Як партія Зеленського програла Кіровоградщину і до чого тут НАБУ?

Скандал у Кропивницькому: 25 червня детективи НАБУ знайшли у кабінеті голови ОДА гроші, поки він був... у відрядженні у Києві. Те, що відбулось згодом, перевернуло цю історію з ніг на голову
Фото: НАБУ

Ця історія вчергове засвідчила: місцеві клани сильніші за центральну владу

Ця справа мала б стати найгучнішим успіхом НАБУ у 2020 році, адже мішенню відомства Ситника став чинний на той час очільник Кіровоградської ОДА Андрій Балонь – найбільш високопоставлений чиновник епохи Володимира Зеленського, якого правоохоронці звинуватили в корупції. Однак минуло майже пів року, проте гучна справа так і не дійшла до суду. Де вона, як стверджують адвокати екс-губернатора, може взагалі розсипатися не лише через брак доказів, але і через кричущі процесуальні порушення.

З серпня 2020 року у Кіровоградській області працює вже інший голова ОДА – Андрій Назаренко. Проте історію з екс-очільником області Балонем в регіоні дуже добре пам’ятають. Адже саме вона вчергове засвідчила, що місцеві клани є сильнішими за президентських призначенців.

Чому «справа Балоня» може бути гарним уроком для Зе-команди і корисним посібником майже для кожного голови ОДА в Україні – розбираємо у цьому тексті.

Варяг значить ворог

У листопаді 2019 року президент Володимир Зеленський призначив головою Кіровоградської обласної державної адміністрації Андрія Балоня. Нову людину для області, але з досвідом роботи в органах внутрішніх справ, де він пройшов шлях від простого слідчого до начальника Управління МВС у Полтавській області. До цього Балонь майже два роки працював заступником голови Херсонської обласної держадміністрації, тому в особливостях місцевого управління був доволі обізнаний, чим могли похизуватися далеко не всі призначенці президента на той час.

«Він відразу справив позитивне враження на громаду, бо почав наводити порядки. Головна проблема нашої області полягає в тому, що, на жаль, не один рік, за багатьох президентів, тут всім, заправляли місцеві клани. Декілька людей в області й досі розподіляють сфери впливу. Ці люди постійно при владі, тримають бізнес, незважаючи на те, що президенти змінюються», – розповідає депутат Кіровоградської обласної ради Людмила Давиденко.

За словами депутатки, на Кіровоградщині клани контролюють місцеві організації політичних партій, мають своїх депутатів у місцевих радах усіх рівнів.

«З кожним роком вони лише посилюють свій вплив, бо мають великі ресурси, багато землі, це потужні латифундисти. Балонь був чужинцем, бо був призначений президентом Зеленським «згори». Його діяльність відразу зустріла опір цих місцевих олігархів, – каже Людмила Давиденко. – Балонь мав власну думку. І за дуже короткий період зумів розібратися по багатьох проблемних питаннях. За нього почали порушуватися кримінальні справи проти відомих політиків в області, які раніше були недоторканими. Він постійно хотів розібратися в проблемах. Зокрема, в питанні об’єднання ОТГ в Олександрії. Зрештою, тут ОТГ була створена в межах, на яких наполягали люди, а не місцевий олігарх. Всі відразу розуміли, що все це закінчиться недобре. Так воно і трапилося в кінці кінців». За її словами, маючи зв’язки на найвищих рівнях правоохоронної системи, місцеві групи впливу зробили усе, щоб усунути Балоня напередодні місцевих виборів, щоб цілковито взяти область під контроль. «І в результаті це призвело до викривлення результатів виборів», – додає Людмила Давиденко.

«Касетний скандал» по-кіровоградськи

22 жовтня відомий блогер та журналіст Сергій Іванов оприлюднив у соцмережі записи розмов, де голоси, дуже схожі на голоси впливових у Кіровоградській області людей, обговорюють політичні розклади в регіоні, та серед іншого – необхідність усунення від впливу на процеси голови ОДА Балоня.

