Індекс сприйняття корупції: як змінилися позиції України у 2025 році
Україна посіла 104 місце серед 182 країн, розділивши позицію з Аргентиною та Белізом
Україна покращила показники в Індексі сприйняття корупції (ІСК), додавши +1 бал у 2025 році. Таким чином Київ отримав 36 балів зі 100. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Transparency International Ukraine.
За результатами дослідження Україна посіла 104 місце серед 182 країн, розділивши позицію з Аргентиною та Белізом. Україна – єдина серед лідерів поступу: на фоні падіння показників більшості країн-сусідок (Молдова, Румунія, Угорщина втратили по одному балу) та інших кандидатів до ЄС (Грузія та Туреччина втратили по три бали), прогрес продемонстрували лише Україна та Боснія і Герцеговина. Проте Україна досі на три бали відстає від середнього показника країн-кандидаток до ЄС (39 балів), та від найближчого сусіда Молдови на шість балів.
Як зазначає Національне агентство з питань запобігання корупції, з 2013 року Україна прогресувала на +11 балів, піднявшись зі 144 місця в рейтингу (+40 позицій). «Таке зростання показали тільки близько 20 країн світу. При цьому загальний світовий тренд залишається незмінним – абсолютна більшість держав погіршують або принаймні не підвищують свої бали в ІСК», – йдеться в заяві.
Пресслужба агенства наголосила, що Україна залишається єдиною державою у світі, яка покращує свої антикорупційні показники в умовах великої війни та окупації територій. За чотири роки російської агресії (у порівнянні з довоєнними 2021 роком) Україна додала в індексі чотири бали.
Індекс розраховується за 100-бальною шкалою, де нуль балів означає, що корупція є головною формою суспільних відносин і замінником держави, а 100 балів – що корупція практично відсутня в житті країни як явище. Transparency International вимірює ІСК з 1995 року, у 2012 році організація оновила методологію до теперішнього вигляду, тому порівнювати дані в часі доречно саме з цього року
Отримані країнами бали в ІСК відображають не об’єктивну ситуацію з корупцією в країні, а те, як вона сприймається експертами авторитетних аналітичних організацій та підприємцями. ІСК оцінює виключно сприйняття корупції в публічному секторі й не враховує прояви побутової корупції.
Варто зазначити, що індекс є агрегованим індикатором, який розраховується на основі 13 різних джерел (досліджень, звітів та опитувань) від 12 інституцій. Різні джерела Індексу сприйняття корупції фокусуються на різних питаннях, зокрема на: ефективності системи покарання та запобігання корупції, прозорості і підзвітності у використанні бюджетних коштів, рівні втручання держави в економіку, захисті викривачів, висвітленні корупційних кейсів у медіа, способах фінансування політичних партій, ступені превалювання приватних інтересів у посадовців різних гілок влади тощо.
До слова, Національне агентство з питань запобігання корупції провело комплексне дослідження стосовно корупції в Україні у 2024 році. Вони визначили, що загальний індекс сприйняття корупції продовжує зростати, однак бізнес налаштований менш песимістично, ніж населення.