«Главком» визначив найпомітніші новації, запроваджені новим командуванням ЗСУ
У лютому 2024 року керівництво ЗСУ повністю оновилося. Термін, який минув з того часу, не такий значний, аби очікувати кардинальних змін у війську. Якісь новації почали впроваджуються, якісь рішення перебувають на стадії розробки, якісь довгострокові генеральні лінії окреслено. У будь-якому разі, очевидний результат, який сьогодні бачить кожен з нас, – фронт тримається, попри несамовиті зусилля московитів, які на всіх його ділянках переважають кількісно і домінують у небі.
Яку стратегію обрав головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський та нове керівництво Генерального штабу, завдяки яким рішенням та змінам вони розраховують отримати нову якість армії та систем управління, щоб вести переможну війну?
«Главком» спробував систематизувати інформацію, спираючись на дані з відкритих джерел та на спілкування з посадовцями Генштабу, військовими експертами, воїнами на фронті та людьми з оточення головкома. Чимало наших співрозмовників побажали говорити анонімно.
1. Аудит військових частин та Генштабу. Ледарів відправили воювати
Перше, з чого почала команда головнокомандувача Сирського, – аудит військових частин та органів військового управління, зокрема Генштабу.
З’ясувалося, що у той час, коли всі волали про критичний брак людей на фронті, з приблизно мільйона військовослужбовців лише 300 тисяч воювали. Тобто якщо хтось майже беззмінно провів на передовій два роки, то вдвічі більше мобілізованих служили в тилу, дехто з них весь цей час «охороняв тумбочку» на затишному Тернопіллі чи Рівненщині.
Аудит, або як його називають чиновники у погонах, «функціональне обстеження», у лютому-березні відбувся і в Генштабі. За його результатами, як поінформував «Главком» начальник Головного управління оборонного планування Генерального штабу ЗСУ бригадний генерал Євгеній Острянський, «буде оптимізовано штатну чисельність деяких структурних підрозділів та органів військового управління, тобто розформовано низку військових організаційних структур, сформовано нові, скорочено вже існуючі». Це дозволить усунути дублювання функцій, а також зменшити «роздутий» у перші роки війни штат на 60%. Така робота вже ведеться, додав Острянський.
«За попереднього керівництва відбулося непропорційне потребам збільшення структур та установ, які безпосередньо підпорядковані Генеральному штабу чи апарату головкома, – різноманітні управління, центри досліджень, головні командування, відділи, додаткові структури з охорони та забезпечення. Тобто структура обросла підрозділами, які забезпечують її власне функціонування, і це нераціонально, бо Генштаб має бути структурою, яка працює безпосередньо на нашу перемогу», – ділиться думками військовий експерт Владислав Селезньов, який у 2014–2017 роках очолював пресслужбу Генштабу.
Як приклад Селезньов називає Центр досліджень воєнної історії ЗСУ, створений при Генштабі влітку 2022 року. На думку експерта, ці повноваження доцільніше було делегувати Національному університету оборони України.
Генерал Острянський відмовився називати кількість прикомандированих до Генштабу військових, які за результатами аудиту підлягають скороченню. Навесні дотичні до роботи з військом чиновники та депутати називали цифру в вісім тисяч осіб. Сьогодні, як повідомили джерела «Главкому», йдеться загалом про приблизно 20 тисяч військових, які були прикомандировані до Генерального штабу, Міноборони, різних тилових підрозділів і яких уже відправили в зону бойових дій.
«За рахунок вивільненого особового складу планується доукомплектувати органи управління оперативного та тактичного рівнів, а також бойові військові частини. Це, в свою чергу, дасть змогу здійснювати ротації підрозділів, які тривалий час виконують бойові завдання на передньому краї», – поінформував Євгеній Острянський.
Іншими словами, штабні офіцери заповнять вакансії у бойових підрозділах. Та чи всі зможуть стати ефективними в бойових умовах, наразі питання відкрите. «Не всі офіцери, які мають паркетний досвід служби, будуть спроможні бути ефективними в польових умовах. Треба мати знання, навички, спроможність адаптуватися до роботи на фронті, – визнає Селезньов. – Що з того вийде – побачимо невдовзі, але в будь-якому разі це правильне рішення».
2. Чітка вертикаль і спрощення управління. У Генштаб прийшли бойові офіцери
Головком Сирський змінив фактично весь менеджмент Генерального штабу, привівши з собою бойових офіцерів.
