Ірина Федишин: Ми ламаємо правила шоу-бізнесу

Львів’янка Ірина Федишин – артистка-феномен. У неї найбільша кількість концертів в Україні серед співачок, але при цьому багато українців про неї нічого не чули. А все тому, що центральні канали почали брати пісні Ірини у ротацію відносно недавно. Проте всупереч усім законам шоу-бізнесу це не заважало артистці збирати сотні аншлагів по всій країні. За інформацією «Главкома», сьогодні Федишин друга після Олега Винника артистка за кількістю концертів, – лише у 2017 році вона мала 126 сольних виступів.

В активі співачки і три сольники у столиці. Останній раз Жовтневий палац здригнувся від її різдвяного шоу 21 січня. Квитки зникли з кас ще за кілька тижнів до дати концерту.

Після столиці Ірина щодня у новому місті. Зважаючи на щільний гастрольний графік, «Главком» пише інтерв’ю з зіркою, поки співачка та її група в дорозі.

Коли запитання стосуються фінансів чи райдеру, до розмови підключається чоловік та продюсер Ірини Віталій Човник.

Ірино, ви підкорили Україну з Заходу на Схід виключно україномовною піснею. Який ваш рецепт успіху?

Рецепт дуже простий. Свою справу треба робити віддано і щиро. Якщо люди відчувають, що ти працюєш віддано, щиро, з любов’ю, вони приходять до тебе на концерти.

Це дуже красиві і пафосні слова. Але шоу-бізнес – справа жорстка. І складові успіху більш конкретні.

Шоу-бізнес – це жорстка річ для продюсера. Добре, що у мене є людина, яка оберігає мене від цієї жорстокості. І я можу займатися творчістю, а не витрачати свої сили на якісь негативні моменти шоу-бізнесу. Нелегку складову якого бере на себе мій чоловік і продюсер – Віталій Човник. А я виходжу до людей з гарним настроєм.

Афіші із анонсами ваших виступів у Львові можна було побачити і років п’ять тому. У Києві ж вас до останнього часу мало хто знав. З чим пов’язана нинішня активна експансія зі Львова на Схід?

Просто настав момент, з’явились і бажання, і можливість зробити концерт у Києві. Артист має постійно рости, працювати над собою, треба психологічно бути готовим до популярності, вміти спілкуватися з глядачами і робити концерти у великих залах. В якийcь момент я відчула, що готова давати концерти в Києві і по всій Україні.

Ви вже тричі змогли зібрати аншлаг у Жовтневому палаці. Чому досі не замахнулись на палац «Україна»?

Це були мої перші концерти у Києві. І цими питаннями займалася моя команда. Концерти відповідальні: веземо професійний звук, світло, екрани, є ді-джей, шоу-балет. І все це великі видатки. Є певні фінансові ризики. Тому я хвилювалась, як все пройде.

Підсумовуючи, можу сказати, всі мої концерти у Києві пройшли з аншлагами, квитки дуже швидко розходилися. Можна брати тепер і палац «Україна».

Скільки саме людей у вашій команді?

Зараз 15.

Сцену, яка була в Києві, возите містами? Чи столичний концерт був особливим?

У Києві був трішки інший формат концерту. Я не можу в кожному місті робити таке шоу, як у Києві. Видатки у Києві були надвисокими і, відповідно, ціна квитка була вища. В іншому місті я не можу поставити ціну на квиток, наприклад, 1000 грн і привезти те саме шоу, що було у Києві. У людей просто не буде можливості придбати квиток за таку ціну. Тому ми просто оптимізуємо сцену. Безумовно, всі костюми, реквізит, декорації веземо. Але використовуємо вже, наприклад, меншу кількість екранів, оптимізуємо світло і так далі. Та концерти всюди на хорошому рівні.

Який найдешевший сьогодні квиток на концерт Ірини Федишин?

150 гривень. Та ціна квитка залежить від вартості оренди зали. А вона може вартувати до 100 тисяч.

Скільки концертів минулого року ви дали?

126.

З такою цифрою ви можете претендувати на статус співачки №1 в Україні.

У мене просто немає часу, але мій продюсер все підраховує і каже, що в мене найбільше концертів. Ми дуже активно гастролюємо. Буквально щодня я маю концерти в різних містах. Тур «Ти тільки мій», який ми розпочали восени, тривав майже до Нового року. Потім було десь два тижні на підготовку, і розпочався Різдвяний тур – це 26 міст. Потому знову переходимо на «Ти тільки мій». І далі буде перерва в честь Великого посту, а після неї ми знову продовжимо гастролювати.

