Новий водогін для Миколаєва. З’явилися ексклюзивні подробиці масштабного будівництва
Нове керівництво Держвідновлення знайшло спосіб, як заощадити бюджетні кошти
Центральна влада по-справжньому взялася на проблему з питною видою для Миколаєва лише навесні 2024 року. 29 квітня Кабмін вніс зміни до торішньої постанови, передбачивши будівництво водозабору з річки Південний Буг, що у місті Нова Одеса Миколаївської області та магістрального водогону, яким планується пустити питну воду для миколаївців. Про це йдеться у публікації «Главкома» «Ситуація майже, як у Другу світову». Миколаїв без води: як держава рятує місто».
Реалізація вказаного задуму обійдеться державі у 7,4 млрд грн. Але це ціна неостаточна. Новий голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин у розмові з «Главкомом» заявив: теперішнє фактичне споживання централізованої води у Миколаєві, яка, по суті, є технічною, складає 75-98 тис. кубометрів води за добу, у пікові місяці (серпень-липень) – до 108 тис. кубів. Перед великою війною місто використовувало 108 тис. куб. м води за добу загалом у середньому по року.
Натомість у генеральному плані Миколаєва, затвердженому 2007 року, зазначено потужність водопроводу у 170 тис. куб. м води за добу. А у технічному обґрунтуванні будівництва нового забору з Нової Одеси, тендер вже відбувся, вказана потужність 160 тис. куб. м води за добу (I ділянка) і 230 тис. куб. м води за добу (II ділянка).
«Навіщо тоді будувати першу чергу потужністю 160 тис. куб. м, коли реальне споживання води складає до 100 тисяч «кубів»? Не варто забувати й про втрати води у мережах Миколаєва, які на рівні 55-60%. Відповідно, якщо під час будівництва нового водозабору будуть покладені труби меншим діаметром, це забезпечить потребу у питній воді миколаївців і суттєво здешевить витрати бюджетних грошей», – вважає голова Держвідновлення.
Сухомлин бачить й інші джерела економії. Наприклад, за рахунок розміщення сонячних панелей біля станції водозабору, а також поблизу кожної станції підкачки водогону, вдасться заощадити 15-18% споживання електроенергії.
Крім цього, є домовленість між керівництвом Держвідновлення та однією з європейських країн на поставку обладнання для нового водозабору. Зокрема, іноземці за власний кошт готові придбати насоси великої потужності, фільтри тощо.
«Було два варіанти розв'язання проблеми питної води для Миколаєва. Перший – реконструкція Миколаївського водосховища. За оцінками фахівців, вартість цього проєкту складає близько 50 млн євро і його реалізація розтягнеться на три роки. Це нас не влаштовувало. Залишився інший варіант – тягнути водогін із Нової Одеси Миколаївської області. Там є стара водозабірна станція і трансформаторна підстанція. До того ж коли відібрали проби води, то результати лабораторних досліджень вразили: її мутність склала показник 0,64. Це практично ідеальна вода. Наприклад, коли працював міським головою Житомира, то там показник мутності води, яку містяни споживають із тамтешнього водосховища, складав 30», – розповів Сергій Сухомлин.
Держвідновлення також вже має напрацювання щодо реконструкції очисних споруд Миколаєва. Теперішній їх стан є критичним через використання води з великим вмістом солі. Попередній розрахунок показав: ціна реконструкції затягне на 132 млн євро. Більшу частину з них мали складати кредитні кошти. Однак склалася ситуація, за якої Миколаїв не може підтвердити гарантію через брак обігових коштів.
«Створилася парадоксальна ситуація: з одного боку держава будує водогін, а з іншого – миколаївці ризикують не одержати централізовану питну воду, бо очисні споруди у незадовільному стані, а місцева влада немає ресурсу для їх відновлення. Тому ми вирішили вдатися до певного експерименту. Наразі ведемо перемовини з кількома європейськими виробниками, які спеціалізуються на модульних очисних спорудах. Ідеться про готові блоки на платформах, які зручно транспортувати та встановлювати. Вони набагато дешевші, ніж ремонтувати звичайні очисні споруди. Плюс – суттєва економія часу», – пояснив керманич Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури.
Варто нагадати: до Сухомлина зрушити це питання з мертвої точки намагався попередній урядовий тандем – віцепрем’єр Олександр Кубраков і керівник Держвідновлення Мустафа Найєм, які один за одним втратили посади у травні та червні 2024-го. Їхні зусилля виявилися безуспішними. Дійшло навіть до того, що представництво ЄС в Україні направило «чорну мітку» Найєму, дорікнувши неспроможністю вчасно освоїти 150 млн євро на проєкти відновлення, у тому числі на будівництво водогону в Миколаївській області. Натомість уже звільнений керівник Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури перевів стрілки на очільника уряду Дениса Шмигаля, який нібито не давав грошей на фінансування будівництва водогону для Миколаєва.
З призначенням у вересні нового віцепрем’єра Олексія Кулеби та нового глави Держвідновлення Сергія Сухомлина справа зрушила з місця.
Нагадаємо, понад два роки місто-Герой України Миколаїв без централізованої питної води. 12 квітня 2022 року росіяни, котрі наступали на Півдні, підірвали водогін з річки Дніпро.
До середини травня 2022-го мешканці Миколаєва взагалі не мали води – її довозили машинами з сусідніх населених пунктів. Водночас за цей час комунальні служби запустили тимчасовий водогін до річки Південний Буг.