Другий етап медичної реформи. До чого готуватись пацієнтам і лікарям з 2020 року?

З 2020-го в Україні стартує другий етап медреформи Уляни Супрун. Попри те, що у новому уряді, який невдовзі буде сформований, її може не виявитися, реформа не зупиниться. Згідно з Законом «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», у наступному році медичні заклади усіх рівнів перейдуть на нову модель фінансування Національною службою здоров’я. Звісно, якщо нова Верховна Рада не втрутиться і не скасує цей закон.

Втім, Супрун та її команда сповнені оптимізму і вже анонсують, чого ж очікувати від другого етапу медреформи.

Нагадаємо, ключові зміни першого етапу реформування стосувались:

• запровадження сімейних лікарів та педіатрів, з якими пацієнти мають укладати декларації,
• створення Національної служби здоров’я, яка здійснює фінансування медзакладів та лікарів, відповідно до кількості набраних кожним лікарем пацієнтів.

Основними змінами на другому етапі має стати гарантоване безплатне медобслуговування для пацієнтів на вторинній ланці медичної системи, тобто вузькими спеціалістами. Важливі зміни також мають відбутись у лікарнях: ремонти, модернізація обладнання, комп’ютеризація. Зміни ці обов’язкові, інакше інакше медзаклад не отримає ані копійки від Національної служби здоров’я (НСЗУ).

Планова безплатна медична допомога

Для отримання планової медичної допомоги – тобто нетермінового лікування - необхідна декларація з сімейним лікарем, терапевтом чи педіатром (для дітей). Фактично декларація означає не лише закріплення пацієнта за конкретним лікарем, а й те, що Національна служба здоров’я виділяє гроші на лікування цього пацієнта. Система діє Так: людина приходить зі скаргами до свого сімейного лікаря - на прийом вона заздалегідь записується через особистий кабінет на сайті helsi, на конкретний час. Сімейний лікар проводить огляд та дає направлення до вузького спеціаліста по медичну послугу, яку оплачує безпосередньо НСЗУ, тобто гроші пішли за пацієнтом.

На прийом до вузького спеціаліста теж треба буде записуватися на визначений час – МОЗ збирається звести до нуля черги під кабінетами. Якщо ж пацієнта відмовились лікувати безплатно, вимагали грошей чи надали неякісну послугу, пацієнт може поскаржитися на гарячу лінію НСЗУ за номером 16-77.

Втім, є нюанси. Отримати безплатну послугу, скажімо, діагностичну, можна лише у місцях, сертифікованих НСЗУ – вони відзначені наліпками зі спеціальним знаком. Таку сертифікацію отримує обладнання, яке відповідає вимогам Національної служби. За словами заступника міністра охорони здоров’я Павла Ковтонюка, «це розумні вимоги, не підігнані під якість високі американські стандарти».

Втім, у мешканців периферійних містечок можуть виникнути проблеми із отриманням медичних послуг. Застаріле обладнання, яким досі користуються у районних лікарнях, може не відповідати вимогам, отже, їм не отримати сертифікат НСЗУ. Це означає, що на послугу, для якої потрібне таке обладнання, медустанова гроші не отримає. «У містах, де досі стоїть таке обладнання, недопрацьовує не МОЗ і НСЗУ, а місцева влада, яка не змогла вчасно за бюджетні кошти придбати апаратуру. За це несуть відповідальність очільники міст, яких вибирали громадяни», - уточнив заступник міністра. За його словами, допоки не буде придбано необхідне обладнання, місцева влада має чітко визначити та проінформувати населення, які медзаклади сертифіковані і там є можливість отримати послугу.

Екстрена медична допомога

На екстрений випадок завжди приїде швидка, і пацієнт отримає допомогу незалежно від того, уклав він декларацію із сімейним лікарем чи ні. НСЗУ оплачує екстрену медичну допомогу і госпіталізацію, коли вона необхідна.

Що буде платно

За деякі послуги пацієнтам доведеться платити. Зокрема:

• планове лікування без направлення лікаря – тобто коли пацієнт сам вирішив, що йому потрібно до вузького спеціаліста (офтальмолога, отоларинголога, кардіолога тощо) і записався на прийом без направлення від сімейного лікаря (чи педіатра);
• стоматологія – крім дитячої чи екстреної;
• покращені умови лікування – приміром, палата на одну людину чи особливе харчування;
• щеплення поза національним календарем – тобто від хвороб, не передбачених цим календарем: до прикладу, вітряна віспа чи менінгококових інфекцій;
• оздоровчий масаж;
• медичні довідки – для отримання водійський прав, віз, профілактичних оглядів, а також бальнеологія (лікування мінеральними водами) та інші немедичні послуги.

