«Досі не можу наїстися». Звільнений з полону боєць розповів, як росіяни морили голодом

Владислав Лещенко із Коростеня провів у російському полоні 888 днів
фото: Суспільне Житомир

Після неволі боєць із Коростеня каже, що постійно відчуває голод навіть удома

28-річний Владислав Лещенко із Коростеня провів у російському полоні 888 днів. Після повернення додому у серпні 2024 року чоловік досі не може позбутися відчуття голоду, яке, за його словами, залишилося після постійного недоїдання у російських СІЗО. Про це боєць розповів в коментарі «Суспільному», пише «Главком».

«У мене таке відчуття, що я постійно голодний. Вранці встаю, снідаю, а вже через пів години знову хочу їсти. Шлунок повний, а я наче голодний», – розповів Владислав.

Військовий потрапив у полон у березні 2022 року під час оборони військової частини на Київщині. Після цього його разом з іншими українськими бійцями спочатку відправили до фільтраційного табору в Білорусі, а потім у Курське СІЗО.

За словами Владислава, голод був одним із головних інструментів знущань. Полонених змушували по 16 годин стояти на ногах – від шостої ранку до десятої вечора. Через виснаження та недоїдання люди втрачали свідомість.

«Спочатку ми сиділи, а потім нам наказали стояти. Мовляв, ми дуже сильно розслабилися. А згодом ми і їли стоячи. Після цього у людей почали ноги опухати. 16 годин поспіль на ногах. І при цьому не давали їсти. І так щодня. За цей період я втратив 20 кілограмів ваги. Гаряча вода та декілька листків капусти. Це був такий наш суп на обід. На друге – якась каша. Черпак так грам 100, якщо тобі пощастить. Могло бути і менше. А могла тобі просто порожня тарілка потрапити, бо хтось не встиг накидати. Хліба давали 3 шматочки, не більше. Але попервах взагалі жодних харчів не давали. Це вже потім почали щось давати, коли комісії почали приїжджати, і вони побачили, що ми свідомість втрачаємо з голоду», – каже він.

За словами військового, харчування трохи покращилося лише після того, як до СІЗО почали приїжджати перевірки. Колишній військовополонений каже, що навіть після звільнення звичайні речі нагадують йому про неволю. У полоні їм перестали видавати ложки, тому доводилося їсти зубними щітками.

Владислав також розповів, що після повернення йому було важко звикнути до звичайного життя. Сьогодні чоловік поступово повертається до мирного життя, однак зізнається: наслідки російського полону залишаються з ним щодня.

Нагадаємо, Росія з 2014 року систематично катує українських військовополонених і цивільних заручників – задокументовано вже шістсот дев'яносто п'ять форм тортур.