«Я із захопленням дивилася на Білик…»

Більшість ваших пісень ви написали самі. Співпрацювати з кимось з «хітових» композиторів, поетів пробували?

Більшість пісень, дійсно, написані мною. Але я працювала, наприклад, з Русланом Квінтою. В мене є одна його робота - «Питай». А ще є пісні, написані Олександром Злотником (український композитор. – «Главком»), Андрієм Демиденком (поет-пісняр. – «Главком»). Вони автори пісні «Квітка». У Львові також є дуже талановитий аранжувальник і продюсер Андрій Бакун, він зробив для мене пісню «Пароль». «Лише у нас на Україні» написав Микола Янченко. Тобто є кілька речей, над якими я працювала разом з іншими авторами. Пісню «Цвіте калина» подарував мені гурт «Фрістайл». Ця пісня дуже давно написана. Я познайомилася з цим гуртом, вони сказали: «Іро, у нас є ця пісня, можеш її переспівувати». Я кажу: «Але вона російською, а я співаю українською». Мені відповіли: «Не проблема, можеш перекладати». Так ми і зробили.

А такі хіти, як «Ти тільки мій», «Маленькі долоньки», «Чужі вуста», «Це моя земля, це моя країна», «Україна колядує», «Батьки мої» та ряд інших - це мої авторські пісні.

Російські пісні вам пропонують?

Пропонують, пишуть на пошту.

Що відповідаєте?

Я спокійно до цього ставлюся. Просто відписую людям, що я співаю українською.

Розкажіть про ваших батьків. Хто вони?

Я з простої сім’ї, у мене прості батьки. Тато – ніякий не магнат, у нього немає ринків, він не спонсорує мої концерти, як дехто пише. Це не так. У нас немає заводів чи фабрик. Ми звичайні люди. У мого тата був Lanos, у чоловіка нічого не було. Ми жили з батьками у двокімнатній квартирі. На початках нас тато возив на концерти. Ми сідали у той Lanos: одна людина попереду, поряд із батьком, і ще п’ятеро позаду. Так їздили на концерти. Доки не заробили якусь суму, на яку вже змогли купити із чоловіком своє перше авто.

Родина – це найбільша цінність в житті. Я дуже люблю та поважаю своїх батьків. Вони мене підтримують. Мама допомагає доглядати за дітками. Якби не вона, я би не могла так активно гастролювати. Батько теж завжди готовий підставити плече.

Хто ваші батьки за професією?

Мама працювала в будинку культури. Я змалечку була задіяна в різних виставах. Але на мене вплинули обоє батьків. Батько мій, взагалі, геодезист, але він був моїм першим вчителем музики. В нього також був свій колектив, вони грали на весіллях, а я там навіть співала. Родина була музична.

Хто з українських чи закордонних артистів вплинув на вас? Хто є еталоном або кумиром?

Не можу назвати когось еталоном або кумиром. Але коли я росла, слухала нашу естраду. Це були 90-ті роки, популярний тоді хіт-парад «Територія А». Я із захопленням дивилась на Ірину Білик, Олександра Пономарьова, Оксану Білозір та інших. Мені теж хотілося співати на великій сцені, я про це мріяла. Думаю, що вся ця естрада, яка в 90-х співала українською, мене і надихнула на те, щоб я зараз співала українською. Та я ніколи не думала, що теж стану популярною і буду з тими артистами, якими захоплювалася, брати участь в одному концерті.

Олександр Пономарьов, яким ви захоплювалися в юності, тепер взяв участь вже у вашому сольному концерті як спеціальний гість.

Було дуже-дуже приємно. Ми звернулися до Олександра буквально за кілька днів до концерту. Мені дуже хотілося, щоб він прийшов, але я не до кінця вірила, що він зголоситься і заспіває на концерті, підтримає мене як колега.

Він легко погодився на цю пропозицію? На яких умовах?

Він питав, для чого нам це потрібно, оскільки весь зал і так проданий. Але погодився він легко. Я йому дуже вдячна, для мене це було дуже важливо, що Олександр Пономарьов просто так приїхав і заспівав дві пісні на концерті Ірини Федишин.

І всі питали, скільки ми йому за це заплатили. Але ми нічого не платили. Просто подзвонили, поспілкувалися, і Олександр сказав, що прийде і підтримає.

Ви самі згадали, що про вашого батька пишуть, буцімто він магнат, тримає ринки і наголосили, що це все не правда. Проте достеменно відомо, що ваш родич – Роман Федишин – все ж є генеральним директором львівського ринку «Шувар». Ця людина допомагала вам?

