В Україні перевидали книжку рецептів, яка була бестселером у 30-х роках
Серед дописувачів рецептів була Ольга Кобилянська, Ольга Дучимінська, Адольфіна Макогон (мама Ірини Вільде), Юлія Макаревич (мама Дарії Цвєк)
Книга «Як добре й здорово варити» була бестселером у 30-х роках минулого століття. Вона виходила друком у Коломиї з 1931 по 1938 роки. Четверте видання книги було конфісковане польською владою за знак видавництва, що нагадував тризуб. Перевидання книги рецептів української кухні свідчить про збереження національної ідентичності українців. Про це розповіла співавторка проекту «Авторська кухня українська» Лариса Латипова під час презентації перевидання книги «Як добре й здорово варити» в пресцентрі «Главком».
У 30-х роках минулого століття книга «Як добре й здорово варити» була бестселером й виходила друком у Коломиї з 1931 по 1938 роки. Редагував її часопис «Жіноча Доля», головним редактором якого тоді була Олена Кисілевська.
«Унікальність книжки полягає в тому, що читачки «Жіночої долі» надсилали свої рецепти з різних куточків України. У тексті ми і будемо бачити фрази «З великої України». Але на заклик головної редакторки надсилати власні домашні рецепти української кухні відгукнулися і українки з Чехії, Америки, Канади», - розповідає Латипова.
Окрім того, зауважує Лариса Латипова, на обкладинці автентичного видання немає імені авторки, хоча нині відомо, що Олена Кисілевська була, висловлюючись сучасною мовою, проджект-менеджером, і зібрала колекцію рецептів української кухні від дописувачів.
Серед дописувачів рецептів була Ольга Кобилянська, Ольга Дучимінська, Адольфіна Макогон (мама Ірини Вільде), Юлія Макаревич (мама Дарії Цвєк).
У 30-х роках ХХ століття книжка пережила чотири видання. І четверте видання було конфісковане польською владою у 1938 році. Причиною таких дій був знак видавництва, подібний до тризуба та англійській мові «Еаст Галіція-Полянд».
«Ми не змінювали стилістику мови. От як говорили в той час, так ми і перевидали. Єдине осучаснення – малюнки Маріам Наєм, які стали своєрідним містком між минулим і сьогоденням», - продовжує авторка ідеї перевидання давніх рецептурних книг української кухні.
Латипова переконана, що дана книга не просто збірник рецептур, а й історія руху жіночого лідерства. «У 1923 -1928 роках Олена Кисілевська була організатором-референткою Союзу українок, а у 1929-1935 роках – сенаторкою польського парламенту. Ба більше, ця книжка є свідчення і нашої ідентичності», - резюмувала Латипова.