Поверніть гроші за квитки! Хто заплатить за зірвані через тривоги концерти і кіносеанси

Через часті повітряні тривоги виникають ситуації, коли концерти, вистави або кіносеанси перериваються чи скасовуються з міркувань безпеки. У деяких глядачів цей форс-мажор провокує невдоволення: не змогли додивитися фільм або виступ до кінця, хоча під час тривоги в їхньому місті у цей час нічого поганого не трапилося. При цьому не вдається повернути назад свої гроші. Людям пропонують відвідати інший сеанс, або переносять концерт на декілька тижнів, а іноді й місяців.

«Главком» розбирався, чи мають право глядачі, які не отримали послугу в повному обсязі, отримати гроші, а не новий квиток, а також, яких збитків зазнають організатори через переноси або скасування концертів.

Гроші повернути легко лише на словах

Якщо слухати пояснення представників різних секторів індустрії розваг, може скластися враження, що повернути гроші за подію, яка була перервана повітряної тривогою, елементарно. Однак, в реальності це завдання не з простих: організатори подій вигадують купу нюансів, щоб цього не відбулося. Наприклад, концерти тепер можуть починатися на годину-дві раніше, ніж це було у довоєнні часи. Враховуючи те, що робочий день у багатьох завершується не раніше 18:00 це вже приносить певні незручності у будній день. Але організатори так страхують себе від ризику не встигнути завершити подію до пізнього вечора.

Тільки електроенергія у палаці «Україна» обійдеться за один вечір від 70 тис. грн до 200 тис. грн

«Щоб мінімізувати ризик скасування або переносу концерту ми радимо організаторам концертів починати не пізніше 17:00 у вихідні і 18:00 у будні, щоб був люфт на випадок тривалої тривоги. Але за останні три роки у нас жодного разу не було такого, щоб концерт зупинився і не був продовжений. Іноді буває таке, коли повітряна тривога була довгою, організатори скорочували програму, вирізаючи якісь номери. Інакше це величезні фінансові втрати в першу чергу для організатора. Для них це втрати грошей за оренду техніки, гонорари артистів і всіх хто обслуговує концерт, реклама і ще багато пунктів», - каже виконавчий директор палацу «Україна» Андрій Видиш.

Попри ці слова в практиці Палацу таки були історії, коли глядач висловлював своє невдоволення, бо не додився обіцяну програму. Про одну з таких історій «Главком» розповідав минулого року тут: Мій Music Hall Олени Мозгової. Супершоу, яке завершилося матюками.

За словами Видиша, «Україна» також втрачає гроші на зарплатні співробітників, які працюють у день концерту: гардеробниць, барменів, тощо. У залежності від масштабів самого концерту сума коливається від десятків до кількох сотень тисяч гривень. «Наприклад, за один концертний день тільки електроенергія у палаці обійдеться від 70 тис. грн до 200 тис. грн, в залежності від того, що відбувається на сцені», – пояснює Видиш.

У більшості кінотеатрів, якщо тривога пролунала на початку сеансу, касири частіше за все кажуть, що вони не повертають гроші, але з радістю поміняють ваш квиток на запрошення, яким можна скористатися у будь-який момент впродовж двох тижнів. Натомість кінотеатри, які збудовані як окремі споруди, як, наприклад кінотеатр «Жовтень», глядачам пропонують вибір – або пройти в укриття або залишитися дивитися фільм далі. В обох випадках кінотеатр не повертає гроші.

За словами юриста Тетяни Гловацької, при спробі повернути гроші ключовим фактором є те, на якому етапі було перервано захід та чи вважається послуга фактично наданою.

«Якщо більша частина заходу вже відбулася 70-80%, а після цього пролунала повітряна тривога, яка триває понад дві години, такий захід, як правило, вважається проведеним. У подібних випадках кошти за квитки переважно не повертаються, оскількийдеться про форс-мажорні обставини. Водночас, якщо захід фактично не розпочався або глядачі не отримали послугу в повному обсязі, вимога про повернення коштів є законною», – зазначає Гловацька.

Отож придбання квитків на концерт, виставу або кіносеанс перетворилася на певну лотерею. Оскільки немає ніякої гарантії, що гроші вдасться повернути, якщо трапиться форс-мажор –  повітряна тривога під час концерту. З одного боку, гроші повертають, з другого – не всім.

Якщо більша частина заходу вже відбулася 70-80%, а тривога триває понад дві години, такий захід, як правило, вважається проведеним

Для фанів гурту «Без Обмежень» ситуація склалася ще гірше. З 2020 року організатори їхнього концерту на НСК «Олімпійський» не можуть отримати гроші за квитки, оскільки цей виступ офіційно не скасовується, а переноситься з року у рік. Новою датою оголошено 24 серпня 2027 року. У людей є вибір дочекатися цього концерту або скористатися квитком на будь-який інший виступ цих музикантів. Окрім того, квитки на майбутній концерт на столичному стадіоні продовжують продавати.