Справді, в мене є родич, який високо стоїть. Він має ринок. Але це не означає, що він вкладає кошти в Ірину Федишин, спонсорує всі її концерти. У кожного є родичі і, повірте, не кожному родичі допомагають. У нас з ним добрі стосунки. Ми спілкуємось, один одного поважаємо. Але в мене своя історія, а в нього - своя. Він сам себе робив, так само і я сама себе робила. Безумовно, люди хочуть все перекрутити. Ми родичі, але в кожного з нас свої справи.

«Поступово люди дізнаються, хто така Федишин»

Вас часто називають «Олегом Винником у спідниці». Мова про те, що і ви, і Олег без допомоги ТБ стали головними гастролерами в Україні. І лише потім вас помітили медіа. Вам це порівняння подобається чи ні?

В мене це не викликає ніяких емоцій, ні позитивних, ні негативних. Скільки людей - стільки думок. Олег – дуже успішний артист. Тож мені здається, такі порівняння треба сприймати швидше позитивно. Та у нього своя аудиторія, у мене своя.

Як у вас складаються стосунки з центральними каналами. «Інтер» показав ваш концерт у прайм-тайм у святкові дні. З іншими каналами складніше?

Я б не сказала, що не помічають. Зараз є зацікавленість моєю особою. Багато телефонують. От перед останнім концертом у Києві зателефонували з ТСН (інформаційна служба каналу «1+1». - «Главком») і попросили зняти сюжет. Мені було дуже приємно.

Ще одна аналогія: і ваші концерти, і концерти Винника – це гарантовані аншлаги. Проте у Facebook, наприклад, люди часто задаються питанням: а хто така Федишин? Тобто половина країни шаленіє, а половина – не уявляє, хто це. Як це пояснити?

Є ще куди рости (сміється). Як будуть знати всі, треба будуть більші зали, стадіони.

Поступово люди дізнаються, хто така Федишин. Бо, дійсно, не одразу на мене звернули увагу центральні канали. Але частина публіки вже познайомилася з моєю творчістю, захопилася, частина – ще тільки вивчає.

Хто ваш основний глядач сьогодні?

Коли я виходжу в зал, бачу різних глядачів. Я не бачу в залі людей одного віку. Це дуже широка аудиторія - від найменших до найстарших. Але всі вони люблять українську пісню.

Нещодавно ЗМІ намагалися вирахувати, хто з українських артистів скільки заробив. І вас із вашою кількістю концертів на рік поставили лише на 29 місце – за орієнтовними підрахунками ви начебто заробили $180 тис. Натомість, наприклад, на першому місці у цьому списку перебуває Світлана Лобода, якій нарахували $4,5 млн. Наскільки ці підрахунки адекватні, принаймні, щодо вас.

Ой, всіма цими частинами у мене займається Віталій (чоловік і продюсер Ірини Федишин. – «Главком»). Може, хай краще він дасть таку оцінку.

 Ірина Федишин з чоловіком Віталієм Човником

Віталій Човник: Ці підрахунки не відповідають реальності. Правильніше дивитися, скільки людина сплатила податків.

Так виходить, що якщо український артист в Україні співає українською, то його кліп можуть подивитися мільйон людей, а якщо російською – множте на десять – тобто 10 мільйонів. Чому так? Бо у нас люди знають російську, і ще є багато російськомовних країн. А з українським продуктом, насправді, важче. Ти гастролі маєш тільки по Україні. Інші пострадянські країни для тебе закриті.

«Віталій Човник: У мене найдешевший артист в Україні»

Озвучте основні вимоги райдеру Ірини Федишин?

Віталій: Напевно, у нас найпростіший райдер, який складається з чисто людських побажань. Якщо нас приймає місто, нам потрібен готель, харчування, ну, найпростіше, що може бути: вода, серветки, печиво… Ми розуміємо, що слово «райдер» дратує людей.

Але у світі шоу-бізнесу понти – це найголовніше. Ви розумієте, що таким скромним райдером просто збиваєте собі ціну?

Віталій: Я можу сказати прямо. У мене найдешевший артист в Україні. Артист із найдешевшим гонораром і найпростішим райдером. Але це артист, який збирає найбільше залів по країні і якого я вважаю якщо не «номером один», то дуже близьким до цього.

