Самоспалення Альберта Разіна: Україна має підтримати удмуртський народ
Якщо ми промовчимо, вийде, що від своїх власних «живих смолоскипів» піввікової давности ми нічого не зрозуміли і нічому не навчилися
Ще про самоспалення, постскриптум. Боюсь, нам, із нашим препаскудним знанням справжньої історії СРСР, погано видно історичний контекст вчинку удмуртського вченого. Нагадаю, що від 1968 р., коли після окупації Чехословаччини стало ясно, що всі надії на десталінізацію скінчились і імперія знов зімкнула щелепи (як казав мій науковий керівник, «стало ясно, что все, конец!»), - поневоленими країнами Східної Європи прокотилася ціла хвиля самоспалень. Сутінки СРСР, які сучасним росіянам здаються «щасливою добою» (порівняно з тим, що вони мають нині!), для колоній осяяні вогнем живих смолоскипів із запахом горілого м'яса. Назву тільки найвідоміші (найбільш «підручникові» в своїх країнах) імена:
- вересень 1968 - Ришард СІВЄЦ (Польща),
- листопад 1968 - Василь МАКУХ (Українська РСР),
- січень 1969 - Ян ПАЛАХ (Чехословаччина), Шандор БАУЕР (Угорщина),
- лютий 1969 - Ян ЗАЇЦ (Чехословаччина)
- квітень 1969 - Евжен ПЛОЧЕК (Чехословаччина)
- травень 1972 - Ромас КАЛАНТА (Литовська РСР)
- січень 1978 - Олекса ГІРНИК (Українська РСР)
- березень 1980 - Валенти БАДИЛЯК (Польща)
Самоспалення Альберта Разіна, на моє переконання, слід розглядати саме в цьому контексті: він протестував проти прийнятого торік у Росії федерального закону, який звільняє жителів «суб'єктів федерації» від обов'язкового вивчення місцевих (неросійських) мов, - РФ і тут іде слід у слід за СРСР, по тій самій второваній похилій, і кінець цієї «імперії напіврозпаду» теж буде таким самим, питання тільки в термінах. Але от якраз від тих країн, котрі піввіку тому пройшли через це страшне «очищення вогнем» у боротьбі за свою ідентичність, у тому числі й від України, - мали б надійти сьогодні удмуртському народу (і всім іншим поневоленим народам РФ!) слова підтримки й жести солідарности (наприклад, апеляція до міжнародних правозахисних організацій із закликом до РФ припинити політику винародовлення, тощо). Якщо ми промовчимо, вийде, що від своїх власних «живих смолоскипів» піввікової давности ми нічого не зрозуміли і нічому не навчилися.
Шануймося (с).