становитися об’єктом санкцій з боку західного світу.
• Восьмому пакету санкцій бути. Там мають бути питання енергетики, фінансів, секторальні обмеження, які матимуть системний вплив на економіку росії. Багато російських банків ще не відрізані від системи SWIFT – це має стати елементом чергового пакету санкцій.
• Санкції не дають миттєвого ефекту, але системно підривають економіку країни-агресора і їх наслідки відчуватимуться роками.

Тема 5. Світ після війни:

• Після 24 лютого світовий порядок змінився. На жаль, глобальні міжнародні організації довели свою безпорадність.
• Після перемоги слід переглянути всі глобальні інституції на предмет ефективності.
• Потрібно будувати антипутінську коаліцію, яка і буде створювати новий порядок денний. На сьогодні неформально вона вже існує, але потребує свого розвитку і формалізації і у цьому процесі Україна має відігравати роль лідера і виносити це питання на міжнародні майданчики.