Уляна Супрун відповідає. Все, що ви хотіли знати про медреформу

19 жовтня Верховна Рада ухвалила перший закон з пакету, який запускає процес змін у медичній системі. Зміни у первинній ланці надання меддопомоги, коли запрацює так званий принцип «гроші йдуть за пацієнтом», розпочнуться уже з 2018 року. Та спочатку проголосований 240 народними обранцями закон має підписати президент. Щоправда, цей документ досі не підписано і спікером Верховної Ради. Оскільки ввечері 20 жовтня, напередодні двотижневої перерви в роботі парламенту, рядом депутатів у парламенті було зареєстровано постанову про скасування рішення ВР про голосування за державні фінгарантії надання медпослуг та лікарських засобів. Процедурно, доки вона не буде розглянута, підписати проголосований проект закону спікер не може. Та заступник голови фракції БПП і член профільного комітету у ВР Сергій Березенко вже озвучив прогноз щодо того, що голосування відбудеться 7 листопада, і постанова буде провалена...

«Главком» аналізував основні положення медреформи. З фінальної версії закону було виключено дискусійну норму про співоплату за медичні послуги. Якби вона діяла, могло би бути, умовно, і так, що за половину операції платила держава, а решту мав би профінансувати сам пацієнт. Тепер у законі передбачаються послуги, які держава оплачує повністю і послуги, які оплачує повністю пацієнт. Але запитання щодо того, як діятиме реформа і які застереження мають певні її пункти, залишилися і у пацієнтів, і у лікарів.

Для прикладу, є запитання щодо роботи Національної служби здоров’я, яка після початку дії закону займатиметься замовленням послуг для пацієнтів, управлінням бюджетом та його розподілом між медичними закладами. Дехто з народних обранців неодноразово висловлювали застереження, що в наших реаліях цей «монстр» буде просто в ручному режимі вирішувати, якому закладу охорони здоров’я давати гроші, якому - ні.

Не до кінця зрозумілим для багатьох залишалося, і яким є гарантований пакет допомоги на первинній ланці, зміни на якій розпочинаються з 2018 року; як звертатися до лікаря на вторинній ланці, як оплачуватиметься робота лікаря і так далі.

Ці запитання, як зазначають драйвери медреформи, були пов’язані, в першу чергу, з поганою інформованістю населення і з тим, що деякі народні депутати працювали на дискредитацію реформи.

Водночас у МОЗ визнають наявність певних ризиків (проблеми із доступністю медицини для мешканців сіл, із швидкістю доїзду швидкої через стан доріг, із перепрофілюванням лікарень тощо), та заявляють про готовність до вирішення проблем.

Профільне відомство підготувало відповіді на запитання лікарів про реформу, які були зібрані під час туру «Зміни.Ти» у першій половині цього року.

У презентованій публікації даються відповіді на запитання, які стосуються роботи первинної ланки медицини (зокрема, роз’яснюється, на яку саме допомогу та дослідження може в її рамках претендувати пацієнт, як регулюватимуться виклики лікарі додому, як міняти лікаря і так далі), змін на вторинній та третинній ланках, взаємодії ланок, контролю за якістю надання медичних послуг, розподілом коштів Національною службою здоров’я тощо.

Оскільки з початку нового року можна буде говорити, по суті, лише про початок роботи сімейної медицини, закцентуємо увагу передусім на запитаннях, що стосуються цієї ланки.

На що саме може розраховувати пацієнт на первинці безкоштовно?

Сімейний лікар спостерігає за станом здоров’я пацієнтів, проводить діагностику та лікування поширених хвороб, травм, отруєнь тощо, супроводжує пацієнтів з хронічними захворюваннями, надає невідкладну допомогу, проводить профілактику: вакцинацію, огляди та дослідження, консультує.

У рамках первинної медичної допомоги пацієнти гарантовано та безоплатно можуть отримати:

Гематологічні дослідження

• загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою.

Біохімічні та імунохімічні дослідження сироватки крові

• глюкоза крові
• загальний холестерин

Аналіз сечі

• загальний аналіз сечі

Інструментальні методи дослідження

• електрокардіограма (ЕКГ) у стані спокою
• мікроскопія харкотиння

Швидкі тести

• швидкі тести на ВІЛ, вірусний гепатит, сифіліс.

