«Героїзація змінюється дискредитацією»: Біденко про кейс Залужного і Telegram
«Хто пише ці тексти? Хто вирішує, кого сьогодні «топити», а кого хвалити?»
Керівник Інституту інформаційної безпеки Артем Біденко заявив, що історія з колишнім Головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним є показовим прикладом того, як анонімні Telegram-канали здатні різко змінювати суспільні наративи – від героїзації до дискредитації. Про це він написав у блозі для «Української правди».
«Історія з колишнім Головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним. Ті самі анонімні канали, що ще нещодавно його буквально боготворили, згодом так само легко змінили тональність і перейшли до дискредитації. Героїзацію змінили токсичні «інсайди» і натяки. І за жодним із цих разючих розворотів – жодної відповідальності», – зазначає Біденко.
За його словами, саме такі кейси демонструють, що Telegram в Україні перетворився на один із ключових інструментів маніпуляції суспільною думкою.
«Тут легко підсилити одну тему, повністю замовчати іншу або подати подію під потрібним кутом, викликавши страх, обурення чи ейфорію. Людина гортає стрічку й думає, що бачить реальну картину дня – хоча насправді отримує вже відредаговану реальність, підібрану під конкретного замовника», – вважає він.
Біденко наголошує, що ключова проблема полягає в анонімності більшості Telegram-каналів, яка унеможливлює встановлення відповідальних за інформаційні кампанії.
«Хто пише ці тексти? Хто вирішує, кого сьогодні «топити», а кого хвалити? Чиї гроші за цим стоять – політиків, бізнесу, зовнішніх гравців? Відповідей немає. А без імені, редакції та юридичного власника у публічному полі – немає й персональної відповідальності за брехню, маніпуляцію або кампанію дискредитації», – зазначив він.
На думку експерта, держава має втрутитися, однак не шляхом обмеження свободи слова, а через встановлення прозорих правил роботи ринку.
Серед таких кроків він називає реєстрацію каналів із великою аудиторією як суб’єктів інформаційної діяльності, обов’язкове розкриття реклами та платного контенту, а також запровадження податкової відповідальності.
«Це не цензура, це базова прозорість, яку ЄС уже закріпив у Digital Services Act», – підкреслив Біденко.