Анатомія зради. Найсвіжіші вироки та історії громадян, обвинувачених у роботі на Росію
Що скоїли та як за це заплатять громадяни, обвинувачені у держзраді і колабораційній діяльності
Левова частка вироків українських судів за статтями 111 («Державна зрада») та 111-1 («Колабораційна діяльність») припадає на осіб, які перебувають на окупованих територіях або там, де рука правосуддя їх наразі дістати не може. Проте деякі ймовірні зрадники та колаборанти по-справжньому постають перед судом та отримують реальні терміни. «Главком» розповідає про найсвіжіші вироки за вказаними статтями та історії людей, які стали, за версією прокурорів, на шлях зради. Редакція називає прізвища обвинувачених. При цьому додаємо: усі вироки щодо нижченазваних осіб свіжі і ще не набрали чинності, тобто вони можуть бути оскаржені в апеляційних судах.
За інформацією пресслужби СБУ, з початку повномасштабної війни в Україні зареєстровано понад 3,1 тис. кримінальних проваджень за статею 111 Кримінального кодексу («Державна зрада»). Підозри отримали 2779 осіб з них 619 – засуджено.
Крім цього, за статтями 111-1 і 111-2 Кримінального кодексу («Колабораційна діяльність, пособництво державі-агресору») відкрито майже 8 тис. кримінальних проваджень. Повідомлено про підозру понад 6,5 тис. особам, засуджено – 1220 осіб).
Стажувався у Москві, працював у ОВА
Херсонський міський суд визнав винним місцевого мешканця Олексія Ваніна у колабораційній діяльності. Судячи з матеріалів судової справи, після окупації Херсона 50-річний чоловік добровільно погодився на співпрацю із росіянами, які виділили йому посаду «старшего эксперта отделения бухгалтерских и финансово-аналитических экспертиз в ГУ МВД Херсонской области». У суді своє рішення піти на співпрацю в ворогом аргументував тим, що втратив роботу. Працевлаштувавшись в окупаційній адміністрації, обвинувачений отримав російський паспорт і поїхав до Москви на 11-денне стажування. Оплату проїзду, проживання та харчування взяла на себе Росія.
У суді чоловік частково визнав свою провину, сказав, що не вчинив нічого поганого, бо треба було утримувати родину. Переконаний: виконував накази начальства, за які не має нести відповідальності. Також Ванін зауважив: якщо його бачили в установі, то це не означає, що він там працював.
Утім, п’ятеро свідків ідентифікували обвинуваченого як працівника окупаційної адміністрації. Зокрема, жінка, яка там працювала прибиральницею, повідомила, що бачила Олексія Ваніна під час видачі йому зарплати. Чоловік, за її словами, був настільки пʼяний, що не міг забрати власні гроші. Інші четверо свідків також підтвердили, що не раз бачили безпосередньо обвинуваченого у стінах окупаційної адміністрації.
Обвинувачений потрапив до рук СБУ під час деокупації Херсону. За даними пресслужби відомства, після звільнення міста чоловік «заліг на дно», а потім працевлаштувався… в обласну військову адміністрацію. Влада Херсонщини відреагувала на затримання свого працівника, заявивши, що він влаштувався на роботу 20 січня 2023 року і звільнився 22 травня того ж року – до того, як його затримали спецслужби.
Чоловіка засуджено до 15 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна. Також йому заборонено на 15 років обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах і займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, повʼязаною з наданням публічних послуг.
Доцент-коригувальник
Торік контррозвідка СБУ викрила доцента Харківського національного університету внутрішніх справ Валерія Радченка.
За матеріалами справи, представники Головного управління Генштабу Збройних Сил РФ (ГРУ) завербували науковця з метою збору інформації про його колег-працівників кафедри кібербезпеки. У підсумку списки спеціалістів харківського університету потрапили до російського ГРУ.
За версією слідства, обвинувачений неодноразово коригував місця обстрілів по інфраструктурних об’єктах Харкова, відслідковував маршрути переміщення українських військових та техніки, фіксував наслідки обстрілів. Він також давав наводки ворогу, де розташовувалися склади волонтерських організацій, на кшталт The Canada Way.