Ми міняємо ті неписані правила шоу-бізнесу, коли ти повинен мати великі кошти, щоб розкрутитися. Це - неправда. Ти повинен мати талант! Коли ти повинен мати покровителя, іменного продюсера. Це теж неправда. Що ти маєш показувати, що ти одна, у тебе немає чоловіка і сім’ї, бо тоді до тебе на концерти не будуть ходити хлопці. Це теж все не правда. Що треба крутити кліпи на суперпопулярних каналах, щоб бути відомим. Ні! Федишин тому і називають феноменом, бо вона переламала усі ці правила. Вона не йде таким шляхом.

Важко було пробиватися на центральні музичні канали?

Віталій: Дуже важко.

Сьогодні Ірина Федишин вже є в ефірі. Вас задовольняє ця ротація?

Віталій: Ми сьогодні на це не звертаємо уваги. Зараз канали, в принципі, самі просять кліпи і змагаються між собою, хто швидше. Так по ідеї і має бути. Ситуація переходить у правильне русло, тому що канали розуміють: їхні рейтинги є важливішими за все. Якщо артист цікавий, популярний, на нього переключиться глядач. Ситуація дуже змінилась, і я тішуся з цього.

Якщо хтось захоче запросити Ірину Федишин виступити, за яку мінімальну суму це можна зробити сьогодні?

Віталій: В принципі, великого секрету з того немає. Є тендери, які наша компанія вигравала, і ті тендери оприлюднені публічно, там є ціна.

Все залежить від дороги, транспорту, кількості задіяних людей, технічного забезпечення, від того, чи це відбувається на вулиці, чи в приміщенні. Та якщо ви порівняєте цю суму з іншими артистами, цей гонорар вам буде здаватися дуже скромним.

(До розмови повертається Ірина)

Ірина Федишин

«Київський концерт нам намагалися зірвати!»

Ірино, в 2005 році ви виступали у півфіналі національного конкурсу Євробачення. Більше не виникало думок спробувати себе у цьому конкурсі?

Тепер такі думки не виникають. Можливо, якби в нас було більше вільного часу, було б і більше думок про Євробачення, про конкурси, про якісь дуети. А коли в тебе чи не щодня концерт, ти мрієш про те, як відпочити і виспатися.

Ви сказали, що у вас замало часу, щоб думати про конкурси. Тим не менш, знайшли час та прийшли на сліпі прослуховування «Голосу країни».

Знайшла (сміється).

До вас повернулися усі судді. Ви вирішили продовжити участь у проекті. Певно, що продюсери «Голосу» запросили вас, щоб привернути увагу до шоу. Але вам із вашим шаленим гастрольним графіком навіщо це?

Кожний шукає для себе інтерес. Я подумала: чому б не прийти і не заспівати україномовну пісню. Це шоу дивиться велика кількість людей.

Певно, очікуєте сплеску інтересу після ефіру?

Я мала можливість в ефірі, який дивиться широка аудиторія, заспівати українську пісню. Я нічого не бачу поганого в тому, щоб це зробити.

Чи не думаєте ви про переїзд в столицю? Все ж звідси підкорювати країну легше, аніж зі Львова.

У мене немає такого бажання. Мені важливіший внутрішній комфорт. Я дуже сімейна людина. В мене є діти, батьки, бабуся, дідусь. Моє місто мене надихає. А Київ для мене - це місто робоче. Як тільки я приїжджаю до Києва, то зранку до вечора маю купу справ, інтерв’ю, концерти… В готель потім приходиш як вичавлений лимон.

Ви віруюча людина?

Так, я греко-католик. І, знаєте, дійсно, вірю, що всім керує Господь… От як воно має бути – так і буде. Іноді я аналізую, що відбувається в моєму житті. Ми робимо складні проекти, важливі концерти, це велика відповідальність, і є багато моментів, де можна запороти виступ… Навіть київський концерт нам намагалися зірвати! Чотири пісні не працював центральний екран, він просто відмовив. А це був прямий ефір! Ніхто не розумів, у чому справа, почалася паніка. Ми зібрали швидку нараду і думали, що робити. І техніки знайшли пошкодження. Виявилося, що просто хтось спеціально перерізав ножем центральний кабель. Техніки цей кабель спаяли, за чотири пісні все було відновлено, і далі екран працював. Я відчуваю, що все, що відбувається, відбувається з Божою поміччю.

Концерт Ірини Федишин

Все це трапилось під час останнього концерту в столиці?

Так.

Маєте версії, хто це міг зробити?

Є версія. Але, як кажуть, не спійманий – не злодій.

Це трапилося вперше чи ви раніше також помічали таку «увагу»?

Вперше. Думаю, ми проведемо власне розслідування і оголосимо результати.

Катерина Пешко, Микола Підвезяний, «Главком»