«В моєму розпорядженні опинився аудіозапис розмови голови Кіровоградської облради Олександра Черноіваненка («Батьківщина»), його заступника Юрія Гугленка («Європейська солідарність») і бізнесмена Сергія Кузьменка, тітушковода, екс-члена Партії регіонів, заступника голови ОДА доби Януковича і голови ОДА доби Порошенка. В ході розмови Кузьменка, який є дуже багатою людиною, представники як «Батьківщини», так і «ЄС», намагаються завербувати до себе. Триває обговорення, що Кузьменко балотується в мери Олександрії, але не хоче ним бути, позаяк це дуже дрібна посада для такого матьорого державника і він хоче вийти щонайменше на рівень області, аби спілкуватися з керівництвом партій.  Також він просуває на місцеві вибори своїх людей в списки до облради від «Батьківщини», яку представляє Черноіваненко. Потім всі учасники «конклаву» обговорюють об'єднання проти «Слуги народу», – написав Сергій Іванов.

На плівках дійсно можна впізнати голоси Олександра Чорноіваненка – голови Кіровоградської обласної ради, представника «Батьківщини» та Сергія Кузьменка – новообраного мера Олександрії та голову Кіровоградської обласної державної адміністрації з 16 вересня 2014 по 11 червня 2019 року. Цікаво, що до 2014 року Кузьменко був членом Партії регіонів, депутатом парламенту, що голосував за «диктаторські закони». Його навіть звинувачували у постачанні «тітушок» для придушення протестів у період Євромайдану. Однак у 2014 році він успішно прилаштувався у команді Петра Порошенка – не без допомоги батька, одного з найпотужніших аграрних бізнесменів регіону та депутата парламенту від блоку Порошенка минулого скликання. Також на записах можна почути голос, схожий на голос Вадима Волканова – депутата Кіровоградської обласної ради, який був фігурантом кримінальних справ про фальсифікацію виборів президента у 2004 році на сумнозвісному 100-му окрузі.

Окрім розділення посад та сфер впливу в контексті місцевих виборів, регіональні барони не надто цензурно обговорюють іще одну важливу справу, а саме – як послабити губернатора, призначеного президентом Зеленським. Більше того, обговорюють можливість та перспективи його кримінального переслідування. Цікаво, що розмова, судячи з усього, мала місце, коли Андрій Балонь вже доволі активно демонстрував свою владу місцевим елітам, але до справи про хабар ще залишався певний час.

Цікаво, що голос, схожий на голос Чорноіваненка, відверто хизується, що «вже запустив по Балоню НАБУ, сидить буде, дивиться на нього» (фразу можна чітко розібрати за таймкодом 4:44 за посиланням).

Одразу виникає запитання – яким чином голова обласної ради може «запускати» Національне антикорупційне бюро України на того чи іншого високопосадовця? До цього питання повернемось дещо пізніше.

Цікаво, що співрозмовники досить відверто обговорюють свої майбутні плани не тільки щодо місцевих розкладів, губернатора, майбутніх виборів, але і щодо президента. Так, Сергій Кузьменко питає Чорноіваненко, «а хто Зеленського буде…?» і далі йде непарламентський вираз. На що Чорноіваненко спокійно відповідає, що «мочити Зеленського – це всі разом. Це вже наша задача».


По суті, представники різних політичних сил домовлялися про розподіл сфер впливу вже після виборів. Ймовірний голос Чорноіваненка називає цю домовленість «стратегічною». «Я хочу, щоб ми командой ішли разом, поділили посади разом, відповідальність разом…. Якщо Сергій Анатолійович (Кузьменко, – авт.) вкладує гроші, образно, зараз мені помагає, ми говорим про те, що Сергій Анатолійович забирає, які він потратив, а потім ділимо 50 на 50. Образно говорю. Це концептуально», – накреслив план дій голос, схожий на голос голови Кіровоградської обласної ради.

При цьому Чорноіваненко додає, що у нього чітка команда від лідера його партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко – мочити Зеленського і не мати ніяких союзів із Зеленським.