Під час однієї з таких «вилазок» науковця, який фотографував раніше обстріляний танковий завод, зафільмувала мешканка Харкова. Вона увімкнула камеру на телефоні та підбігла до чоловіка, запитавши, що він робить. Той злякався та втік. Жінка викликала на місце правоохоронців, надавши їм відео із підозрілим чоловіком, якого пізніше впізнала у суді.
Доцент університету визнав повністю свою вину, свідчення очевидців не заперечував та повідомив суду, що діяв з ідеологічних міркувань. Це підтверджують і наведені у вироці цитати переписки Валерія Радченка з вербувальником: «…нет такой страны, как Украина, ее никогда не было и не будет. Эта территория никогда не была независимой и не способна независимо существовать…».
Ленінський районний суд Харкова засудив обвинуваченого до 15 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна.
Заради «роботи в ОБСЄ»… здавав позиції ЗСУ
У листопаді цього року ще один харків’янин отримав вирок за колабораційну діяльність. За матеріалами суду, чоловіка завербували співробітники ФСБ РФ на початку липня 2022 року. Він мав передавати російській стороні інформацію про результати обстрілів, місця дислокації українських військових, місця видачі гуманітарної допомоги з фото- та відеофіксацією.
Харків’янин не визнав свою провину у суді, стверджуючи, що був обдуреним. За його версією, у період 2020-2022 рр. він активно брав участь у соціологічних дослідженнях та дебатах. Під час одного з таких заходів, вже після повномасштабного вторгнення, познайомився з чоловіком, який представився співробітником Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Новий знайомий пообіцяв призначити його куратором «Харківської ланки ОБСЄ». Обвинувачений заявив, що на той час не мав роботи, тому погодився на пропозицію.
У подальшому спілкуванні «представник ОБСЄ» просив його надсилати інформацію про результати обстрілів. Обвинувачений казав у суді, що надсилав лише інформацію зі ЗМІ, а значить не чинив ніякої шкоди. Навіщо «працівнику» ОБСЄ така інформація – не цікавився.
Під час вивчення листування обвинуваченого правоохоронці з'ясували, що він детально описував наслідки обстрілів у Харкові. Чоловік обіцяв підійти ближче до окремих об’єктів або дізнатися інформацію від знайомих. Іноді він уникав камер, щоб не залишати слідів. У листуванні з псевдо-представником ОБСЄ харків'янин також розповідав, що має родину в Росії, запрошував його в гості та висловлював недовіру до української влади та ЗСУ. Окрім того, захисник харків’янина не надав доказів, які б підтверджували поширення в ЗМІ відомостей про роботу об’єктів оборонної сфери, якими ділився у листуванні обвинувачений.
Суд відправив обвинуваченого до тюрми на 14 років і призначив повну конфіскацію майна.
«Директорка» ліцею у Харківській області
Реальний вирок отримала колишня вчителька молодших класів у Гусинському ліцеї на Куп’янщині Харківської області Валентина Коротун. Її було затримано у 2023 році.
За відомостями досудового розслідування, в окупації освітянка очолила навчальний заклад. Жінка збирала списки вчителів, які були згодні працювати на ворога, займалася організацією ввезення російських підручників та загальним впровадженням російських освітніх стандартів та видавала працівникам ліцею зарплату у рублях. Перед початком навчального 2022 року направила вчителів Гусівського ліцею на курси підвищення кваліфікації до російського Курська. Обвинувачена не полінувалася й сама «підвищити навички», з’їздивши до РФ.
У суді жінка не визнала своєї вини. За словами педагогині, всі її дії були направлені на благо українських дітей, які залишилися в окупації. Сама вона чекала на ЗСУ, нібито розмовляла із дітьми українською мовою. Стверджує, що не підписувала жодних документів з окупаційною владою, не отримувала й не виконувала жодних вказівок від ворожої адміністрації, не проводила нарад і навіть не бачила російських підручників, бо їх привозили централізовано. Також вона зазначила: не інформувала вчителів про навчання за російськими стандартами, а на курси «підвищення кваліфікації» в Курськ поїхала через погрози окупантів.
Проте свідки у суді стверджували, що саме Коротун проводила наради з вчителями як виконувачка обов’язків директора.
