Справа про «скіфське золото»: судді обіцяють дати відповідь до кінця серпня
Колекцію скіфського золота привезли на виставку «Крим: золото і таємниці Чорного моря» у музей Амстердаму ще до окупації півострова Росією
Сьогодні в Нідерландах, у місті Амстердамі, на засіданні апеляційного суду слухалося питання про повернення в Україну «скіфського золота». Судді планують оголосити про своє рішення до кінця серпня. Про це заявив заступник глави МЗС України Євген Єнін на своїй сторінці у Facebook.
В ході сьогоднішнього засідання члени української делегації наголошували на тому, що йдеться не лише про історичні артефакти, але і про світовий порядок і систему міжнародного права.
«Ми побачили чергові спроби Росії руйнувати міжнародне право гібридними методами, в хід йшла відверта брехня (про без 5 хвилинне міжнародне визнання «республіки Крим»), посилання на неіснуючі закони, на кшталт радянських, «сльози кримських дітей, які хочуть скоріше побачити золото у себе вдома» і так далі», написав Єнін.
Водночас, він наголошує, що керівники «кримських музеїв», при цьому не можуть відповісти на елементарне питання – вони представляють Україну (власника цінностей) чи державу-окупанта?
«Але злодій, що викрав річ, не стає її власником! Ми закликали нідерландське правосуддя не допустити порушення Конвенції ЮНЕСКО 1970 року шляхом передачі культурної спадщини України державі-агресору», – заявив Єнін.
Водночас, він переконаний, що навіть при рішенні Апеляційного суду на користь України, РФ буде максимально затягувати процес повернення «скіфського золота».
Нагадаємо, 28 жовтня 2020 року Апеляційний суд в Амстердамі задовольнив прохання України у справі про «скіфське золото» щодо відведення судді у зв'язку з підтвердженням зв’язку головуючого судді з адвокатами кримських музеїв, що може свідчити про його упередженість під час розгляду справи.
Зокрема, за інформацією Мін'юсту, головуючий суддя Апеляційного суду Амстердама протягом кількох років здійснював представництво інтересів російської компанії «Промнефтьстрой» у справі проти ВАТ «НК «Юкос», тобто фактично захищав інтереси Російської Федерації.