Одна з найкращих диверсійних операцій проти Росії

20 років тому, 22 червня 2004 року відбулась одна з кращих диверсійних операцій в сучасних війнах – рейд на Назрань.

Ця операція і сьогодні вражає майстерним плануванням та виконанням, тактикою та досягнутими результатами.

У 2004-му році Росія після десяти років війни захопила контроль над Кавказом. Російські силові структури мали велику чисельну перевагу над кавказськими ополченцями, ополченці вже не могли відновлювати свої втрати, терор проти мирного населення був безжальним. Але лідери спротиву вирішили битись за свободу до кінця.

Столиця Інгушетії Назрань була прикрита великими силами росіян. Біля міста була розгорнута мотострілецька бригада ЗС РФ, підрозділи МВС, спецпідрозділи ОМОН, СОБР,  ФСБ, прикордонний загін ФСБ, численні силові структури – щонайменше 6-7 тисяч добре озброєних людей з бронетехнікою, з великим досвідом протипартизанських дій.

Ічкерійський рейд спланували Шаміль Басаєв та Доку Умаров. Вони діяли підпільно, вони не могли проводити підготовку та злагодження своїх сил, не могли забезпечити себе боєприпасами. Їм потрібно було отримати гучну перемогу над окупантами, яка б показала усьому світу, що народи Кавказу продовжують спротив, а також захопити озброєння, якого не вистачало ополченцям. Ополченці не могли ввязуватись у тривалі бої, оскільки росіяни мали перевагу у силах  у десятки разів, і могли швидко перекидати резерви. За словами Басаєва у рейді брали участь 570 бійців, МВС РФ вважає, що повстанців було до 200.

Басаєв та Умаров визначили вразливості росіян, на використанні яких вони побудували свою тактику – терор та залякування, слабкий звязок, слабка взаємодія, відсутність єдиного центру управління,  повільна реакція на події.

Бойові групи ічкерійців та інгушів діяли автономно, без звязку одна з одною, за своїм окремим планом та маршрутом, за своїм чітко визначеним графіком. Бійці переодягнулися  у форму російських силовиків. Одразу після заходу сонця близько 22:45 бойові групи ополченців атакували щонайменше 20 об'єктів у самій Назрані, а також у містах Карабулак та станиця Орджонікідзевська. Були атаковані одночасно районні та міські відділи поліції, слідчий ізолятор, будинок МВС, прикордонний загін, базу ОМОН, склад озброєння МВС.

Кожен об'єкт атакувала невелика група бійців. Росіяни займали кругову оборону, та починали відбивати штурми. Але більшість штурмів були відбиті. Ополченці змогли знищили лише один об'єкт – будинок МВС та лише один об'єкт захопили – збройні склади у місті Карабулак.

Як виявилось, Басаєв та Умаров спланували не штурмувати об'єкти, а скувати активними діями та загрозою штурмів усі основні бази та пункти управління російських силовиків. Але основною задачею операції був удар по найвразливігрму місцю – по комунікаціях!

Одночасно з атаками на об'єкти кілька бойових груп захопили два пости дорожно-постової служби МВС та встановили кілька своїх блок-постів на вулицях Назрані.

Ополченці спланували, що не будуть вв'язуватись у кровопролитні штурми об'єктів противника, який набагато переважає у силах. Ополченці проводили щильний обстріл російських баз, але після обстрілу так і не йшли на штурм, а відходили. Основний удар був не там.

Одразу після початку атаки російські силовики почали переміщуватись по Назрані, їх зупиняли на блок-постах, вимагали документи. Вони одягнули російську камуфляжну форму та вели себе як російські силовики. Росіяни не очікували, що ополченці ніяким чином не будуть себе видавати.  Усіх силовиків та держчиновників, хто пред'являв свої документи на блок-постах, ополченці розстрілювали на місці як зрадників свого народу. Це повністю паралізувало управління. Ополченці створили для росіян обстановку хаосу, невизначеності. Росіяни втратили можливість маневрувати та реагувати на обстановку, не могли прийти на допомогу та розгорнути свої сили, не могли заблокувати маневр ополченців.

Без всяких перешкод учасники операції почали відхід о 3.00.

В результаті  за 4 години було знищено 98 російських силовиків, 102 поранено. Було вбито, зокрема, в.о.міністра внутріншніх справ Інгушетії, прокурора міста Назрань та прокурора Назранського району, трьох офіцерів спецпідрлзділу ФСБ «Вимпел».

На місці боїв російськи силовики знайшли... лише двох загиблих ополченців!

Також підрозділ Басаєва захопив на складі МВС понад 700 автоматів, 22 гранатометів, 800 пістолетів, десятки тисяч патронів.

Цілі операції були досягнуті з мінімальними втратами.

Рейд на Назрань є прикладом чіткого розуміння своїх можливостей та можливостей противника, точного планування, децентралізованих дій.

Вражає тонко прорахована тактика, точне усвідомлення порядку дій ворога та психології командного складу, відсутність порядку зв'язку та оповіщення військ РФ, відсутність ініціативи діяти без наказів, швидкість та раптовість, відмова від лобових штурмів та затяжних боїв.

Все це зберігає актуальність і для сучасної війни.