Кому заважає Юраш, або як пропагандисти Московської церкви плутають свої реалії з українськими
На Москві звикли: якщо навіть дрібний керівник щось сказав, то це - наказ. З виконанням «під розпис»
Викладач (не ректор, не проректор, а викладач!) КПБА у академічному чаті ПРОСИТЬ студентів підтримати звернення на захист А. Юраша. Ще раз - просить.
Я теж викладач КПБА. І теж попросив підтримати - лише тут, у ФБ.
І ще про це написали багато шанованих мною людей, в тому числі з освітніх інституцій - Інституту філософії, Університету Драгоманова, тощо.
Бо ми, дякувати Богу та нашим захисникам, живемо все ще у вільній країні. І можемо вільно поширювати свою позицію та закликати підтримати її.
На Москві звикли до іншого: якщо навіть дрібний керівник щось сказав, то це - наказ. З виконанням «під розпис». І зі стукачами, які слідкуватимуть за виконанням волі начальства.
Тому і вважають мп-пропагандисти, що викладач не може попросити - він «примушує». Який страшний компромат!
Ну що ж: тоді я буду «примушувати» своїх підписників. А Ярослава Олеговна Мищенко - «примушує» своїх (і мабуть ще журналістів «Укрінформу»?)
Хто там ще «попримушує»?
А якщо серйозно - то видно, скільки і яких сил задіяні для того, щоби «нє митьйом, так катанієм» не допустити переможця конкурсу обійняти посаду. Задіяний адміністративний ресурс, в т.ч. на дуже високому рівні. Задіяні всі мп-пропагандистські платформи. Очевидно, що у все це вкладено сотні тисяч «переконливий аргументів». І як вишенька на торті - крики «дєржи вора!»: це не МП та РФ роблять все можливе, щоби отримати доступ до адміністрування державно-церковних відносин, це викладач КПБА студентів «примушує»...
Як казала героїня Лії Ахеджакової: «Значит хорошие сапоги, надо брать!»