Після першого переносу Сергій Танчинець ситуацію пояснював так: «Вартість організації концерту на НСК стартує від $700 тис. І ця цифра – мінімальна сума: заплатити за оренду стадіону, світло, звук, запустити рекламну кампанію. Ми перенесли концерт на ту ж дату, але вже у 2021 році. Якщо 24 серпня 2021 року знову будуть обмеження, або локдаун – перенесемо концерт ще на рік. Ми не можемо його не зіграти. Це масштабні репутаційні втрати. Крім того, у цю подію вкладена вже купа сил та грошей».

Хоча є і позитивні кейси. Наприклад, коли один з серії ювілених концертів Ірини Білик у столиці довелося перенести на наступний день через те, що він припав на день жалоби, організатори запропонували здати квитки та отримати гроші. Але цією опцією майже ніхто не скористався, ажіотаж був усі три дні виступу артистки, і під Палацом «Україна» охочі випитували вільний квиточок.

Що каже інструкція Мінкульту

«На жаль, у всій українській концертній індустрії були кейси, коли події не відбувались і не всі глядачі отримували компенсації. Зручного та ефективного механізму стягнення коштів сьогодні фактично не існує – окрім судового процесу. Але цим шляхом йдуть одиниці. Якщо говорити формально, то сьогодні єдиний документ, який хоч якось регламентує ситуацію зі скасуванням подій та повернення коштів – так звана квиткова інструкція Міністерства культури України. І відповідальність за повернення коштів там покладається саме на організатора події. Але відверто кажучи, галузі давно не вистачає сучасних і чітких правил взаємодії між організатором та глядачем», – каже засновник Concert.ua та OriginStage Дмитро Феліксов.

Зручного та ефективного механізму стягнення коштів сьогодні фактично не існує – окрім судового процесу. Але цим шляхом йдуть одиниці

А от що стосується продовження сеансу під час тривоги, то це не можна назвати порушенням, як багатьом видається. Насправді закону, який би забороняв проведення заходів під час тривог немає. Просто в цьому випадку людина, яка вирішила продовжувати подію бере відповідальність на себе.

«Ми не можемо запропонувати глядачам зробити вибір між тим, щоб піти в укриття або залишитися дивитися фільм, бо є внутрішній розпорядок ТРЦ в яких знаходяться наші кінотеатри. Вони все закривають і вимагають, щоб люди покинули приміщення. Хоча закону, який змушує це робити немає. Це лише рекомендація міської адміністрації і відповідальність керуючої компанії ТРЦ. Відповідно, якби ми були кінотеатром як окрема споруда, то ми могли б продовжувати свої сеанси. Але тоді ми на себе брали б відповідальність, бо впроваджується кримінальна відповідальність, якщо є жертви», – пояснює директор мережі кінотеатрів «Оскар» Вікторія Добровольська.

ТРЦ все закриває і вимагає, щоб люди покинули приміщення. Хоча закону, який змушує це робити немає

На кону мільйони гривень

Багато глядачів готові йти на ризик і дивитися сеанс або концерт до кінця попри «загрозу балістики з Брянська» або «три мопеди у напрямку Києва». Та для організаторів це ще більша проблема вибору, оскільки вони ризикують втратою мільйонів, а разом з цим і всього бізнесу. І на першому місці за фінансовими ризиками серед індустрії розваг, – організатори концертів. За словами різних промоутерів бюджет сольного концерту топової української зірки у найбільших залах вимірюється мільйонами. В цю суму входять оренди залу на апаратури, гонорар артиста та його команди, рекламна кампанія та багато інших нюансів.

«Існує суттєва різниця між перенесенням кіносеансу та масштабного концерту. Ще до початку повномасштабного вторгнення багато концертних компаній зазнавали значних збитків і навіть банкрутували через масове повернення коштів за скасовані заходи. Однак є й інша проблема – окремі компанії, щоб уникнути виконання своїх зобов’язань перед споживачами, визнавали себе банкрутами або ліквідовувалися, не повертаючи кошти за концерти, які так і не відбулися. Саме це сьогодні створює серйозні ризики для споживачів», – пояснює юристка.

«Хитає» і кінотеатри, просто сума ризику менша. За словами директорки мережі кінотеатрів «Оскар», є місяці, коли за підсумками вони не виходять навіть в нуль попри те, що окремі картини декілька тижнів збирають аншлаги.

«Кінотеатри дуже сильно страждають через тривоги. Порахувати суми, які ми втрачаємо через це важко. Ми не робимо цього тільки тому, щоб у підсумку не впасти у розпач, бо буде дуже боляче. Ми повертаємо гроші, якщо сеанс довелося зупинити. Через це ми постійно працюємо у мінус. Навіть якщо я всі квитки обміняла на запрошення, то вже маю додаткові витрати на людей, які обслуговували цей сеанс, та роботу самого кінотеатру. Це вже мої збитки. Люди працювали, але гроші не заробили. Збитки від сеансу можуть бути різні. Якщо це популярний фільм, який збирає повний зал, як «Диявол носить Прада: 2», то на одному залі ми заробляємо 42710 грн. Але бувають сеанси, які відвідають 2-4 особи. Тоді це лише 1000 грн», – каже Добровольська.    

