Міноборони купувало харчі для військових за цінами, втричі вищими від роздрібних – ЗМІ
Державна аудиторська служба вже проводить перевірку у Міноборони
Міністерство оборони підписало угоду на послуги організації харчування у 2023 році військових частин, які дислоковані у тилових регіонах, на загальну суму 13,16 млрд грн. Проте, як стверджує журналіст та засновник проєкту «Наші гроші» Юрій Ніколов у колонці на zn.ua, ціни на найбільш ходові харчі у межах угоди виявилися сильно завищеними.
Наголошується, що йдеться саме про далекі від лінії зіткнення Полтавську, Сумську, Київську, Житомирську, Чернігівську і Черкаську області. Адже доставка на «нуль» дійсно може зробити дорожчою будь-яку закупівлю, наголошує журналіст.
Угода, яка є у розпорядженні автора, була підписана 23 грудня 2022 року.
Якщо порівнювати ціни Міноборони із цінами роздрібних мереж, то розрив між ними становить 2-3 рази. Ніколов взяв за приклад ціни «Сільпо» у спальному районі столиці.
Так, Міноборони законтрактувало яйця по 17 грн за штуку, тоді як роздрібна ціна в магазині Києва зараз близько 7 грн за штуку. Картоплю замовили по 22 грн за кілограм, при цьому роздрібна ціна в магазині становить 8-9 грн. Куряче стегно замовили по 120 грн за кілограм, а в магазині – 80 грн.
Причому ціни на харчі порівнюються з роздрібними цінами, в які вже закладено і прибуток виробника, і націнку магазину, тож вони апріорі вищі за гуртові.
До того ж в угоді Міноборони є окрема стаття видатків на надання послуг харчування – 30 млн грн.
До вторгнення, у 2021 році, ціни в контракті на харчування бійців у цих же областях були такі: яйця по 3,6-3,9 грн за штуку, картопля – 10,56 грн, куряче стегно – 67 грн за кілограм.
«Навіть якщо зважити на інфляцію, все одно різниця вражає, бо зростання цін за рік становило 26,6%, а не 266. Коли взяти до уваги аномальне подорожчання яєць за рік на 99%, то цьогоріч вони мали би коштувати максимум 8 грн за штуку, а не 17. Та й якщо хтось пам’ятає, почім купував їжу рік тому, то має побачити, що відхилення від ринкових цін на продукти в минулорічному контракті Міноборони було порівняно незначним – до 20%», – наголошує журналіст.
Нинішній контракт розміром 13 млрд грн Міноборони уклало з ТОВ «Актив компані». Ця фірма має статутний капітал у тисячу гривень. У 2021 році податкова служба анулювала у цієї фірми свідоцтво платника ПДВ через відсутність поставок і ненадання декларацій.
У 2019 році «Актив компані» фігурувало у кримінальному провадженні Нацполіції. Фірма для участі в тендері на поставку яловичини для установ виконання покарань і слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби ніби подала підроблений акт, який не відповідав дійсності.
За місяць до укладання цього контракту з Міноборони засновником і директором «Актив компані» став Валерій Мелеш. Раніше він був директором Державного підприємства Міністерства оборони «Білоцерківський військовий торг».
Першим засновником «Актив компані» 2016 року була Тетяна Шеремет. Раніше вона була директором дочірнього підприємства «Одеський військ торг» держпідприємства Міноборони «Управління торгівлі Південного оперативного командування».
Тобто, як припускає Ніколов, «Актив компані», найшвидше, є «прокладкою», створеною професіоналами сфери постачання харчів для військових.
Угоду з «Актив компані» від імені Міноборони підписав Богдан Хмельницький – директор департаменту держзакупівель, у якого влітку проводили обшуки по справі щодо розкрадань на поставках амуніції для військових.
Із початком російського вторгнення держава вирішила приховати у Prozorro інформацію про всі закупівлі військових, у тому числі і про ті, що здійснювалися у попередні роки.
Тож, Міністерство оборони отримало повну вольницю на непрозорі закупівлі харчів і речового забезпечення військовослужбовців, наголошує Ніколов.
«Як наслідок маємо закупівлі за завищеними в рази цінами. При цьому Міноборони дозволяє собі приховувати інформацію навіть від Верховної Ради, відмовляючи в інформації щодо закупівельних цін на бронежилети та зимовий одяг», – додав автор матеріалу.
На скандал із закупівлями одразу відреагували народні депутати. Так, Олексій Гончаренко, посилаючись на інформацію від Мар’яни Безуглої, заявив – Державна аудиторська служба вже проводить перевірку у Міноборони.
Нагадаємо, 2021 року Міноборони не встигло витратити річний оборонний бюджет відповідно до плану. Українська армія мала отримати 421 одиницю автомобільної техніки. Проте отримає значно менше, вказує Незалежна антикорупційна комісія (Nako).