Повністю послуги в межах первинної медичної допомоги буде зафіксовано в новому «Поядку надання первинної медичної допомоги», який буде затверджений наказом МОЗ після ухвалення законів медичної реформи.

Що входить до ризик-тарифу (на що ще можуть розраховувати пацієнти)?

До ризик-тарифів входять: розхідні матеріали та медикаменти, необхідні для невідкладної допомоги, планові медогляди, підтримка інфраструктури. Бюджет на аналізи буде включено в окремий тариф - ним також оперуватиме сімейний лікар. Ще у ризик-тариф включено видатки на транспортування матеріалу для досліджень до лабораторій.

Ліки розповсюджуватимуться через аптеки за програмою «Доступні ліки».

Які лікарі працюватимуть на первинці?

Лікар загальної практики - сімейний лікар, лікар-терапевт, лікар-педіатр, який працює у закладі первинної меддопомоги або є фізичною особою-підприємцем.

З чого складається тариф (210, а згодом 300+ гривень сімейному лікарю за пацієнта)?

Будь-яка послуга складається з багатьох компонентів: оплати лікарів та медпрацівників, діагностичних та лабораторних послуг, комунальних витрат, амортизації обладнання та інфраструктури, якщо це послуга стаціонарного лікування, готельних послуг та ліків.

Скільки отримуватиме лікар?

210 гривень вираховувались з бюджету на 2017 рік. У бюджетній резолюції, ухваленій в липні цього року, закладено тариф у 370 гривень на 2018 рік. Стільки в середньому отримуватиме практика первинної меддопомоги за пацієнта.

Це означає, що лікар первинної ланки отримуватиме в рік близько 750 тисяч гривень на свою практику, якщо набере дві тисячі пацієнтів.

За яких пацієнтів лікар отримуватиме подвійну ставку?

У 2018 році попередньо планується подвійна ставка за пацієнтів до 5 років та людей за 65. Також за пацієнтів 6-17 років та 40-56 років планується підвищувальний коефіцієнт 1,2.

Чи зможе лікар відмовлятися їхати на виклик пацієнта додому? 

Сімейний лікар на власний розсуд приймає рішення про надання окремих послуг за місцем проживання або перебування пацієнта або телефоном чи через інтернет. Вік пацієнта, віддаленість його місця перебування від місця прийому лікарі чи відсутність у пацієнта коштів на проїзд не можуть бути єдиними підставами для виклику та виїзду лікаря. За контрактом сімейний лікар, педіатр, терапевт не буде мати обов’язку відвідувати пацієнтів вдома. Юридичні претензії через це до нього неможливі.

Чи можна міняти лікаря?

Пацієнт укладає декларацію з будь-яким лікарем, незалежно від місця реєстрації. І в 2018 році може змінювати сімейних лікарів у будь-який момент за власним бажанням, просто підписавши декларацію із іншим лікарем сімейної ланки.

За яких умов лікар може відмовитися від пацієнта?

Якщо у нього вже є дві тисяч пацієнтів.

Що робити людям, які не обрали сімейного лікаря?

Для отримання медичної допомоги на первинці в такому випадку декларація із лікарем підписується під час першого візиту. Якщо людина не звертається по меддопомогу, держава просто не оплачує послуги, які цій людині не надаються.

Та якщо людині потрібна допомога, лікар має надати її, незалежно від того, чи підписував пацієнт з ним декларацію, чи ні.

Чи зможе пацієнт без направлення лікаря первинної ланки звертатися до лікарів вторинної ланки?

Поки так. Фінансування вторинної і третинної ланки за новою моделлю розпочнеться в 2019 році і буде вводитися поступово до 2020 року. До цього часу система на рівні вторинної ланки буде працювати так само, як зараз.

Звернення до лікарів-спеціалістів, призначені сімейним лікарем, оплачуватимуться Національною службою здоров’я (після початку виплат за ці послуги в новій системі). Тоді, якщо пацієнт звертатиметься до лікарів-спеціалістів за власним бажанням без направлення, цей візит не буде покриватися Нацслужбою здоров’я.

Детальні відповіді МОЗ можна знайти в наступному документі.

 (для перегляду документа натисніть на зображення)

«З 1 січня 2018 року нічого в клініках не зміниться, - зазначила в ході презентації публікації в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. - Ніякі тарифи не на часі. Ми зараз говоримо про первинну ланку медицини».

 Катерина Пешко, «Главком»