Віч-на-віч з вірусом. Як працює державна лабораторія в пандемію (фоторепортаж)
Вірусологи нарікають: багато часу забирає паперова робота. Просять «діджиталізації»
Двоповерхова сіра будівля з вивіскою «Лабораторія мікробіологічних досліджень» заховалася подалі від гуркотливої траси в одному з мікрорайонів Хмельницького. Парадний вхід зустрічає відвідувачів повідомленням: у приміщенні триває ремонт. Попри тимчасові незручності, всередині закладу повним ходом вирує робота – тут беруть аналізи про досліджують їх методом полімеразної ланцюгової реакції – абревіатура ПЛР відома тепер чи не кожному українцю.
Сьогодні тут задіяно майже 30 працівників. Вони щоденно тримають «ковідний удар». У розмові щиро визнають: пандемія різко підвищила їхній статус. Якби не спалах кор-русної хвороби, то не було б ані нового обладнання, ані розвитку самої галузі.
– У червні до нас приїздив президент Володимир Зеленський і я йому відверто сказала: «Думала, що нашій службі настав кінець». На що він жартома відповів: «Не було б нещастя, та «ковід» допоміг. Дійсно, пандемія довела, що ми також є важливою і потрібною ланкою в системі охорони здоров’я, – розказує завідувач вірусологічної лабораторії державної установи «Хмельницький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» Лариса Яворська.
Пані Яворська погодилася провести «Главкому» екскурсію державною лабораторією. Як виявилося, у структурі досліджень лабораторії ПЛР-дослідження на кор-рус нині займають 99,9%!
– На перший погляд, може здаватися, що окрім «ковіду», більше немає хвороб. Але це не так. Люди, як і хворіли, так і продовжують хворіти. Хіба зникла гіпертонія чи гепатит? Ні. Просто «ковід» – це страшно, а на все інше менше звертається уваги. Окремо зауважу: за новий сезон державна лабораторія не підтвердила наявності жодного вірусу грипу (на момент запису розмови 3 грудня – «Главком»). Проте якби так потужно займалися грипами, як кор-русом, то, думаю, щось і знайшли б, – дає пояснення такому феномену завідувачка медзакладу.
У середньому за добу із досліджених 1200-1300 проб позитивний результат підтверджується у 40-50% пацієнтів.
– Найбільше завантаження лабораторії починається з вівторка і триває до п’ятниці. На вихідні кількість біоматеріалу на дослідження зменшується. Спад також спостерігається і в понеділок. Що стосується доставки біоматеріалів, то її з районів («ковідних» лікарень – «Главком») забезпечують мобільні бригади. Із загальної кількості платні дослідження на кор-рус нині займають близько 5% (державна лабораторія, окрім безкоштовних ПЛР-тестів на вірус, робить платні. Їхня вартість становить 836 грн. З 1 грудня запроваджена нова платна послуга з проведення тестування на наявність кор-русу SARS-CoV-2 з забором біологічного матеріалу на дому. Її ціна – 1027 грн – «Главком»), – зазначила вона.
Лариса Яворська запевняє: 1200-1300 проб – не межа. Адже заклад отримав від спонсорів, держави та Всесвітньої організації охорони здоров’я чотири ампліфікатори, які одночасно здатні обробляти по 96 проб кожен. Крім цього, є три станції для виділення нуклеїнової кислоти та кілька шаф біобезпеки. В цілому, все перераховане обладнання дає можливість вийти на потужність 2-2,5 тис проб за добу.
– До 40 хвилин тратиться на роботу станції для виділення нуклеїнової кислоти, ще близько 1 годину 40 хвилин треба на дослідження ампліфікатором. Плюс додаємо сюди витрачений час на забір матеріалу, оформлення тощо. Загалом, на проведення одного дослідження витрачається близько трьох годин. Ми навіть готові розглядати варіанти проведення досліджень для сусідніх областей, – пояснює медик.
- Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) – один з найбільш сучасних, чутливих і точних методів діагностики захворювань. Здійснюється шляхом використання особливих ферментів, що багато разів копіюють фрагменти РНК і ДНК хвороботворних збудників, які містяться в пробах біологічного матеріалу.
- ПЛР проводять в ампліфікаторі (прилад, який охолоджує і нагріває пробірки з пробами біологічного матеріалу). Нагрівання й охолодження потрібні для процесу самовідтворення нуклеїнових кислот, генів і хромосом. Дотримання температурного режиму впливає на достовірність результату.
Після всіх досліджень використаний біоматеріал спрямовують на утилізацію. Для цього лабораторія уклала відповідний договір із Хмельницьким обласним протитуберкульозним диспансером. Він має відповідний дозвіл на такі роботи: приймає, а потім спалює матеріали, з якими працювали вірусологи. Приблизно за тиждень назбирується кілька десятків кілограмів для утилізації.
Лариса Яворська пригадує, в яких складних умовах починали «ковідний» етап. За її словами, довелось все створювати «з нуля». Зокрема, на господарстві мали одну шафу біобезпеки, яка захищає вірусолога від інфікування під час роботи та один ампліфікатор, куплений за гроші компанії «Епіцентр». Згодом спонсори придбали ще дві шафи біобезпеки. Простими словами, до квітня 2020 року обласна державна вірусологічна лабораторія не могла самостійно виконувати обстеження на кор-рус і відправляла всі зразки біоматеріалів до Києва.
– На початках наші вірусологи були під сильним фізичним та психологічним навантаженням через вал проб на дослідження. Дякувати Богу, ніхто не звільнився і продовжують працювати. Були випадки, коли до нас просилися на роботу інші фахівці з районів. Однак через тиждень «згоряли» і йшли, – пригадує завідувачка лабораторії.
Певним стимулом для роботи стали «ковідні» 300% доплат до окладу. Щоправда, їх довелося буквально «вигризати» у самого президента. Пані Лариса зауважила, що під час червневого візиту Володимира Зеленського на Хмельниччину він поцікавився у неї, чи отримували вони вже надбавку.
– Я сказала, що ні. Через кілька днів після цієї розмови ми отримали обіцяних державою 300% доплат, – розповідає вона.
Нині середній місячний заробіток вірусолога обласної державної лабораторії – 20 тис. грн.
За робочим столом Яворської кіпа журналів обліку проб та видачі результатів досліджень на кор-рус методом ПЛР. Перший з них завели 5 березня цього року. Його вистачило до 11 квітня. У ньому вмістилися відомості про 400 осіб, які здавали аналізи. Зараз такий журнал заповнюється за один день!
Пані Лариса скаржиться, до ведення цієї паперової статистики забирає багато часу. Щоденно до цієї роботи залучається біля десяти працівників. На другому поверсі установи є два кабінети, де люди за комп’ютерами опрацьовують статистичні дані. Однак, за словами завідувачки, цей процес можна було б оптимізувати. Та все впирається у кошти.
– Є спеціальна вартісна комп’ютерна програма і сервери, за допомогою яких можна налагодити обмін даними пацієнтів між лікарнями та нашою лабораторією. До слова, деякі інші області вже пішли цим шляхом і успішно оцифрували всю інформацію щодо «ковіду», – зазначила вона.
Окремо «Главком» поцікавився у завідувачки лабораторією питанням вироблення антитіл, у людей, котрі перехворіли кор-русною хворобою. Як це швидко відбувається, і як довго вони зберігаються.
– Дуже по-різному. У близької знайомої, яка лежала в міській інфекційній лікарні, імуноглобулінів М взагалі не було виявлено, імуноглобулінів G, які на початку були, потім вдвічі зменшилися. А були люди, які мали потужний запас антитіл. Пояснити, чому в одних так, а в інших – по-іншому, важко. Це нова інфекція, яку необхідно ще вивчати, – визнала Лариса Яворська.
Віталій Тараненко, «Главком»