За словами Видиша часті тривоги негативно впливають на бажання людей купувати квитки заздалегідь, хоча фінансова спроможність є. Це особливо сильно відчувалося влітку минулого року, коли тривоги та обстріли Києва були майже щодня. А коли тривоги почали лунати раз на тиждень, а обстріли не такі нищівні, квитки знов починали продаватися активно. 

«Ми бачимо, що з кожним роком та новим сезоном люди все більше купують квитки. Раніше вони це робили за тиждень до події, потім почали за місяць, а зараз, на окремі події, за пів року», – констатує менеджер Палацу «Україна».

При цьому юристка Тетяна Гловацька наголошує: організатори заходів зобов’язані завчасно та належним чином інформувати глядачів про правила повернення квитків або перенесення подій у разі повітряної тривоги чи інших форс-мажорних обставин. Така інформація повинна бути доступною не лише на офіційному сайті компанії, а й безпосередньо на квитках або в повідомленнях, які надсилаються покупцям під час онлайн-оформлення замовлення.

Головною проблемою в цих умовах залишається те, що концертні події ніяк не страхуються в Україні, а загроза обстрілу є щодня.

«Теоретично частину таких ризиків могло б покривати страхування, але на практиці ризики, пов’язані з війною та повітряними тривогами, сьогодні майже не страхуються. Фактично вся система працює так, що основний фінансовий ризик залишається на організаторі. Саме тому вони часто намагаються не скасовувати події остаточно, а переносити їх або шукати компромісні рішення. При тому глобально ринок досі живе без єдиного механізму компенсацій і без чітких правил, які були б однаково зрозумілі всім сторонам», – каже засновник Concert.ua та OriginStage Дмитро Феліксов.

Судові прецеденти

Попри те, що пандемія, війна і тривоги це дійсно форс-мажор, Україні є вже випадки, коли глядачам вдалося через суди повернути втрачені кошти, за які купувалися квитки на концерти. Влітку 2023 року громадянин Микола З. виграв суд в організатора концерту російського гурту «Кіно» ТОВ «Атом інтертеймент юа». На час судового позову фірмою володів громадянин Білорусі Андрій Алєксєєв.

Виступ легендарного рок-гурту мав відбутися у вересні 2021 року у київському Палаці спорту. Однак тричі переносився: на 18 лютого 2022 року,  25 лютого 2022 року і 16 липня 2022 року. Наприкінці червня 2022-го платформа Concert.uа надіслала смс-повідомлення Миколі З. із попередженням: «Воєнний стан в країні є форс мажорною обставиною, це дозволяє організатору повертати кошти після припинення військового стану».

Суд став на бік позивача, дійшовши висновків: ТОВ «Атом інтертеймент юа» не виконало взятих на себе зобов’язань, а також не виконало вимог Інструкції з ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах та культурно-освітніх закладах і Закону України «Про захист прав споживачів». У підсумку відповідач має повернути Миколі З. 12 тис. грн (вартість трьох квитків на «Кіно») і 1 тис. грн у вигляді моральної компенсації.

До слова, це ж ТОВ «Атом інтертеймент юа» програло ще один суд. Позивачка Наталія Ч. довела, що купила два квитки на суму майже 6 тис. грн на концерт ісландського гурту Kaleo. Він мав відгриміти у Києві у жовтні 2022 року, але досі в афішах зазначено про перенесення виступу. Феміда зобов’язала організатора повернути позивачці гроші за квитки. Також ТОВ «Атом інтертеймент юа» повинно відшкодувати 2 тис. грн «за заподіянні душевні страждання».

У травні 2025 року громадянин Віктор М. відсудив 2,7 тис. грн, за які придбав два електронні квитки на концерт колективу «Сухішвілі». Виступ грузинського балету був призначений на початок березня 2022 року, коли в Україні почалася велика війна. Відповідно, розважальний захід перенесено на невизначений період. Крім цього, позивач переконав суд, що організатор має компенсувати йому 275 грн втрат від інфляції і 77,4 грн – 3%-річних за прострочення виконання зобов’язань.

10,4 тис. грн має повернути організатор концерту виконавця Lara Fabian, який не відбувся в Одеському національному академічному театрі опери та балету у жовтні 2022 року. Справу виграв глядач, який придбав два квитки через онлайн-платфому.

Дуже показовою є історія повернення квитків за виступ української поп-діви Олі Полякової. У жовтні 2020 року співачка планувала дати концерт «Королева ночі. Шоу на біс!» у «Палаці спорту». Однак організатор переніс його на рік – 26 жовтня 2021 року. Позивачка Олена Т., яка з лютого 2021-го судилася з організатором виступу Полякової, лише наприкінці грудня 2025 року дочекалася позитивного рішення. Феміда частково задовольнила її позов і стягнула з відповідача 3,19 тис. грн вартість оплачених квитків і стільки ж коштів – у вигляді пені. У суді було доведено, що ще 30 жовтня 2020 року позивачка листом звернулася до фірми-організатора з вимогою повернути кошти за два квитка на загальну суму 3 198 грн. Однак не отримала ані відповіді, ані коштів.

Микола Миліневський, для «Главкома»