Після деокупації Куп’янщини жінка переїхала до Харкова, де влаштувалася працювати до школи вчителькою молодших класів ліцею №103. За вироком суду, жінку визнано винною за ч. 3 ст. 111-1 (Колабораційна діяльність) Кримінального кодексу і призначено покарання у вигляді двох років позбавлення волі.
Ідейна адміністраторка Telegram-каналів
51-річну Вікторію Фалькевич засуджено за адміністрування антиукраїнських каналів у месенджері Telegram. Російське ГРУ зв’язалося з жінкою, помітивши її високу активність у проросійських чатах. Наприклад, у судовій справі цитують одне з таких її повідомлень: «Да заберите уже вы эту (нецензурний вираз – маркер презирливості) западную и засуньте ее себе в (нецензурний вираз, що позначає діяти як з непотрібом). Надоел этот пожизненный подсос. А МЫ К РОССИИ МАТУШКЕ».
Російські спецслужби запропонували такій активній прихильниці РФ стати адміністраторкою низки каналів у Telegram та поширювати через них кремлівську пропаганду з виправданням військової агресії. У публікаціях Вікторія Фалькевич звинувачувала українських військових в атаках на житлові будинки мирних мешканців і називала Харків «русским городом», відкрито висловлювала надію на його якнайшвидше «визволення».
За колабораційну діяльність жінку засуджено на 10 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Здала окупантам батька та родичів чоловіка
Орджонікідзевський райсуд Запоріжжя ухвалив вирок мешканці окупованого села Шевченківське Пологівського району Анастасії Ясагашвілі. У червні 2022 року жінка, за версією слідства, повідомила російським спецслужбам, що її батько забрав з покинутого росіянами автомобіля зброю та боєприпаси, сховавши їх вдома, щоб не дати можливості ворогові використати. Вона також вказала, де після окупації батьки її цивільного чоловіка (діючі військовослужбовці ЗСУ) сховали свою форму. Пізніше росіяни викрали цивільного чоловіка Анастасії та його сестру, утримуючи їх «на підвалі», аби змусити батьків приїхати на окуповану територію.
У липні 2022 року обвинувачена з родиною виїхали до Запоріжжя, де вона, видаючи себе за волонтерку, знайомилася з військовими та передавала інформацію росіянам.
У серпні жінка звернулася до СБУ, заявивши про своє вербування росіянами, і дезінформувала слідчих щодо наявності агентурної мережі в Запоріжжі, намагаючись приховати свою діяльність.
Під час суду жінка частково визнала свою провину, пояснивши, що інформацію про зброю видала під тиском окупантів. Вона також підтвердила співпрацю з ворогом, але заперечила, що повідомляла про родичів-військовослужбовців, але надавала росіянам інформацію про односельчан-учасників АТО.
Анастасію Ясагашвілі засуджено до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Креслення для російських АЕС
За пособництво Росії засуджено колишнього співробітника харківського ТОВ «Южатоменергопроекту» Романа Дідуха. У суді доведено, що директор цього підприємства до початку повномасштабного вторгнення налагодив партнерські відносини з низкою російських підприємств. Харківське товариство взяло на себе зобов'язання розробляти проєктно-технічну документацію для підтримки технічного стану, модернізації та реконструкції діючих атомних електростанцій, що розташовані на території Росії та є частиною корпорації «Росатом». З початком великої війни співпраця «Южатоменергопроекту» з росіянами не припинилася.
Роман Дідух виконував інженерні розрахунки та креслення для модернізації деяких російських атомних електростанцій: Балаковської, Калінінградської та Кольської. Він розробляв проєкти з теплоізоляції, встановлення приладів і модернізації трубопроводів. За виконану роботу йому заплатили 80 тис. грн.
Свою провину у суді чоловік повністю визнав, щиро розкаювався та просив суворо не карати. Менше з тим, Золочівський райсуд Львівської області ухвалив рішення засудити обвинуваченого до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
А ось іншу учасницю цієї організованої групи, Наталію Хруслову, суд звільнив від основного покарання та призначив три роки умовного терміну. Суд пояснив своє рішення тим, що обвинувачена пішла на злочин через складне матеріальне становище, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не була судимою, а також сприяла розкриттю правопорушення.
Маргарита Огнева, «Главком»