«Дочекатися завтра». «Секретний» план лідерів протесту під Радою
Лідери акції не уявляють, що робити далі, а влада озброїлась технологією виснаження?
Другий день протестів під Верховною Радою розпочався спокійніше. На відміну від учора, коли очікувався ледве не штурм парламенту, а депутатів то били, то закидали яйцями, сьогодні, 18 жовтня, на площі Конституції було малолюдно. Кількістю мітингувальників не могло похвалитися і наметове містечко на Грушевського.
Загострення - бійка між протестувальниками та поліцейськими із застосуванням сльозогінного газу - сталося ближче до вечора. Правоохоронці почали розбирати барикади, але протестувальники не дозволили цього зробити, в результаті почалися зіткнення. 11 учасників протесту були затримані, але потім врешті повернулися до наметового містечка.
До цього моменту все виглядало, як затишшя перед завтрашньою бурею, подіями у Раді. Та от тільки чи буде та «буря»?
Саме на завтра, 19 жовтня, спікер Андрій Парубій анонсував розгляд двох із трьох головних вимог протестувальників, мова про скасування депутатської недоторканності та зміни до виборчого законодавства (запровадження пропорційної системи з відкритими списками). От тільки виконання обіцянки може затягнутися - адже ці питання розглядатимуться після медичної реформи. Дискусії навколо неї ведуться вже давно і довго, і одностайної позиції не сформовано навіть в коаліції. Більш того, за інформацію «Главкома», у БПП планують максимально затягнути розгляд медреформи, принаймні, до кінця цього пленарного тижня. Потім у парламентарів буде довга перерва: спочатку тиждень роботи з виборцями, потім ще тиждень роботи в комітетах, комісіях і фракціях. Тобто руки до обіцянок, виданих протестувальникам, у депутатів можуть дійти лише на початку листопада. Технологія виснаження у дії.
Та чи готові до такого повороту подій організатори акції протесту?
Здається, ні. Як відомо, до акції протесту під Верховною Радою, окрім «Руху нових сил» Михайла Саакашвілі, долучилися також «Самопоміч», «Громадянська позиція», «Свобода», «Національний корпус», «Громадський контроль», «Демальянс», Автомайдан, громадські організації «Чесно», «Реанімаційний пакет реформ» та інші. І чи не всі лідери, як один, сьогодні повторювали: раз Рада обіцяла розглянути вимоги завтра (у четвер, 19 жовтня), вона має це зробити.
«Раз обіцяно - значить, має бути розглянуто, - був лаконічним у розмові з «Главкомом» лідер «Громадянської позиції» Анатолій Гриценко. - Якщо щось піде не так, будемо тоді збиратися і оперативно щось вирішувати».
«Я переконаний, що до розгляду наших вимог завтра Верховна Рада дійде, - запевнив «Главком» і екс-нардеп від БПП, представник політичної сили «Альтернатива» Єгор Фірсов. - Бо це відбувається під тиском. Я як колишній депутат знаю настрої, що панують у Раді, коли під нею збираються люди». Він також запевнив, що учасники акції мають «і план «Б», і план «В», але жодних деталей не оприлюднив: «Плани щодо того, що робити далі, у нас є. Але навіщо про них розповідати Парубію і Адміністрації президента?».
Більш обережним у своїх прогнозах був нардеп і лідер руху «Народний контроль» Дмитро Добродомов. «Прогнозую, що з питання недоторканності завтра буде позитивне голосування в першому читанні. І є шанс отримати голоси за президентський проект (пропонує скасувати недоторканість з 2020 року, - «Главком»), хоча суспільство потребує негайного скасування недоторканності», - нагадав він.
Спільне рішення різних сил, що беруть участь у протесті, за словами Добродомова, сьогодні одне: дочекатися завтра.
Лідер «Руху нових сил» Михайло Саакашвілі, на честь якого вже «прозвали» мітинг - МіхоМайдан, натякнув, що зі своїми людьми готовий йти на Банкову. «Поки є Порошенко, нічого доброго не буде, - ще вчора під час мітингу заявив він. - Якщо сьогодні Порошенко в останній раз не почує вас..., нам усім треба переміститися зовсім в інше місце».
Підтверджувати, чи це місце - Адміністрація президента, у команді Саакашвілі сьогодні не стали. «Давайте почекаємо завтра. Якщо нас не почують - покажемо, куди підемо», - уникнув конкретики в розмові з «Главкомом» Давід Сакварелідзе.
Отож, учасникам акції, здається, не вистачає координації, хоча координаційна рада, як у будь-якого пристойного опозиційного мітингу, у них є. «Це - загальний штаб, куди входять люди з кожного середовища. Є блок людей, які відповідають за безпеку, за сцену, за намети, за кухню, за дії, які відбуваються в парламенті», - розповів «Главкому» Єгор Фірсов. «Звісно, ми не можемо передбачити все. Є і будуть провокатори і з Адміністрації, і якісь просто екстремістські сили. Цьому треба запобігати, бо наш захід мирний», - додав він.
Проте, як виявляється, не всі сили, що вийшли вчора під Раду, узгоджують свої дії з одна з одною.
Наприклад, Семен Семенченко разом із рухом «Визволення» вирішив піти на Банкову вже сьогодні. «Ми діємо окремо, - запевнив він «Главком». - Ми плануємо віче з народом, хочемо сходити до Порошенка на Банкову і поцікавитися, чи він і подалі планує блокувати створення Антикорупційного суду (це, власне, третя вимога мітингувальників. - «Главком») і посадку своїх друзів, що прокралися». На якусь відповідь від президента, вважає Семенченко, можна буде розраховувати, «якщо прийде багато людей».
