ООН б’є на сполох: коронавірус «косить» корінні народи

Спеціальний доповідач ООН з прав корінних народів Вікторія Таулі-Корпус переконана, що коронавірус може стерти такі спільноти з карти світу. ВВС пише, що корінні народи по всьому світу більш схильні до інфекційних захворювань порівняно з іншими. Наприклад, під час пандемії H1N1 («свинячого грипу») у Канаді у 2009 році частка аборигенів серед шпиталізованих пацієнтів складала 16% – це при тому, що загалом у складі населення частка цих аборигенів становить 3,4%.

З Covid-19 ситуація аналогічна. У США у штаті Нью-Йорк рівень захворюваності становить близько  2%, а от поміж корінних мешканців Навахо, яких нині налічується сто сімдесят п’ять тисяч, частка інфікованих сягає 3,5%. «У корінних народів менше лікарень, лікарів, обладнання (зокрема – апаратів штучної вентиляції легень) – всього того, що необхідно, аби пережити кризу. Корінні народи також мають невисокий рівень життя та погане харчування. Ці фактори роблять їх більш вразливими перед інфекційними хворобами», – пояснює Таулі-Корпус.

Корінні жителі Амазонії мають високий ризик загибелі від Covid-19, оскільки, як правило, живуть на великій відстані від цивілізації, тож на те, щоб дістатися найближчої лікарні, може піти кілька днів. (Йдеться про місцевість, розташовану у басейні Амазонки у Південній Америці. Охоплює частково чи повністю Болівію, Бразилію, Колумбію, Еквадор, Гаяну, Перу, Суринам та Венесуелу. Більшу частину місцевості покриває тропічний ліс – «Главком»). Станом на 24 липня через коронавірусну хворобу вже загинули 19 339 корінних жителів – представники 38 корінних народів Амазонії. Ще у 678 тис. представників різних місцевих корінних громад захворювання лабораторно підтверджено, найбільше – у Бразилії.

«Вони вже відчувають на собі екологічний колапс через вирубку лісів, пожежі, вплив промисловості,  зміну клімату. Зараз пандемія створила ще одну кризу, і з кожним днем ризик етноциду стає дедалі реальнішим», – додає виконавчий директор Amazon Watch Лейла Саласар-Лопес.

Врятуй себе сам

Корінні громади мобілізуються і намагаються протистояти загрозі пандемії. «Я вражена тим, як ці народи активізуються – за умови відсутності у них урядів. Вони забезпечують себе засобами індивідуального захисту, належний санітарно-гігієнічний рівень, роблять маски власноруч, докладають зусиль, аби вся інформація щодо Covid-19 була доступна місцевими мовами», – зазначає Таулі-Корпус.

Не нехтують корінні народи і заходами ізоляції. Корінні жителі племені Сікопай в Еквадорі відправили людей старшого віку, а також дітей, вглиб лісу до, щоб уникнути зараження коронавірусом, розповідає лідер громади Сікопай Юстіно Піагуаджі. За його словами, через Covid-19 вже помер один літній чоловік, але після вжитих заходів ізоляції більше ніхто не загинув.

У Південному Тихому океані громада, яка проживає на острові Раротонга – одному з найбільших островів Кука – закрила свою місцевість для відвідувачів.

У США Навахо, як і багато інших корінних народів, також вдались до ізоляції та запровадили комендантську годину. Вони також активно тестують членів своїх громад. «Тестуванням вже охоплено понад 20% населення. Ми протестували більше людей, ніж будь-який інший штат у США та навіть у більшість країн світу», – каже лідер Навахо Джонатан Нез.

15 травня Управління Національними парками США знову відкрило Гранд-Каньйон, частина якого лежить в межах Навахо, попри те, що Навахо були категорично проти такого рішення. На дні каньйону живе народність Хавасупаї, близько 15% цієї громади – племінні старійшини, тобто літні люди. Багато людей страждають на діабет чи астму, отже, ця громада є особливо вразливою до Covid-19.

Попри те, що Covid-19 є основним ризиком для корінних народів, ізоляція та обмежувальні заходи призводять до інших проблем. «Громади, які були відрізані від ринків, можуть бути позбавлені можливості прогодуватися», – говорить Таулі-Корпус.

В Африці корінні громади вразливі до Covid-19 через погану систему охорони здоров’я та антисанітарію, – пояснює координатор Асоціації жінок Пелу та автохтонних народів Чаду Хінду Оумару Ібрагім. Але вимога дотримуватися соціальної дистанції та ізоляції провокують інші проблеми, оскільки людям потрібно йти на ринок, купувати та продавати свою продукцію. «Інакше вони не матимуть їжі, і тепер ця криза лише поглиблює бідність», – додала вона.

Корінні народи та місцеві громади можуть краще захистити себе від вірусу, коли мають юридично визнані права на свої землі. «У такому випадку вони можуть регулювати ступінь ізоляції та вдаватися до заходів, необхідних для виживання», – зазначає Таулі-Корпус.

Існує занепокоєння і з приводу того, що держави та суб'єкти приватного сектору використовують пандемію як привід для прискорення захоплення земель та порушень прав корінних народів. «В Кенії та Уганді вже відбулося часткове захоплення земель», – коментує Таулі-Корпус.

Ризики для старійшин

Ще одна проблема корінних народів – ризик для їх старійшин, які через поважний вік потрапляють у зону ризику. «Старійшини мають глибокі знання щодо рослинних лікарських засобів та шаманського зцілення, і далеко не всі ці знання були передані молодшим поколінням», – зазначає президент Координаційної ради національності Еквадору-Пастази Немонте Ненкімо.

Оскільки такого роду знання традиційно передаються в усній формі, а старші передчасно помирають до того, як передати свої знання молоді, ця інформація може бути втрачена назавжди.

«Без нашого знання ми втрачаємо свою ідентичність, свою культуру. Ми стурбовані цією ситуацією. Дід, який помер, забрав із собою свої знання. Ми боїмося, що ми могли втратити величезну частину історичної пам'яті», – каже 80-річний Дельфін Паягуадже, шаман сікопайців на сході Еквадору.

Корінні народи у всьому світі вже стикалися з безліччю загроз. Пандемія коронавірусу може стати найсуттєвішою та останньою для багатьох народностей.

Наталія Сокирчук, «Главком»