Фільму «За двома зайцями» – 60 років. Найцікавіші факти та цитати (фото)
Радянська влада довго опиралась екранізації твору відомого українського драматурга Михайла Старицького
Прем'єра фільму «За двома зайцями» відбулася 21 грудня 1961 року у Києві, а процес знімання кінокартини об'єднав чи не всю Україну. «Зайці», без сумніву, мають позачасовий художній магнетизм привабливості. Тобто той магічний секрет довголіття успішної кінокомедії, який притаманний кращим кінокомедіям Біллі Вайлдера («У джазі тільки дівчата») або Леоніда Гайдая («Діамантова рука»), йдеться у матеріалі «Главкома» «За двома зайцями». Скажене весілля тривалістю у шість десятиліть». До вашої уваги найцікавіші факти про кінострічку.
1. У фільмі знялися актори із Театру Лесі Українки (нині Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки), київського театру імені Івана Франка (нині Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка) та Запорізького театру (нині Запорізького українського музично-драматичного театру імені Володимира Герасимовича Магара).
2. Радянська влада довго опиралась екранізації твору відомого українського драматурга Михайла Старицького. Навіть ідеальна репутація режисера кінокомедії Віктора Іванова не допомогла, він довго не міг отримати згоду на початок зйомки. Тому незважаючи на те, що оригінальний фільм мав україномовну звукову доріжку, в прокаті її змінили на російську.
3. Сам знімальний процес також був цікавим. Віктор Іванов здійснив напевно перше камео (поява у фільмі якоїсь знаменитості, спеціально запрошеної продюсером або режисером – «Главком») в українському кінематографі, і з'явився в своєму ж фільмі в ролі статиста на початку стрічки, а у сюжеті поблизу Андріївської церкви – в ролі робітника.
4. Режисер мав конкретне бачення акторського складу фільму і навіть вдавався до хитрощів, щоб отримати омріяних акторів. Головну чоловічу роль Свирида запропонували Олегу Борисову із Театру Лесі Українки. У кастингу на роль Проні Прокопівни перемогла Маргарита Криницина. Виманив до Києва із Запорізького українського театру акторку Таїсію Литвиненко, вона зіграла характерного персонажа – Химку.
5. Прем'єра культової кінокомедії відбулася не у центрі столиці, а у Дарницькому клубі залізничників (нині Палац культури «Дарниця»). Фільм мав попит не лише на території України. Його запрошували навіть на один із кінооглядів до Польщі.
6. Стрічка запала в серце глядачам і її розібрали на цитати. Наприклад крилатою стала фраза, якою зустрічала гостей покоївка Химка – «Пані лягли і просять».
- Проня Прокопівна: «Ну розумний! Аж страшно!»;
- Проня Прокопівна із Голохвастим: «– Ваша папіроска шкварчить! – Ето в груді моєй шкварчить!»;
- Проня Прокопівна: «Що ви про це допитуєтесь, мені соромно, я ж – баришня!»;
- Проня Прокопівна: «Не говоріть мені про любов, то ж шкандаль»;
- Проня Прокопівна до Лимарихи: «У нас сьогодні неприйомний день! – А у мене якраз дуже приємний!»;
- Голохвастий: «У груді моїй Везувій так і клекотить!»;
- Голохвастий: «У мене в голові такий водевіль, аж мерсі!».