«Окремо» діє в рамках цього протесту не тільки «Визволення». «Я координуюсь виключно із нашим штабом, - зазначив у розмові з «Главкомом» позафракційний депутат, представник «Національного корпусу» Олег Петренко. - У нас ніяких рішень, моделювань по завтрашньому дню немає. Нам поки незрозуміло, що буде завтра. Є оргкомітет людей, що вчора були зранку під Верховною Радою, дехто «своє кіно» крутить із наметовим містечком. Це різні історії на сьогодні. Ми вчора були під Верховною Радою, бо підтримуємо всі три вимоги об’єднаних сил. Будемо і завтра через це. І сподіваємося, що ці законопроекти будуть поставлені на голосування».
Поговорити до Порошенка збирався піти і нардеп Мустафа Найєм із соратниками. І в Адміністрації президента навіть підтвердили, що на зустріч з ним віч-на-віч Порошенко вже дав згоду.
«Я разом із народними депутатами Світланою Заліщук, Сергієм Лещенком та Юрієм Левченком йдемо на зустріч до президента», - повідомив Мустафа увечері, перетинаючи кордон силовиків на Банковій.
Нардеп вкотре повторив, що дві з трьох вимог парламентом можуть бути розглянуті вже завтра, а от питання із антикорупційним судом затягується. Ще перед Порошенком депутати збирались поставити питання щодо недоторканності депутатів - адже президентський варіант дозволить наступному скликанню парламенту відтермінувати вирішення цього питання у часі.
Але не так сталося, як гадалося. Цієї зустрічі так і не відбулося.
На Банкову завітали загалом п’ять нардепів: Мустафа Найєм, Сергій Лещенко, Світлана Заліщук, Юрій Левченко, Юрій Дерев'янко. Представники державної охорони повідомили їм, що із п’яти до Порошенка можуть пропустили лише трьох. У зв'язку із цим обранці повідомили, що будуть чекати рішення президента щодо зустрічі із усіма ними.
Найєм повідомив, що такий підхід для них не є прийнятним. А соратники президента пояснили, у чому неприйнятність такої зустрічі полягала для глави держави.
Президент України Петро Порошенко був готовий зустрітися з трьома депутатами, які представляли інтереси мітингувальників під Радою (Мустафою Найємом, Світланою Заліщук, Сергієм Лещенком), однак зустріч з Юрієм Левченком та Юрієм Дерев'янком була неприйнятною. Про це заявив голова фракції Блок Петра Порошенка Артур Герасимов під час спілкування з журналістами, які зібралися на розі Банкової та Інститутської. «Моя особиста думка, що коли до державних установ заходять люди, які незаконно проривали кордон, заходять люди, які палили шашки у Верховній Раді, коли там були діти, то це є неприйнятним», - пояснив Герасимов.
На Банковій теж ще не до кінця вирішили, в яку гру грати із такою незрозумілою опозицією. Вчора, наприклад, застосували тактику «подачок». А медійний супровід акції провладними ЗМІ свідчить, що лідерів протесту намагаються виставити строкатим збіговиськом, яке розхитує країну, а людей, що їх підтримують, як тих, що помилилися, або ж вийшли за гроші.
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман саме так і прокоментував протест під парламентом: «З одного боку, це люди, які прийшли висловити своє переконання в необхідності змін, які готові важко працювати над цими змінами. А з іншого боку, прийшли й ті, хто не збирається нічого робити». «Вони намагаються хорошими гаслами прикрити свою жагу до влади і боротьбу за неї. А найгірше, що під цими гаслами намагаються дестабілізувати ситуацію в країні в такий важкий час», - додав голова уряду.
Заступник голови президентської фракції Олексій Гончаренко висловив сподівання, що в першій половині дня завтра буде розглянуто медреформу («щоправда, не відомо, з яким результатом»). «А після того, - сказав він, - будемо голосувати закони про недоторканність (у редакції президента є хоч якісь шанси на проходження, у депутатської - жодних) і включати, напевно, до порядку денного виборчі закони».
Станом на сьогодні комітет з питань правової політики і правосуддя прийняв рішення старий законопроект про недоторканність суддів і депутатів рекомендувати зняти з розгляду, а депутатський та президентський - направити в Конституційний суд.
«Мене турбує, що завтрашні акції протесту і недопуск депутатів, побиття депутатів, що були вчора, можуть змусити велику кількість депутатів не прийти в зал, і ми не зберемо велику кількість голосів за медичну реформу», - бідкався він.
Наразі, як відомо, в наметовому містечку знаходиться близько 700 чоловік. Та завтра, звісно, учасників акції значно побільшає.
«Коаліція дуже неоднозначно ставиться до медреформи, можуть провалити і спихнути відповідно на учасників акції протесту», - визнає нардеп. «Хай Березенко не вішає локшину на вуха, більшість депутатів ніколи не заходять до Ради через центральні входи, а користується щурячими підземними переходами, йдуть через комітети, Кабмін, інші будівлі. Тож, якщо завтра вони не прийдуть, не виключаю, що наступною вимогою до них буде: йдіть геть», - додав Єгор Фірсов. Світлана Заліщук, перебуваючи вже біля Адміністрації президента на Банковій, також запевнила, що учасники акції гарантують завтра вільний доступ до будівлі усім народним обранцям і попросила правоохоронні органи не влаштовувати провокацій.
Катерина Пешко, «Главком»