Коли перед призначенням один з майбутніх управлінців прийшов у Генштаб приймати справи, то був дещо приголомшений стилем роботи штабних, розповіло джерело «Главкому». «Дехто з цих хлопців (з нового керівництва Генштабу – «Главком») по року не були в Києві, не вилазили з полів. Приїхали такі, пил з куртки струсили, заходять – а тут, кажуть, курорт, інша планета: ніхто нікуди не поспішає, обід за графіком, після обіду когось і на місці вже немає», – переповідає джерело розмову з офіцером, який увійшов до керівного складу оновленого Генштабу.
«Це надзвичайно важлива трансформація. Офіцери, які мають досвід командування на полі бою, можуть його успішно трансформувати і на рівні оперативного та стратегічного планування й управління. У них глибше розуміння ситуації і потреб, швидша реакція», – оцінює військовий експерт Владислав Селезньов.
Так, очолив Генштаб ЗСУ генерал-майор Анатолій Баргилевич, який має досвід роботи ще в штабі АТО, а з 2022 року керував штабом оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця». Його заступниками стали, зокрема, Володимир Горбатюк, «генерал з джавеліном», який на початку лютого-2022 брав участь у бою з російськими танками, та бригадний генерал Михайло Драпатий, який починав у 2014-му комбатом, провів операцію зі звільнення Маріуполя, і з 2022-го командував угрупованням військ «Херсон»; у травні був перекинутий командувати військами на харківському напрямку. Заступником головнокомандувача став полковник Вадим Сухаревський, Герой України, який останні два роки очолював 59-у мотопіхотну бригаду на найгарячіших ділянках фронту.
Новий кадровий підхід – у пріоритеті бойові офіцери – стосується і середньої керівної ланки Генштабу.
Зараз, кажуть у Генштабі, взято курс на спрощення системи бойового управління, підвищення ефективності, швидке ухвалення оперативних рішень, побудову чіткої ієрархії.
Одна зі змін в управлінській структурі ЗСУ, помітна, так би мовити, неозброєним оком, – «ожило» командування Об’єднаних сил, яке, за стандартами НАТО, є органом стратегічного управління всіма міжвидовими та міжвідомчими військами по всій лінії фронту. Спрощено кажучи, КОС за завданням головкома відповідає за військові операції на фронті. Командувати Оперативними силами ЗСУ призначено Юрія Содоля, до великої війни – командувача морськими піхотинцями країни, у 2022-2023 роках він керував угрупованням військ «Донецьк».
«До того КОС існував фактично номінально і не функціонував як орган, що здійснює оперативне керування бойовими діями, замість нього «керували війною» Генеральний штаб та командувачі оперативно-стратегічними угрупованнями військ», – розповідає «Главкому» джерело.
Попередником Содоля був генерал Сергій Наєв, який останній рік керував далеким від гарячих подій ОСУВ «Північ».
3. Генерали, на фронт!
Не секрет, що досі керівники Генерального штабу нечасто виїздили на фронт, віддаючи перевагу кабінетній аналітиці. Тепер підхід до управління військами змінився – вище армійське керівництво перемістилось зі столичних кабінетів до районів бойових дій, і частина рішень ухвалюється безпосередньо на місці. Головком Сирський, як і командувач Об’єднаних сил Содоль постійно на фронті.
«Головком більше часу проводить у полях, а не в Києві. Здається, він не уявляє, як взагалі можна керувати війною з кабінету», – стверджує співрозмовник з оточення Олександра Сирського.
«Коли почалася війна, він теж не дистанційно керував з бункера, – провадить джерело, маючи на увазі оборону Києва, яку у лютому-2022 організовував Сирський, на той час командувач Сухопутних військ ЗСУ. – Він майже щодня виїздив в ту або іншу бригаду, які проводили наступальні дії, говорив з комбатами та ротними, розпитував про їхній замисел, рішення щодо обстановки, питав, чим можна допомогти. Думаю, він розумів тоді, що підлеглим важливо бачити, що він поруч, не злякався потрапити в зону можливого ураження. Це морально дуже підтримувало людей».
Коли у травні цього року московити прорвалися через кордон на півночі Харківщини, Сирський, судячи з повідомлень у його соцмережах, терміново відправився туди.
4. Наша відповідь росіянам. Створення нових бригад
У ЗСУ почали створювати нові бригади. Це відповідь на збільшення Росією чисельності свого війська та кількості з’єднань і частин.