За словами депутата Кіровоградської обласної ради Людмили Давиденко, ці записи хоча і наробили великий резонанс в регіоні, жодної таємниці вони не відкрили. «Для мене особисто нічого нового в цих перемовинах під час «дружнього обіду» не було. Особливо нічого нового я в них не почула. Але дуже цікаво, що інтереси того ж Кузьменка та Черноіваненка так збіглись із діями НАБУ», – додала вона.

Після того, як записи з’явилися у мережі, журналісти проекту «STOP корупції» намагалися поспілкуватись особисто з ймовірними фігурантами плівок. Однак «господарі» Кіровоградської області почали ховатися. Зокрема, голова Кіровоградської облради Олександр Чорноіваненко не з'являвся на роботі щонайменше чотири дні. Вадим Волканов, який працює заступником обласної Держспоживслужби, на час виборів пішов у відпустку.

Президент футбольного клубу «Олександрія» та новообраний мер міста Сергій Кузьменко взагалі поїхав в Карпати. Проте все ж коротко прокоментував записи: «Є якийсь аудіозапис, зроблений незрозуміло де і незрозуміло ким. Запис злитий напередодні виборів через телеграм-канал. Напевно, хтось у цьому зацікавлений. Як на мене, все це бруд і провокація. Я не коментую бруд і провокації».

Напевно, Сергію Кузьменко, який вже переміг на виборах у Олександрії, не дуже приємно коментувати, чому він декілька місяців тому у приватній розмові казав, що не хоче сидіти в Олександрії та «керувати каналізацією».


Звичайно, назвати людину винною в чомусь може тільки суд. Та, зважаючи на зміст розмов, зокрема про ймовірний протиправний вплив на НАБУ та коментарі щодо голови держави, записом регіональних керівників мали б зацікавитися правоохоронці.

В обласній прокуратурі повідомили, що розслідування правопорушень за статтею 109 Кримінального кодексу (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади) здійснює Служба безпеки України, куди вони і перенаправили цей запит. Та в самій СБУ складу злочину в цьому записі, здається, не побачили. Хоча, за словами експертів, сам факт публікації подібних матеріалів у ЗМІ зобов'язує правоохоронців розпочати певні процесуальні дії.

Гроші у шафі

В кінці червня 2020 року, за чотири місяці до місцевих виборів, президент підписав указ про звільнення Андрія Балоня, «згідно з поданою ним заявою». До цього глава держави стримано заявляв, що «отримав декілька днів тому від СБУ інформацію щодо того, що в оточенні голови обласної державної адміністрації відбуваються, м’яко кажучи, неправильні речі, пов’язані з порушенням закону України».

Підставою для звільнення стала справа, яка, на думку адвоката Балоня Костянтина Фомічова, є сумнівною з точки зору доказовості, та виглядає як замовна.

В кінці червня детективи НАБУ спільно з БКОЗ та СБУ затримали Андрія Балоня та посадовця цієї ж ОДА на підставі того, що нібито чиновники ОДА «пропонували керівникові регіонального осередку одного з органів державної влади в області надати їм неправомірну вигоду в 1,8 млн грн в обмін на неперешкоджання його діяльності».

Цікаво, що сам Андрій Балонь був затриманий у Києві у той час, як у його службовому кабінеті, за 300 км від місця затримання, правоохоронці витягнули з кишені одягу в шафі гроші, які начебто були отримані незадовго до цього як хабар. Того ж дня обшуки були проведені в Кіровоградській облдержадміністрації та в будинку, де мешкає родина Балоня. Всі обшуки відбулися за відсутності екс-губернатора. Звичного у подібних випадках затримання на «гарячому» не вийшло. Також, на відміну від інших гучних антикорупційних кейсів, НАБУ не спромоглося представити публіці шокуючі відео або бодай якісь аудіозаписи, що свідчили б про нечесні наміри високопосадовця. Можливо, саме через це справа Балоня, після перших днів розголосу, дуже швидко зникла з публічного простору.

