Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Богомолець голосила, Гройсман радів. Як народжувалась медична реформа

    • Катерина Пешко
    • Розсилка
    Богомолець голосила, Гройсман радів. Як народжувалась медична реформа
    Фото: bykvu.com

    Прихильники реформи вітають одне одного, противники називають її геноцидом. Що ж чекає на лікарів і пацієнтів?

    19 жовтня Верховна Рада у другому читанні таки ухвалила медреформу. Під тиском вулиці (учасники протестів третій день вимагають скасування недоторканності та зміни до виборчого законодавства) усі дев’ять сотень поправок до «медичного» закону було розглянуто за три дні, а голоси, яких ще не так давно не вистачало, були знайдені. 240 народних обранців натиснули «за». «Проти» проголосували «Батьківщина» та Опоблок, поодинокі «демарші» вчинили деякі нардепи із коаліції.

    Дискусії навколо медреформи точилися більше року. Тому голосування за законопроект №6327 в першому читанні супроводжувалося палкими баталіями. «Сирий» - це був чи не найлояльніший депутатський коментар до документа, розробленого Міністерством охорони здоров’я. Найзапеклішою точкою спротиву була пропозиція створення Національної служби здоров’я - центрального органу виконавчої влади, який би відповідав за надання медпослуг та ліків. Деякі нардепи висловлювали застереження, що цей «монстр» буде в ручному режимі вирішувати, якому закладу охорони здоров’я давати гроші, якому - ні. Тим не менш, голосів за перше читання у червні вистачило.

    До другого читання проект суттєво переробляли. Шеф МОЗ Уляна Супрун ці потуги називала саботажем. «Ми знову повертаємося до того, з чого починали, декларуємо, що держава гарантуватиме обсяг послуг, на який не вистачить коштів», - говорила вона. Потім, як розповіла вже в інтерв’ю «Главкому» член профільного комітету парламенту Тетяна Донець, депутати таки дійшли певного компромісу з урядом.

    Проте в цю «злагоджену» роботу, як потім з’ясовував «Главком», були залучені не всі члени комітету. «Знаєте, як комітет разом із Ковтонюком (заступник Супрун. - «Главком») працював над правками? - розповідав нардеп, заступник голови комітету ВР з питань охорони здоров’я Олег Мусій. - Ірина Сисоєнко (також заступник голови комітету. - «Главком») організувала засідання. Разом із Донець, Колгановою та рядом інших депутатів, до яких долучилися екс-регіонали, вони склали формальну більшість і голосували лише четверо! Сисоєнко мене позбавила слова, і я в знак протесту пішов із засідання. А Ольги Богомолець не було (голова профільного комітету. - «Главком») - вона опікувалася хворим батьком. І от на тому балагані проголосували - увага! -  близько 800 правок за одну годину. Як таке можливо?».

    За інформацією «Главкому», ще у вересні за медреформу в парламенті не набиралося і 200 голосів. Відверто кажучи, впевненості у результативному голосуванні не було вчора навіть серед членів коаліції. Коментуючи порядок денний на четвер, заступник голови президентської фракції Олексій Гончаренко висловлював сподівання, що в першій половині дня буде розглянуто медреформу, «щоправда, не відомо, з яким результатом».

    Проте сьогодні – вже було 240 «за» (хоча більшість поправок було провалено). Після голосування в урядовій ложі і секторі коаліції та «Самопомочі» запанувала справжня ейфорія. Заступник голови фракції БПП Сергій Березенко бігав по залу, обіймаючись з усіма причетними до реформи. Не втримався від прояву емоцій і прем’єр-міністр Володимир Гройсман.


    Володимир Гройсман
    Уляна Супрун та Володимир Гройсман

    Та чомусь раділи не всі парламентарії.

    Голова медичного комітету Ради Ольга Богомолець, яка «утрималась» під час голосування, емоційно зазначила, що, прийнявши медреформу, парламент узаконив фізичне знищення мільйонів соціально незахищених людей. Богомолець переконана, що велику частину українців буде позбавлено доступу до високоспеціалізованої медичної допомоги. «Геноцид почався... Після тривалої кампанії, яка містила чорний піар, залякування, підкилимні домовленості і відверту брехню - лобістам все ж вдалося проштовхнути ганебний закон, який позбавляє мільйони соціально незахищених людей можливості лікуватися...», - написала вона в Фейсбуці. На думку депутатки, мета такої реформи - забрати 100 млрд грн в громад і сконцентрувати їх у себе, а «наслідком рішення стане закриття лікарень, скорочення лікарів, ліквідація швидкої допомоги, зникнення сільської медицини та високі ціни на лікування важких хвороб, які вимірюються сотнями тисяч гривень».