Що зміниться у лікарнях

У рамках медреформи велика робота лягає на плечі місцевої влади, яка має ремонтувати медичні заклади, допомагати із закупівлею обладнання, оплачувати комунальні послуги та подбати про те, як доправити пацієнтів до медичних закладів (відремонтувати дорогу до лікарні, оплачувати паливо та вчасний ремонт «швидких»). Для того, щоб отримувати фінансування Супрун поставила перед місцевою владою два завдання:

• автономізувати усіх медзаклади, власниками яких вони є –  перетворити їх з комунальних установ на комунальні некомерційні підприємства;
• комп’ютеризувати та підключити усі заклади до системи eHealth – те, що вже було зроблено для первинної ланки (сімейних лікарів та педіатрів), потрібно поширити і на вторинну.

Лікарні, що не реорганізуються і не укладуть договір з НСЗУ, не зможуть отримувати фінансування із держбюджету.

Фінансування вторинної ланки

Наразі Міністерство та НСЗУ ще не готові називати конкретні цифри фінансування. «Зараз триває розробка програми медичних гарантій, яка буде ухвалена разом з Державним бюджетом на 2020 рік. Паралельно триває бюджетний процес - обсяг фінансування медицини на 2020 рік ще не оголошено», - заявляють у відомстві. Втім, вже відомо, що розмір зарплати у лікаря залежатиме від кількості пацієнтів, яким він надав допомогу.

Закупівлі ліків

За словами Супрун, вже з наступного року пацієнтам не доведеться при госпіталізації просити своїх близьких бігати по аптеках, аби придбати виписані лікарем препарати – гроші на усі необхідні ліки, за планом МОЗ, підуть за пацієнтом. Очільниця відомства пояснила, що ДП «Медичні закупівлі України» має перебрати на себе функцію централізованої закупівлі ліків та медпрепаратів за кошти держбюджету. Це ж підприємство буде працювати з ринком у питанні зниження цін на препарати, об'єднувати місцеві закупівлі. «Для ефективного використання коштів вони зможуть звертатися до централізованої закупівельної організації для проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами, які дозволять закупити більше якісних ліків за меншою вартістю», - зазначають у МОЗ.  Супрун також додала, що у питанні закупівлі медпрепаратів міністерство буде співпрацювати із міжнародними організаціями.

Медична освіта

Супрун також взялась реформувати медичну освіту. З 2020-го запроваджується «магістерка для медсестер»  - програма вищої освіти. В українських реаліях медсестра – це особа з середньою медичною освітою, котра працює під керівництвом лікаря або фельдшера.

«Медсестра – це спеціальність із середньою освітою тільки в Україні та ще кількох пострадянських країнах. У цивілізованих країнах медсестринство – це така сама спеціальність, як лікування. Відповідно, медсестра так само може отримувати медсестринську освіту», - прокоментував «Главкому» Павло Ковтонюк. На уточнююче запитання про те, для чого медсестрі отримувати вищу медсестринську освіту, якщо вона натомість може отримати лікарський фах, Ковтонюк відповів: «У вашому питанні саме зашита парадигма, що наступний крок розвитку медсестри – це лікар. Це не так. Наступний крок – це медсестра вищого рівня з кращою освітою. Їх робота дуже сильно відрізняється від роботи лікарів, тому майбутнє у цієї спеціальності в Україні, як і в усьому світі, я переконаний, теж є».

Іще новації

Заклади екстреної медичної допомоги готуються до переходу на нову модель фінансування. Крім автономізації, ці заклади проводять тендери на закупівлю спеціального обладнання, аби вже з наступного року по всій країні запрацювали оновлені диспетчерські служби.

Очікується, що з наступного року утвориться так званий єдиний медичний простір, до якого увійдуть медзаклади, які традиційно вважалися «закладами для своїх»: «Феофанія» та лікарні Академії медичних наук. Також у МОЗ анонсують, що до єдиного простору долучаться і більшість  приватних клінік. «Коли ми починали зміни у первинній допомозі, то приватний ринок сильно перевершив наші очікування. Ми думали, що будуть окремі випадки, а на практиці ми побачили, що кожен п'ятий договір на сьогодні у НСЗУ - це приватний заклад або приватна практика, ФОП. Я прогнозую, що зі спеціалізованою допомогою ми також побачимо приватних гравців», - зазначив заступник Супрун.

Наталія Сокирчук, «Главком»