Як формується корупція в Україні

Головна проблема прокурорів з інвалідністю не в самому факті отримання інвалідності. А в тому, що ця історія символізує. Вона символізує системну хворобу.

Бо воно ж не по конкретну послугу від МСЕК прокурорам. А про принцип, за яким у нас склалася кругова порука і система фальсифікації статусів та привілеїв. А склалася вона не вчора.

Як функціонує стандартне українське місто чи село? І чим воно менше тим це характерніше.

Є у вас голова громади і його наближені. Скоріше за все вони керують років 10, а може й більше. Можливо, підсиділи попередника чи успадкували місцевий трон.

Вони давно наживаються на землі, муток з бюджетом через кп чи напряму. Щоб ними не цікавились вони давно по виділяли земельні ділянки всім місцевим прокурорам, суддям і ментам. Коли прийшла децентралізація вони тільки стали міцнішими, бо нормального суду і правоохоронців не підвезли.

Якийсь племінник робить карʼєру у місцевій прокуратурі, тітка очолила МСЕК, а син – місцевий пенсійний фонд. Як контролювати вибори в сільську раду вони давно знають.

Прокурори і місцеві судді давно і впевнено з ними в ясна. Губернатори приходять і йдуть. А бізнес (наприклад – найбільший аграрій) або в партнерстві, або намагається не конфліктувати.

В підсумку локально утворюється такий собі конгломерат, який відтворюється вище і вище. На обласному рівні. Де ці місцеві групи і великі гравці вже формують якусь регіональну політику послуг і привілеїв. І так далі вище і вище.

Така структура на місцях, насправді, старша за поточну українську державність. І, звісно, вона не може не інфікувати всю вертикаль. Той саме deep state, який сильніше президентів, премʼєрів, міністрів, які і самі часто є носіями схожої системи цінностей.

От, наприклад, звичка збирати собі бонуси, синекури і регалії, обвішуватися рюшками і медальками знецінює не тільки статус людини з інвалідністю.

Саме ця дурна звичка і навіть обовʼязок – один з вбивць нашої науки. Скільки тисяч таких от прокурорів, суддів, поліцейських, депутатів і місцевих рєшал нарєшалі собі кандидатські і докторські, як корумпували і підірвали структуру нашої науки і вищої освіти зараз і важко оцінити. Крім як сказати, що удар був нищівним.

Про ринок несільськогосподарської землі я писав. Про те, як на місцях працюють комунальні підприємства вам розповість будь-яка притомна людина з регіонів.

Тому коли ви питаєте себе нащо прокурору статус людини з інвалідністю, чому суддя отримав ділянку землі в глухому селі чи полковник поліції захистив докторську на відвертому плагіаті – бо міг і щоб було. Бо пацанам буде що показати.

Криміналізований бізнес, феодалізоване «місцеве самоврядування», пригодовані ресурсами і грошима прокурори, поліція, а також друзі де треба – це справжні владні структури, побудовані на бюджеті і ресурсі, якому може протидіяти тільки громадянське суспільство і ефективна правоохоронна система.

Саме для того і потрібні інституційні реформи. Децентралізація має бути доповнена нормальними органами контролю і кари. Саме тому потрібна судова реформа. Реформа поліції. Реформа всієї соціальної вертикалі.

Щоб у нас не було фіктивних людей з інвалідністю і фіктивних докторів наук треба одне і те саме. Компетентне громадянське суспільства, якісні інституції, ефективні правоохоронці. І ніяких простих рішень. Лише складний шлях.