YouTube-терор. Що показали драматичні події в Луцьку

В Україні – черговий сплеск дуже дивного тероризму. Країну сколихнуло захоплення заручників в звичайному приміському автобусі в Луцьку людиною, яка вже неодноразово перебувала в місцях позбавлення волі (сукупно 10 років). Злочинець, який представився, як потім з’ясувалося, псевдонімом «Максим Плохой», захопив півтора десятка людей і почав висловлювати дуже незрозумілі вимоги. 11 годин перемовин і в результаті операції силовиків терориста було затримано. Фон, на якому все це відбувалося, змушує робити дуже невтішні висновки.

Від мостів до автобусів

Інцидент в Луцьку став продовженням серії гучних «терористичних» інцидентів. Проте все ж ситуація з заручниками – унікальна для нашої країни. Досі ми мали лише серії «мінувань» станцій метро, торгівельних центрів та мостів, які почалися з початком війни на Донбасі.  

Перше мінування моста Метро в столиці в вересні минулого року збіглось з акціями «проти капітуляції» і було використано певними політичними силами як протест проти розведення військ на Донбасі. Теракт тоді влаштував колишній учасник АТО Олексій Белько, який не міг чітко вимовити свої вимови. І хоча сам «мінер» згодом спростував політичний характер своїх дій, деякі сили навіть спробували його героїзувати. Хоча мова йшла про людину, яка мала проблеми з наркотиками. Тепер Белько перебуває за гратами, і про нього всі забули.

Другий інцидент з мінуванням мосту Метро – своєрідне дежавю. Інцидент стався в червні цього року. Черговий «мінер», який скаржився на проблеми в родині, не став таким популярним і про нього забули ще скоріше. В обох випадках в знешкодженні потенційних злочинців активно брала участь верхівка правоохоронних органів, що викликало підозри в «режисуванні» цих подій. Бо саме у моменти мінувань хиталось крісло під главою Міністерства внутрішніх справ Арсеном Аваковим.

У луцьких подіях Аваков знову брав участь особисто і навіть проводив перемовини з терористом. Але сьогоднішній випадок дуже відрізняється від вище згаданих. На відміну від «мінерів» мостів, цього разу терорист виявився ідейним, хоча його вимоги, розміщені в соцмережах, були, м’яко кажучи, дуже екстравагантними. І в нього з собою дійсно був арсенал зброї, а не муляжі. Ім’я нової «терористичної зірки» стало відомо досить швидко – Максим Кривош.

Треба відзначити, що тероризм нині модернізувався: якщо раніше злочинці вимагали літаки з грошима, то зараз – ролики на Youtube. Чоловік заявив, що бунтує проти системи і вимагав, щоб перші особи України та відомі олігархи відзвітували на камеру, що вони є «терористами в законі». Причому Кривош запевнив, що може вибухнути не тільки автобус, а й ще одне неназване місце в Луцьку, де закладена вибухівка.

Кривош явно недолюблює людей, проте, вочевидь, тепло ставиться до тварин. В згаданому ним американському фільмі «Земляне», реклами якого він вимагав від Зеленського, йдеться якраз про експлуатацію братів наших менших людьми.  Пізніше стало відомо, що Кривош допомагає бездомним собакам.

Через сина однієї з заручниць терорист передав, щоб його вимоги були надіслані максимальній кількості ЗМІ. «Парламентар» запевнив, що людина, яка захопила автобус, є цілком спокійною та адекватною. Також журналіст Юрій Бутусов, близький до керівництва МВС, заявив, що нібито злочинець телефонував йому особисто і вимагав присутності журналістів, але розмова якось не склалася.

Те, що цього разу злочинець не просто жартує або блефує, стало зрозуміло, коли він почав стріляти з автоматичної зброї та викинув із автобуса гранату, яка, щоправда, не вибухнула. Проте згодом біля захопленого буса почали лунати реальні вибухи.

«Чого я не можу – не бути злочинцем»

Подробиці біографії Кривоша ЗМІ поширили вже за кілька годин після першого повідомлення про його дії. Він 1975 року народження, народився у Російській Федерації (ще у складі СРСР), у нього за плечима дві «ходки» та цілий букет звинувачень – зокрема «розбій», «бандитизм», «шахрайство», «незаконне поводження з боєприпасами». Свої тюремні роки він описав у книзі з промовистою назвою «Філософія злочинця» на 560 сторінках (в соцмережах є акаунт з аналогічною назвою). Першого разу у в’язницю Кривош потрапив у 18 років, а вийшов на волю в 24, тож частина книги присвячена його першому строку, який серйозно сформував його подальше світосприйняття. Також на Кривоша зареєстрована торгова марка «Я могу».

«Мене можна вбити, але це не виправить, – писав він в своїй книзі. Я – це завжди Я, бо  Я можу. Я можу, тому що є лише одне, чого я не можу, – не бути Злочинцем. Я можу, тому що вирішую все сам і живу по-своєму. Я можу, тому що я Один. І я не боюся. Злочинець – це глибина і не може не бути ним той, у кого вона є».

Провісник перевороту?

Злочинець не приховував своїх поглядів (хоча цю книгу і можна вважати художнім твором, а не автобіографією), але при всьому своєму минулому він, судячи з усього, випав з поля зору правоохоронців. Інакше як можна пояснити той факт, що людина з таким минулим могла заволодіти цілим арсеналом зброї. Та ще й пройти з таким екіпіруванням палаючим від спеки містом.

На місці вчорашніх подій були присутні кілька представників вищої влади – голова МВС Арсен Аваков, перший заступник голови СБУ Руслан Баранецький та заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко, який курує піар Банкової. Присутність  «медійника» Зеленського пояснюється тим, що президент взяв справу під особистий контроль. А от серед силовиків ролі розподілилися дивно – знову таки, як і під час мінувань мостів, головне навантаження щодо інформування про ситуацію взяло на себе саме МВС, витіснивши СБУ. Хоча саме Служба в таких випадках мала б грати головну скрипку. Аваков та його вірні «гвардійці» Антон Геращенко та Зорян Шкіряк рапортували і про хід перемовин з терористом, і про його затримання. Тобто якщо вірити в популярну «теорію змови», що всі невдалі теракти зрежисовані в кабінеті голови МВС, аби показати свою незамінність президенту, то все цілком вкладається в цю канву. Але наразі, враховуючи те, що Рада розбрелася на канікули, міністру навряд чи що загрожувало. До того ж, повторимось: сам факт того, що такий інцидент за участю людини з кількома судимостями в принципі зміг відбутись, кидає тінь на всю правоохоронну систему. І презентувати затримання терориста-одинака з таким шлейфом як подвиг – занадто.

Інцидентом вже скористались у своїх цілях різні політичні сили і не тільки. Опоненти президента, звичайно, дорікнули йому (хай і дуже коротким) відео, на якому Зеленський фактично виконав вимоги терориста, прорекламувавши згаданий тим фільм. Дехто вже представив, що це – репетиція вибачення перед Рамзаном Кадировим та ледь не капітуляції на Донбасі. З’явились навіть алюзії на легендарну першу серію серіалу «Чорне дзеркало», де шантажем прем’єра однієї з країн змушують виконувати куди більш принизливу вимогу.

Проросійські сили та їхні ЗМІ розвели навколо подій в Луцьку цілий шабаш. «Потенційний тотальний хаос» і «розгул злочинності» в Україні були лише дуже помірними прогнозами на їхніх сторінках та ефірах. Так, наприклад, колишній нардеп Кирило Куликов зауважив в ефірі одного з телеканалів, що не особливо володіє інформацією про луцького терориста, але впевнено заявив, що в усьому винен… Петро Порошенко через війну на Донбасі та неконтрольований обіг зброї. Нардеп від ОПЗЖ Ілля Кива також звинуватив в ситуації Порошенка, який, за його словами, репетирує зараз державний переворот восени.

Приплели до ситуації і релігійну складову. Джерела, близькі до церкви Московського патріархату, розповсюдили інформацію, що терорист так рознервувався через…  захоплення храмів на Волині. Прихильники МП також прогнозують дестабілізацію восени.

Але найголовніший висновок луцьких подій, мабуть, полягає в тому, що суспільство знову залишилось розколотим навіть перед загрозою великої трагедії. Люди плетуть теорії змови, іронізують в соцмережах і не вірять, що цей «бабах» цього разу може бути цілком реальним через те, що у когось просто поїхав дах.