Cвіжі рейтинги: Зеленському довіряють 59% українців, його партії – 42%

Соціологічна група «Рейтинг» оприлюднила результати дослідження суспільних настроїв, проведеного 22-26 січня 2020 року.

Опитування продемонстрували переважання очікування змін (50%) та надії (42%) серед населення. Попри це третина відчуває розчарування, кожен п’ятий – незахищеність, напруженість або ж обурення, кожен восьмий – відчай та розгубленість. Позитивні емоції переважають серед молодшого та більш забезпеченого сегментів респондентів, негативні – у старшого та біднішого.

Лідером за довірою є президент Володимир Зеленський: довіряють йому 59%, не довіряють – 32%. Рівень довіри до інших ключових політиків має негативний баланс. Дмитру Разумкову довіряють 26%, не довіряють – 44%, Юрію Бойку – 25% та 56% відповідно, Святославу Вакарчуку –  22% та 62%, Олексію Гончаруку – 20% та 53%, Юлії Тимошенко – 20% та 73%, Петру Порошенку – 15% та 78%.

Рейтинг політичних сил очолює партія «Слуга народу»: 42,2% серед тих, хто визначився та має намір голосувати. За партії «Опозиційна платформа – За життя» – 13,5%, «Європейська солідарність» – 9,5%, «Батьківщина» – 8,1%. Підтримка інших партій – нижче 4%. Тих, хто не визначився, – близько 16%.

Припинення військових дій на Сході України залишається ключовим суспільним запитом до президента (64%). Посилення боротьби з корупцією очікують 45%, відродження промисловості – 30%, підвищення соціальних стандартів – 24%, підвищення якості медицини – 22%. За останні місяці зросла значимість запитів на припинення війни та відродження промисловості.

Обираючи між пріоритетами економічного розвитку, куди в першу чергу слід спрямувати державні ресурси, опитані швидше схильні підтримувати розвиток промисловості та інвестицій (65%). 28% – за збільшення розмірів субсидій та соціальних виплат.

Обираючи між збільшенням розмірів заробітних плат медиків та розбудовою шкіл, лікарень та впровадження нових технологій, 59% підтримують останній пріоритет, 29% – за зростання розмірів виплат.

45% вважають, що для влади є пріоритетним витрачати ресурси на допомогу соціально незахищених категорій, з іншого боку – майже стільки ж (46%) за те, щоб їх спрямувати на створення умов для стимулювання активності населення.

46% вважають, що держава швидше повинна зосередитися на виявленні та покаранні корупціонерів, стільки ж стверджують, що першочергово потрібно зменшити можливості для корупції.

Основними маркерами позитивних змін в економіці респонденти вважають відкриття нових підприємств (54%) та створення нових робочих місць (54%). Третина вважають, що про покращення свідчитиме зменшення рівня трудової міграції за кордон, чверть – зростання розміру мінімальної зарплати, кожен п’ятий – зниження цін на основні продукти.

У соціальній сфері ключовими маркерами позитивних зрушень респонденти вважають підвищення якості медицини (50%), зростання розмірів пенсій (41%) та збільшення підтримки соціально вразливих категорій населення (36%). Чверть вважають індикатором покращення будівництво нових шкіл, дитсадків, лікарень, кожен п’ятий – підвищення якості освіти та збільшення тривалості життя.

Пенсіонери – категорія населення, серед найбільш вразливих, яка, на думку опитаних, потребує першочергової уваги від держави (57%). 42% респондентів вважають, що владі слід звернути увагу в першу чергу на інвалідів за станом здоров’я або дітей-сиріт. 36% стверджують, що найперше слід допомагати малозабезпеченим сім’ям. По 22-24% так говорять про багатодітні сім’ї та учасників бойових дій, АТО.

76% опитаних бачили новорічне привітання президента Зеленського. Серед них дві третини оцінили його позитивно, 22% – нейтрально, 13% – негативно.

 Соціологічна група «Рейтинг»