Таким чином Україна зможе адекватно відреагувати на можливе відкриття росіянами нового фронту на півночі, якщо такі прогнози справдяться. До речі, зокрема і завдяки новосформованим резервам було стабілізовано ситуацію на півночі Харківщини, звідки орки почали наступ у травні. Розрахунок ворога на те, що Україні не вистачить ресурсу для прикриття цієї ділянки, провалився.
Справді, про потребу формування нових бригад йдеться з середини 2023 року, відтоді, як стало зрозуміло, що контрнаступ на Запоріжжі захлинувся. Як розповіло джерело «Главкома» у Генштабі, рік тому на одній з нарад Сирський заявив, що наступ противника на Харківщині дуже ймовірний, тому потрібно створити певну кількість бригад.
«Після певних дискусій було вирішено створити п’ять бригад. Але до початку 2024-го вони існували на папері, тому що тільки почали набирати людей, а тут – важкі бої, втрати, от із цих набраних людей закривали втрати у різних бойових підрозділах. Фактично бригади так і не зафункціонували як окремі організми, і їх з лютого-2024 почали реально формувати», – пояснив співрозмовник «Главкома».
5. Почалася ротація підрозділів на передовій
Завдяки новим бригадам та кадровому ресурсу, вивільненому внаслідок аудиту, можна буде забезпечити планову ротацію підрозділів на передовій та функціонування дієвих резервів. Про це, зокрема, заявляє начальник Головного управління оборонного планування Генерального штабу Євгеній Острянський.
Про намір запровадити системну ротацію бойових частин на першій лінії неодноразово заявляв і сам головком. «Позитивом є те що, незважаючи на доволі складну обстановку на всій лінії фронту, нам вдалося запустити процес ротацій та заміни частин і підрозділів, які тривалий час виконують бойові завдання на передньому краї», – написав Сирський у березні у своєму телеграм-каналі, повернувшись із запорізького напрямку.
Є чимало частин, які беззмінно стоять на лінії вогню з початку великої війни. Певно, найвідоміший випадок – 110-а бригада, яка зайшла в Авдіївку на початку березня 2022 року, а вийшла, залишаючи місто у лютому-2024.
На сьогодні, як повідомили джерела, ротацію пройшли 5-6 бригад ЗСУ.
6. Дронарів не кидають на штурми
Сирський підписав розпорядження, яким заборонив задіювати операторів дронів для інших завдань, в тому числі відправляти на штурми. Дронар, який зараз працює на куп’янському напрямку, підтвердив у розмові з «Главкомом», що про таке розпорядження відомо і самим пілотам, і їхнім командирам на місцях.
Це дуже важливий наказ, оскільки минулого року деякі комбати через критичний дефіцит бійців або з особистої неприязні посилали пілотів разом з піхотою штурмувати посадки та відбивати атаки орків. У мережах і ЗМІ час від часу з’являлися історії про те, як гинули хлопці, котрі місяцями вчилися керувати FPV-дроном, одним з найбільш ефективних засобів ураження у цій війні.
Розпорядження головкома має нюанс: воно стосується тих операторів дронів, хто пройшов навчальні центри ЗСУ та отримав відповідний сертифікат. Проте випускники приватних шкіл дронарів теж можуть отримати такий сертифікат та відповідну військово-облікову спеціальність, якщо здадуть іспит. У ЗСУ є виїздні бригади, які приймають такий іспит.
Розпорядження головкома стосується не тільки сертифікованих операторів БпЛА, а й тих, хто забезпечує їхню роботу. Скажімо, пілоти мавіків працюють по двоє, розрахунок FPV-дронарів зазвичай складається з 4-5 осіб. Отже, увесь екіпаж, а не тільки командир та пілот, заборонено задіювати в операціях не за їхнім прямим призначенням.
7. Роботи і «цифра». Створення Сил безпілотних систем
Україна створила новий вид збройних сил, якого не має жодна країна світу, – Сили безпілотних систем. Очолив їх заступник головнокомандувача Вадим Сухаревський. Полковник Сухаревський також прийшов у Генштаб з фронту. Зокрема, він відомий тим, що дав перший в історії українсько-російської війни наказ відкрити вогонь на ураження: це сталося 13 травня 2014 року.