Слідство тривало майже шість місяців. На початку листопада НАБУ та САП завершили розслідування у справі за підозрою Балоня та екскерівника його патронатної служби Сергія Шевченка в одержанні неправомірної вигоди. 11 листопада НАБУ та САП відкрили підозрюваним матеріали слідства для ознайомлення перед скеруванням обвинувального акта до суду. Дії обох підозрюваних кваліфіковані за ч.4 ст. 368 КК України.

Адвокат Фомічов наголошує, що ще на етапі обшуків НАБУ та САП все робили поспіхом та з кричущими процесуальними порушеннями, які навіть не переходячи до суті справи, можуть стати підставою для того, щоб «вся справа вже в суді просто розсипалася».

«Запустив по Балоню НАБУ…»

А тепер повернемося до загадкових зв’язків голови Кіровоградської обласної ради Олександра Чорноіваненка в НАБУ, про які він згадує у розмові, коли каже, що НАБУ по губернатору Балоню він вже запустив.  

Доволі легко з відкритих джерел встановлюється, що в НАБУ працює зять Чорноіваненка. Це заступник керівника Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Олег Володимирович Борисенко.

Справа у тім, що у декларації детектива НАБУ Олега Борисенка можна помітити, що частина його майна (дім і земля у селищі під Київом у Віті-Поштовій, квартира у Києві) і весь автопарк сім’ї (Audi Q5, Volkswagen Tuareg, Honda Accord) зареєстровані на його дружину – Борисенко Марину Олександрівну. А вже з її декларації можна побачити, що Марина Борисенко в січні 2019 року зробила подарунок у 640 тисяч гривень.

Цю ж суму ми можемо побачити і в декларації голови Кіровоградської обласної ради Олександра Чорноіваненка, яку його дружина Галина Олексіївна отримала від... їх дочки Борисенко Марини Олександрівни.

Тож впливовий кіровоградський політик Олександр Чорноіваненко має не просто знайомих у НАБУ, а членів своєї родини у головному управлінні у Києві.

«Антикорупційне» кумівство?

Родинні зв’язки і кумівство в НАБУ – це проблема, яку підіймали і обговорювали неодноразово, і у ЗМІ, і у найвищих кабінетах. І цей факт викликає серйозні підозри, що результати розслідувань резонансних справ іноді можуть бути упередженими.

З відкритих джерел відомо, що в керівництві бюро працює кілька кумів Ситника – керівник головного підрозділу детективів Андрій Калужинський, а також вже згаданий детектив першого підрозділу детективів Олег Борисенко. Крім того, кумом Ситника є начальник першого відділу САП ОГП Олександр Омельченко. За непідтвердженою інформацією кумом Ситника також є начальник відділу по роботі з громадськістю Управління по роботі з громадськістю НАБУ Олександр Поліщук

Виявляється, що деякі регіональні клани можуть навіть мати свої «квоти» у НАБУ через пов'язаних кумівськими відносинами з Ситником детективів, що зайняли ключові посади у Бюро. І як виявляється, є в НАБУ і «представництво» Кіровоградської області в особі Олега Борисенка. Зятя того самого голови Кіровоградської обласної ради Чорноіваненка, який доволі необережно у своїй розмові з Кузьменком та іншими фігурантами «плівок» згадав про ініціювання інтересу НАБУ щодо губернатора Андрія Балоня.

Варто зазначити, що це аж ніяк не доводить та не спростовує винуватість або невинуватість екс-очільника Кіровоградщини. Проте ці взаємозв’язки та записи дуже чітко характеризують наскільки щільно можуть бути пов’язані між собою правоохоронні органи та регіональні політичні угруповання, та як легко вони, за потреби, можуть вибивати з крісел навіть призначених президентом голів областей.

