У Харкові люди із залежностями потрапили в рабство замість лікування

Людей із залежностями утримували силоміць
фото: прокуратура України

Під виглядом лікування людей незаконно утримували та змушували працювати

У Харкові правоохоронці викрили мережу псевдореабілітаційних центрів, де незаконно утримували близько 50 людей. Під приводом лікування від алкогольної та наркотичної залежності їх ізолювали від зовнішнього світу, забирали телефони й особисті речі та змушували виконувати господарські роботи. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на поліцію Харківщини та обласну прокуратуру.

За даними слідства, організатори схеми орендували два приватні будинки у Слобідському та Салтівському районах Харкова. Приміщення облаштували як заклади закритого типу, де одночасно могли перебувати від 20 до 60 людей.

Нових «пацієнтів» шукали серед людей із залежностями та тих, хто опинився у складних життєвих обставинах. Раз на тиждень учасники групи виїжджали в різні райони міста під приводом безоплатної роздачі продуктів і переконували людей пройти «реабілітацію».

Після потрапляння до закладів потерпілим не дозволяли вільно залишати приміщення, обмежували контакти із зовнішнім світом, чинили психологічний тиск і погрожували. Належної медичної чи психологічної допомоги вони не отримували.

Умови, в яких утримували людей
фото: Харківська обласна прокуратура

Схему, за даними прокуратури, реалізовували через благодійну організацію. Від родичів утримуваних фігуранти щомісяця отримували від 5 до 25 тисяч гривень залежно від фінансового становища сім’ї.

Ролі між учасниками групи були розподілені: один координував роботу мережі, двоє стежили за людьми, ще троє колишніх «пацієнтів» після так званої реабілітації стали наглядачами.

Діяльність центрів припинили у березні 2026 року під час обшуків. Правоохоронці звільнили незаконно утримуваних людей. Шістьом фігурантам оголосили підозру за незаконне позбавлення волі або викрадення людей. Їм загрожує до п’яти років ув’язнення.

У червні у Києві правоохоронці ліквідували схему трудового рабства, учасники якої шукали жертв на Центральному залізничному вокзалі. Людям без житла, документів і стабільного доходу обіцяли високооплачувану роботу, безкоштовне проживання та харчування, однак натомість відбирали телефони й паспорти та змушували безоплатно працювати на підприємствах Житомирщини.