Оксана Забужко

Оксана Забужко

Українська поетеса, письменниця, літературознавець, публіцист

Всі публікації автора

Український пес людяніший за російського режисера
Пес, що витяг тіло дитини з-під завалів зруйнованого РФ будинку, виявився людянішим порівняно з російським режисером
Знак швидких змін? Про що говорить резолюція, яку прийняли в Європарламенті
«Вирішальна перемога України може призвести до справжніх змін у Російській Федерації», – йдеться у резолюції
Те, що для нас страшний гріх, для поляків – дрібне правопорушення. І ось чому
«Пояснюймо себе чужинцям, де тільки можна, з занудством учительки молодших класів, при кожній нагоді»
Війна розбудила в українцях неочікувану річ
Українська молодь стала пишатися родинними діалектами
«Шевченківські фейки». Що задумав ворог?
Шевченко переміг імперію. Імперія цього йому ніколи не пробачить
Нове Розстріляне Відродження
«Всі наші втрати, від стародруків до щоденника Володимира, здаються одним великим текстом, який уже ніколи не прочитати...»
Про Прилєпіна і кар'єру, яку можна було спинити
Нам дуже багато ще доведеться прибирати, розчищати й «розміновувати» – не тільки в фізичному вимірі
Злочини окупантів. Що найбільше шокує Захід
Тема знищеного українського культурного спадку має на найближчі роки стати для нас інформаційно пріоритетною
Нобелівська премія для України. Чому навколо неї стільки скандалів
Один з членів Нобелівського журі щороку їздить в Росію на засідання «Валдайського клубу»
Забута перемога України. Чому Путін боїться бандерівців?
Інформвоєнне, історикам на замітку...
Росіяни починають щось підозрювати
Карфаген має бути зруйнований
Буча має стати для Росії «інформаційним Сталінградом»
Неможливо й далі вважати, що розпад РФ може бути більшою катастрофою, ніж її дальше тривання
Геноцид – це московський спосіб ведення війни. Так було завжди
Театр у Маріуполі орки бомбили навмисне
Час нарешті зробити телебачення українським! Так далі тривати не може
Олігархічні телеканали продовжують щоденне зросійщення мільйонів людей
Апокаліпсис в Криму – це не стихійне лихо, а наслідок московського «господарювання»
Співчуття киримли. І всім «нашим», хто з якихось причин не зміг виїхати й лишився під окупантами
Про українську мову та «плюси» СРСР
1987-го ми раптом заговорили – занишклі (вже, здавалось, неіснуючі!) україномовні. Публічно. Вголос
Чи визнаєш Голодомор геноцидом?
П'ять років тому, теж напередодні Дня Незалежности, в Донецьку рішенням окупаційного уряду було знесено пам'ятник жертвам Голодомору в Сніжному
Чому приховану «вату» так коробить від того, що українські діти співатимуть гімн у школі
Гімни «не призначаються» згори, ними озиваються до світу вже сформовані спільноти
Це треба чути. Виступ батька загиблого під Зайцевим сержанта Журавля
Такі слова на камінь не падають
Ми усі намагаємося не думати про те, як поранений сержант лежав і чекав, коли його заберуть
Нація має «пропрацьовувати» такі моральні удари
Про українську мову та російські танки
Українцям глибоко закладали в підсвідомість прошивку страху: українська мова – це небезпечно, за неї б’ють
В найближчі 10-15 років людство чекає виклик, грізніший од Covid
Навіть, боюсь, од кліматичних змін
Україна воює з Росією за власну ідентичність
Про Мюнхенську змову-2020
На смерть Артема Мірошниченка: от і настав «момент істини» - історичний та переломовий
Кожен із нас може сказати про себе: «АРТЕМ МІРОШНИЧЕНКО - ЦЕ Я»
Самоспалення Альберта Разіна: Україна має підтримати удмуртський народ
Якщо ми промовчимо, вийде, що від своїх власних «живих смолоскипів» піввікової давности ми нічого не зрозуміли і нічому не навчилися
Кінець епохи «Сватов». Здолаємо їх разом!
ЧИ МОЖНА ЗА 5 ДНІВ ВИПРАВИТИ ТЕ, ЩО ВИКРИВЛЯЛОСЯ 15-20 РОКІВ?
«Викрали моє ім’я». Історія письменника Василя Голобородька
Гебуха любить у такий спосіб закривати атакованим народам «гештальти»: підміняючи справжнє фейком
Українській жінці в церкві хустка не потрібна
Я довго терпіла, але мушу це написати
Українці чомусь вважають, що бандити і повії можуть бути лише в нашій політиці
ПРО «ЛИГАННЯ МЕЖИ СОБОЮ ДВОХ ЖАНДАРМІВ» (с)
Чого українцям варто вчитися у Європи?
«По-європейському» для нашої провінції автоматично означає «по-іноземному», «не так, як удома»
Першотравневий парад на Хрещатику у 1986-му: Колись їх все одно будуть судити
Так воно й буде, ще на нашому віку: все таємне стане явним
Майдан в Чехії: комуніст Ондрачек очолив Держінспекцію ради безпеки
Кремль запускає свою аґентуру в політсистему чергової країни
КДБ мав рацію: російський рок зміцнював радянську імперію, а український - руйнував
Саме тому нам було дозволено співати Макаревіча й Ґрєбєнщікова - а Івасюка було вбито
Не можна просто так впакувати в хіджаб сотні тисяч освічених молодих жінок
Це 21-ше століття, панове. І воно буде «жіноче» - на добре чи на зле.
Путінська коаліція працює, тож давайте не зазиратимемо в рота своїм ворогам
Освітній закон нормальний, наскільки кажуть усі фахівці, в тому числі і ті, які займаються нацменшинами
Українська національна ідея та суспільство, яке позбавлене орієнтирів
Про незалежність як умову самопізнання, українсько-польський вузол, нереалізованість і страх
Як в України забрали Кубань
Коли таваріщі чекісти кричать сьогодні, що в нас «гражданская война» - вони з нас відкрито ГЛУЗУЮТЬ
В очікуванні нових інформаційних атак Росії
Смисл тут той, що й в історії Солженіцинової арештантки, – підмовити жертву «зробити за ката його роботу»
Безвіз з ЄС: болюче українське почуття «світового сироти» стає минулим
Скінчилась ця епоха, і можна це написати великими літерами: МИ БІЛЬШЕ НЕ POST-SOVIET STATE!
Відколи «братьєв» за поребрик посунули...
Розмова з таксистом (дядько рр. 40, кремезний і архетипально-колоритний, як Карась у «Запорожці за Дунаєм», тільки без вусів)).
Розвалена освіта - то, в перспективі, серйозніша загроза, ніж розвалена армія
З доброї половини цілком безневинних наших медіа-публікацій на теми культури, тільки-но заходить про контекст хоч трохи ширший, ніж «сьогодні на сьогодні», раз у раз лізуть, як вата із старого матраца, клапті роками непомітно засвоюваних «з повітря» кремлівських методичок
Театр на Подолі – перший театр, збудований у Києві за 80 років
Чотири покоління киян було наглухо відрізано від самого концепту сучасної театральної архітектури
Про нашого Якова і ненаше століття
Питають мене, з усіх сторін, що я думаю про «Століття Якова». Довго пояснювати, і здалеку заходити треба, – але що ж, спробую...
Як НКВДисти знищили центр Києва в 1941-му році
До 75-ліття НКВДшних терактів у Києві 1941-го - кілька завваг, яких досі не було часу висловити в ЗМІ
Київські чиновники сказилися зі своїми муралами
Про гігантських синіх черв'яків та фавелізацію Києва