Фіаско «Слуги народу»

Цікаво, що результатом ймовірної змови місцевого бомонду та дій НАБУ стало не лише усунення Андрія Балоня з посади очільника Кіровоградщини, але й поразка партії президента на місцевих виборах в області. У Кіровоградську облраду обрано 64 депутати від 7 партій. Найбільшу фракцію отримала «Батьківщина» – 15 мандатів.

Журналісти з проекту «Стоп корупція» проаналізували результати місцевих виборів в обласну раду Кіровоградської області. Місцеві клани, які працювали на виборах проти Зеленського і партії «Слуга народу», змогли «протягнути» до облради мінімум 35 осіб – за списками партії «Батьківщина», ОПЗЖ та «Європейської солідарності». А це – гарантована більшість. Це саме та коаліція співрозмовників, які на записах, оприлюднених Сергієм Івановим, обговорюють стратегічні плани щодо регіону.

Попри непогані результати у окремих містах області, включаючи Кропивницький, «Слуга народу» втратила шанси серйозного впливу на регіон. Оскільки переважно саме опозиційні до неї сили сформують більшості у місцевих радах області.

Народний депутат Павло Павліш, член фракції «Слуга народу» визнав, що справа Андрія Балоня мала важливі політичні наслідки. «Зараз, після того, як закінчилися вибори, можна стовідсотково сказати, що партія «Слуга народу» точно втратила від цього скандалу. Хтось вважає, що він був інспірований, хтось вважає, що там є докази, але точно вигодонабувачами усунення Балоня з позиції губернатора на Кіровоградщині стали місцеві бізнесово-політичні групи, які, за моєю інформацією, були дуже вороже налаштовані до цього призначення із самого початку», – стверджує він.

«Подивіться на той рахунок, який зафіксований на табло на виборах у регіоні. Партія президента на рівні області фактично аутсайдер, тому коаліцію доволі легко сформують «Батьківщина», ОПЗЖ та «ЄС». Можливо, візьмуть собі ще когось на кшталт «Пропозиції». Колишній губернатор, який працював тут за часів Порошенка, – мер Олександрії. Всі впливові у регіоні особи або зберегли, або посилили свій вплив. Статус-кво зберігся, і в цій картині немає місця «Слузі». Тобто шанс на зміни, на потрібні перетворення втрачений», – констатував нардеп.

Напевно, краще за будь-які коментарі довершує картину хаосу та некерованості на минулих виборах на Кіровоградщині перемога Віктора Лозінського на виборах голови Підвисоцької ОТГ, до складу якої зараз належить і Голованівський район, у якому у 2009 році сталося відоме на всю Україну вбивство за участі екс-депутата Верховної Ради. До речі, головним конкурентом Лозінського був кандидат від «Слуги народу» Сергій Балицький, сім’я якого має агробізнес в регіоні. Він неодноразово заявляв про погрози від Лозінського.

Систематичні залякування та зрештою програш кандидата від партії президента відомому місцевому феодалу, який за первинним судовим вироком мав би і досі перебувати у в’язниці, багато що може сказати про якість політичного управління у Кіровоградській області з боку Києва, і зрештою зі сторони керівництва ОДА. Невідомо, як це управління відбувалося би тут за присутності доволі жорсткого адміністратора Балоня, але одне можна казати із впевненістю – зачистка регіону в результаті дій НАБУ та місцевих правоохоронців надало надзвичайної переваги та впевненості у своїх силах місцевим елітам.

А тим часом, 20 листопада 2020 року Печерський районний суд Києва зобов'язав своїм рішенням ДБР прийняти заяву Андрія Балоня про кримінальне правопорушення слідчих НАБУ за статтями Кримінального кодексу 370 («Провокація хабара») та 372 ( «Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності»).

Історія з усуненням місцевими політичними та бізнес-угрупуваннями незручного губернатора шляхом застосування зв'язків у НАБУ мала б щонайменше бути розслідувана як Офісом президента, так і правоохоронцями. Бо інакше у захисників керівництва НАБУ може забракнути аргументів, аби далі захищати Ситника і його оточення…

Микола Мельник, для «Главкома»

Читайте також: