Одесити «визволили» Дюка. В якому стані пам'ятник?
Після демонтажу захисних мішків на бронзовій поверхні пам'ятника виявили сліди корозії
В Одесі демонтували захисну конструкцію з мішків із піском навколо пам’ятника герцогу де Рішельє на Приморському бульварі. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на депутата Одеської міської ради Романа Сеника та видання «Думська».
Уранці депутати Олександр Авдєєв, Роман Сеник та Олексій Єремиця долучилися до демонтажу мішків. За словами Сеника, раніше на засіданні виконкому він запропонував не чекати тендерів і підрядників, а самостійно взятися за роботу представникам депутатських фракцій.
Пам’ятник Дюку закрили мішками з піском у березні 2022 року, щоб уберегти його від можливих вибухових хвиль та уламків під час російських атак. Відтоді монумент залишався практично повністю прихованим за захисною конструкцією.
Водночас фахівці раніше попереджали, що тривале перебування пам’ятника під сотнями мішків також може негативно впливати на його стан. Зокрема, йшлося про постійну вологу, значний тиск та відсутність вентиляційного зазору.
Після початку демонтажу стало зрозуміло, що пам’ятник зберігся без фатальних руйнувань чи втрачених елементів. Водночас на бронзовій поверхні помітні пошкодження та сліди корозії. Після повного прибирання захисної конструкції стан Дюка мають детально оцінити фахівці.
Надалі пам’ятнику може знадобитися комплексна реставрація. Сеник наголосив, що Дюк має знову бути відкритим і «дивитися на море», а повернення одного із символів Одеси до звичного вигляду має продемонструвати, що місто продовжує жити попри російські атаки.
Нагадаємо, раніше у Києві почалася поетапна розконсервація історичних пам’яток, захисні конструкції навколо яких встановили навесні 2022 року. Першим 25 червня відкрили пам’ятник княгині Ользі на Михайлівській площі, 9 липня захист зняли з монумента Лесі Українці, а 22 липня – з пам’ятника композитору Миколі Лисенку біля Національної опери.
У КМДА пояснювали демонтаж захисних конструкцій необхідністю збереження культурної спадщини та бажанням повернути містянам можливість бачити пам’ятки. Після розконсервації реставратори очищають їхні поверхні, а комунальні служби впорядковують територію навколо.
Водночас рішення викликало неоднозначну реакцію киян. У соцмережах містяни запитували, чи доцільно відкривати пам’ятники, поки зберігається загроза російських обстрілів, та хто нестиме відповідальність у разі їхнього пошкодження. Зокрема, користувачі нагадували, що лише протягом червня внаслідок атак у столиці було пошкоджено 29 об’єктів культури.