    Дещо з таких звинувачень вже прокоментувала Уляна Супрун. «Не будуть закривати лікарні. В законопроекті це не написано...», - запевнила вона, додавши, що реформа передбачає лише перекваліфікацію лікарень, а в Україні є потреба в реабілітаційних центрах і хоспісах.



    Раніше «Главком» вже аналізував основні положення медреформи. Та дещо після сьогоднішнього голосування таки змінилося.

    По-перше, із проекту було виключено дискусійну норма про співоплату за медичні послуги. Якби вона діяла, могло би бути, умовно, і так, що за половину операції платила держава, а решту мав би сплатити пацієнт. Ольга Богомолець напередодні навіть публікувала ціни для ознайомлення на випадок, якщо депутати таки підтримають «співоплату для багатих».

    «Питання співоплати виключене з законопроекту. Передбачено державну програму гарантій медичних послуг, тобто буде надаватися повністю 100% оплата зі сторони держави за перелік медичних послуг і лікарських засобів, передбачених у цій програмі», - повідомила депутат Сисоєнко.

    Тобто тепер в законі передбачаються послуги, які держава оплачує повністю (зелений список) і послуги, які оплачує повністю пацієнт (червоний список).

    По-друге, виключено було положення про запровадження міжнародних протоколів лікування. Це, за словами Супрун, означатиме, що українців і далі лікуватимуть не за міжнародними стандартами, а так, як хочуть, нав’язуватимуть застаріле лікування та ліки замість нових підходів та практик.

    І, по-третє, було виключено можливість фінансування первинної ланки медицини через механізм субвенції.

    Отже, що передбачає реформа.

    «Державний» пакет

    У межах програми медичних гарантій держава гарантує повну оплату за рахунок коштів бюджету необхідних медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних із наданням:

    1) екстреної медичної допомоги;

    2) первинної медичної допомоги;

    3) вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги;

    4) третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги;

    5) паліативної медичної допомоги;

    6) медичної реабілітації.

    7) медичної допомоги дітям до 16 років;

    8) медичної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

    Іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають в Україні, можуть претендувати на оплату державою екстреної медичної допомоги. І вони зобов’язані компенсувати державі повну вартість наданих медпослуг та лікарських засобів.

    Послуги та ліки, не включені до програми медгарантій, можуть покриватися за рахунок коштів бюджету, передбачених на реалізацію відповідних державних програм і заходів, місцевих бюджетів, медичного страхування, юридичних і фізосіб та з інших джерел.

    Обсяг медичних послуг та лікарських засобів, вартість яких покривається страхуванням, та ступінь покриття, закріплюється на рівні закону в державному гарантованому пакеті.

    Програма медичних гарантій розробляється МОЗ за погодженням Міністерства фінансів і затверджується Верховною Радою у складі закону про бюджет на відповідний рік.

    5% на медичні гарантії

    Обсяг коштів бюджету, що спрямовуються на реалізацію програми медичних гарантій, щорічно визначається у законі про бюджет як частка валового внутрішнього продукту (у відсотках) у розмірі не менше від 5% валового внутрішнього продукту України. Видатки на програму медичних гарантій є захищеними статтями видатків бюджету.

    «Сьогодні на всю медицину в країні витрачається менше 3% ВВП, - розповідала в інтерв’ю «Главкому» Тетяна Донець. - Ми ж тільки на одну програму суспільного здоров’я (програму медичних гарантій) закладаємо видатки - 5% ВВП. При цьому, фінансування усіх програм, які наразі діють в Україні - СНІД, туберкульоз, орфанні захворювання та всі інші, - має зберегтися».

    «Свій» лікар

    Державні фінансові гарантії запроваджуються поступово: на первинному рівні вже з січня 2018 року, на інших рівнях – до 2020 року. Пацієнти мають обрати лікаря з надання первинної медичної допомоги і підписати з ним угоду на обслуговування – декларацію. Ця форма затверджується Національною службою здоров’я. Лікар не може відмовити пацієнту через, наприклад, хронічне захворювання, матеріальний стан, соціальний статус, вік чи зареєстроване місце проживання пацієнта.

    Загалом пацієнти мають право на:  

    • отримання необхідних медпослуг та ліків за рахунок бюджету, якщо вони передбачені на реалізацію програми медичних гарантій;
    • отримання інформації про програму від уповноваженого органу або надавачів послуг;
    • вибір лікаря;
    • надання лікарю та іншим особам права доступу до персональних даних з електронної системи охорони здоров’я (дані про стан здоров'я, діагноз і так далі);
    • звернення до Ради громадського контролю щодо дій чи бездіяльності уповноваженого органу та інше.

    Пацієнти зобов'язані:

    • надавати надавачу медпослуг достовірну інформацію та документи, необхідні для отримання цих послуг та ліків;
    • проходити профілактичні медогляди;
    • виконувати медичні приписи лікаря і так далі.