Сили безпілотних систем займатимуться комплексним плануванням військових операцій з застосуванням БПЛА, куруватимуть розвитком дронів усіх видів: як розвідувальних, так і ударних, морських дронів, діпстрайків, а також роботизованих комплексів. Ця структура замкне на собі все, що стосується дронарства, в тому числі навчання пілотів, ремонт та замовлення БпЛА у вітчизняних і зарубіжних виробників. На недавній пресконференції в Києві з нагоди створення Сил безпілотних систем Сухаревський заявив, що вказівку президента Зеленського про «мільйон дронів для армії» до кінця року буде не тільки виконано, але й перевиконано.
«Не так давно ми починали з фанерного літачка з 2 кг вибухівки, а зараз розробили БпЛА, які здатні подолати 1000 км. Нас копіюють вороги й у нас вчаться партнери», – сказав Сухаревський і порівняв інновації українців у застосуванні БпЛА у військових операціях із появою понад століття тому літаків на полі бою.
8. Кіберсили. Формування нового роду військ
Сьогодні у ЗСУ є окремі кіберпідрозділи що виконують завдання з кібероборони, вони і стануть основою для Кіберсил.
«Кіберпростір фактично набув статусу одного із бойових просторів, – коментує для «Главкома» Іван Павленко, начальник Головного управління РЕБ та кібербезпеки Генштабу. – Місією Кіберсил буде боротьба в кіберпросторі та в електромагнітному спектрі».
На питання, коли з’явиться новий рід військ, полковник Павленко відповідає: «Вірю, що скоро. Наразі проводимо заходи щодо визначення перспективної структури, функцій та завдань Кіберсил. Також необхідне законодавче врегулювання окремих питань, що стосуються нових форм та способів застосування ЗСУ в кіберпросторі». За його словами, є сподівання, що невдовзі Верховна Рада прийме необхідні законодавчі зміни, у такому разі Кіберсили ЗСУ стануть реальністю у 2024 році.
До слова, такі війська є не у всіх країн НАТО, а лише у найбільш технологічно розвинутих і найзаможніших, зокрема, у США, Канаді, Великій Британії, Німеччині, Іспанії, адже війна у віртуальному просторі – справа складна і потребує достатньої кількості професіоналів та чималого фінансування. У Росії немає такої окремої структури, а завдання з кіберборотьби виконують підрозділи ФСБ, ГРУ та приватні компанії, зазначає Іван Павленко. Водночас росіяни мають досить численні та добре екіпіровані війська радіоелектронної боротьби.
9. «Соціальний ліфт» – через фронт
Погана новина для «паркетних вояків»: з весни 2024 року командування ЗСУ запровадило новий принцип кар’єрного зростання для військових, і тепер «соціальний ліфт» пролягає через фронт.
Згідно з новими вимогами, на підвищення та просування по службі в апараті головкома та органах військового управління на посади, які призначаються головкомом та начальником Генштабу, можуть претендувати лише ті офіцери, хто брав участь у бойових діях з 2022 року.
Саме так, це має бути досвід великої війни, а не будь-який досвід бойових дій, наприклад, у складі миротворчих місій. І навіть участь в АТО вже не гратиме визначальної ролі, оскільки з 2014 до лютого-2022 був інший тип війни, геть іншої інтенсивності, масштабів та задіяних засобів.
10. Планування з горизонтом у десятиліття
«Війна не стоїть на заваді змінам у Збройних Силах України. Наша мета, незважаючи на російську агресію, – створити перспективну структуру ЗСУ на період до вступу в НАТО», – про таку амбіцію заявив нещодавно Олександр Сирський. У цьому ж пості від 6 червня у своєму Telegram-каналі головком анонсував розробку стратегії змін у війську на десятиліття наперед, до 2035 року.
Документ змін називається Об’єднана операційна концепції сил оборони держави, і її проєкт уже розроблено, пояснив «Главкому» Євгеній Острянський, начальник Головного управління оборонного планування Генерального штабу. «Це визначальний документ для розробки системи застосування сил оборони для відсічі збройній агресії. Він також розкриває вплив майбутнього безпекового середовища на розвиток та застосування Збройних Сил України, характер майбутніх воєнних конфліктів та концептуальні основи застосування Збройних Сил України, – йдеться у відповіді генерала Острянського на запит видання. – Метою є забезпечення тривалого захисту Україною свого суверенітету та територіальної цілісності, а також досягнення повної взаємосумісності з HATO, шо включає сталий перехід на стандарти Альянсу та західне озброєння, а за необхідності, запровадження пов'язаних з цим доктринальних та інших документів».
Окрім того, за словами генерала, зараз Генштаб розробляє також стратегії розвитку видів та окремих родів військ до 2035 року.
Олена Зварич, «Главком»
Коментарі — 0