    Порядок отримання медпослуг

    Для отримання медпослуг за програмою, пацієнт має звернутися до надавача цих послуг. Якщо не зробив цього раніше - обрати лікаря, який надає первинну медичну допомогу. Надання послуг та лікарських засобів, пов’язаних із вторинною (спеціалізованою), третинної (високоспеціалізованою), паліативною медичною допомогою та медичною реабілітацією, здійснюється за направленням лікаря.

    Договірні відносити та Національна служба здоров’я

    Національна служба здоров'я, яку планують створити, буде розпорядником коштів, і вони будуть напряму виплачуватися лікарям або лікарням за послуги, надані пацієнтам. Договір про медобслуговування населення за програмою медичних гарантій укладається між лікарнею чи фізичною особою-підприємцем, що має право надавати такі послуги, та Національною службою.

    Служба здоров’я повинна також прогнозувати потреби населення України в медпослугах та ліках, аналізувати умови, результати, строки та ефективність наданих пацієнтам послуг, розробляти тарифи, обробляти персональні дані та іншу інформацію про пацієнтів.

    Для контролю роботи Нацслужби в інтересах пацієнтів медичною реформою передбачається створення Ради пацієнтського контролю.

    Проте саме у Службі здоров’я  деякі парламентарі вбачають загрозу для медзакладів, бо через брак фінансування, «коли в ручному режимі вирішуватиметься: тому дам, тому - ні», за прогнозами противників реформи, лікарні будуть закриватися.

    Єдині тарифи

    Для всієї території країни встановлюються єдині тарифи для реімбурсації (забезпечення лікарськими препаратами та медичними послугами населення) та оплати медичних послуг і лікарських засобів, які надаються пацієнтам згідно з деталізованим описом.

    Тарифи можуть встановлюватись, зокрема як:

    • глобальні ставки, що передбачають сплату надавачам медичних послуг фіксованої суми за визначену кількість послуг чи визначений період;
    • капітаційні ставки, які встановлюються у вигляді фіксованої суми за кожного пацієнта;
    • ставки на пролікований випадок;
    • ставки на медичну послугу;
    • ставки за результатами виконання договорів про медичне обслуговування населення надавачем медичних послуг.
    Тариф на медичні послуги, пов’язані з наданням первинної медичної допомоги, складається з двох частин: ставки на оплату медичної послуги та ставки на оплату діагностичних послуг, у тому числі лабораторних досліджень.

    Лікарям обіцяють гідні зарплати

    Запровадження принципу «гроші ходять за пацієнтом» має забезпечити гідну оплату роботи лікаря. Вона буде залежати від кількості пацієнтів та послуг, які лікар надаватиме.

    «У тариф медичної послуги буде закладена заробітна плата медиків, яка збільшується по законопроекту в 2,5 рази, тобто середня заробітна плата лікарів становитиме на 1 січня 2020 року 18 тисяч гривень», - запевнила перший заступник голови парламентського комітету з питань охорони здоров’я Оксана Корчинська.

    Коли почне діяти закон?

    Закон набуває чинності через місяць з дня опублікування та вводиться в дію поетапно з 1 січня 2018 року. Та з цієї дати запроваджується реалізація державних гарантій медичного обслуговування для первинної медичної допомоги. І вже впродовж 2018-2019 років реалізація державних гарантій медичного обслуговування поступово запроваджуватиметься для інших видів медичної допомоги. З 1 січня 2020 року реалізація державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій здійснюватиметься для всіх видів медичної допомоги.

    До 31 грудня 2019 року реімбурсація здійснюється для визначеного урядом переліку медичних станів у порядку, встановленому урядом. З 1 січня 2020 року запроваджується реімбурсація вартості лікарських засобів, передбачених програмою медичних гарантій.

    Для села готують скайп-прийоми?

    Також за основу Верховна Рада сьогодні підтримала проект закону «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості». Документ було підготовано в адміністрації президента.

    Згідно з документом, залучення кваліфікованого медперсоналу передбачає забезпечення медиків службовим житлом і транспортом, створення можливостей для отримання освіти, підвищення кваліфікації. Проект також пропонує визначити, що пріоритетом є забезпечення сільських лікарень широкосмуговим доступом до інтернету і програмним забезпеченням для функціонування електронної системи охорони здоров'я та впровадження телемедицини.

    Телемедицина передбачає консультаційні, діагностичні послуги, а також лікування з використанням засобів дистанційного зв'язку, зокрема електронні повідомлення і відеоконференції.

    Такі послуги надаватимуться пацієнту тільки в разі його згоди.

    Крім того, законопроект передбачає розвиток транспортної інфраструктури, зокрема створення умов для застосування автомобільних, авіаційних, водних транспортних засобів, в тому числі, обладнаних реанімаційної технікою.

    Катерина Пешко, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