Хліба та видовищ. Як міністр-монстр «перетрушує» аграрну галузь

Президент Володимир Зеленський оголосив рішучий курс на приватизацію майже усіх підприємств, які ще лишилися в державній власності. Для цього нова урядова команда першим ділом затіяла зміну керівництва підвідомчих підприємств. Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов вже поскаржився в телеефірі, що його заступники почали отримувати погрози через звільнення, які вони ініціювали. Що ж за «страшні» кадрові чистки вже провів уряд в аграрних держпідприємствах, і що планує робити далі?

Нагадаємо, Милованов очолив оновлене економічне міністерство, яке увібрало в себе також функції колишнього Мінагрополітики. Чи варто було ліквідовувати орган, який відповідає за ключовий експортний напрямок країни, – велике питання. Але ми вже маємо справу з новою реальністю.

Всередині жовтня міністр оприлюднив список з 285 держпідприємств, який він отримав від міністерства, що ліквідується. А вже цими вихідними повідомив, що таких підприємств 493. За оцінкою Милованова, через корупцію та неефективне використання земель аграрних держпідприємств, держбюджет щорічно втрачає понад мільярд гривень.

Деякі з успадкованих підприємств – відверті фантоми. Наприклад, «Хліб України» знаходиться в процесі ліквідації. Але є й ласі шматочки – насамперед десятки спиртзаводів, що входять до концерну «Укрспирт». Звісно, не всі вони перебувають в належному стані. Але, за словами заступника голови Офісу президента Юлії Ковалів, приватизація концерну, яку планувал і в 2015, і в 2016 роках, може принести до бюджету не менше 5 млрд грн. Призначений 23 жовтня в.о. керівника «Укрспирту» Сергій Блескун оцінює цю суму в 6–7 млрд.

До речі, фігура Блескуна, який тепер замінив звільненого Юрія Лучечка, викликала великий резонанс. Напередодні поїздки президента на Тернопілля, де минулого тижня пройшла велика «спиртова» нарада, профспілка «Укрспирту» пригрозила загальногалузевим страйком, якщо не буде переглянуте призначення Блескуна як людини, що має конфлікт інтересів. Також спиртовики вимагають відкликати президентський законопроект № 2300. За задумом ініціаторів проекту, він покликаний демонополізувати спиртову галузь, розблокувати її приватизацію та дозволити виробляти спирт будь-кому, хто пройде державне ліцензування. Противники ж проекту вважають, що він вб’є галузь і залишить без роботи тисячі людей.

Конфлікт інтересів Блескуна, за даними профспілкових лідерів, викликаний начебто його близькістю до російських компаній та вітчизняних виробників горілки. Блескун дійсно  вважається близьким до відомого одеського бізнесмена Бориса Кауфмана, бо керував його концерном «Оверлайн», але Кауфман давно позбувся свого алкогольного бізнесу. Призначення «людини Кауфмана» розкритикував також всюдисущий нардеп від «Слуги народу» Олександр Дубінський, близький до Ігоря Коломойського. Втім уряд 1 листопада оголосив конкурс на посаду голови концерну, давши зрозуміти, що Блескун – тимчасове призначення. Але принаймні на час, поки будуть прийматись заявки та проводитись сам конкурс, він таки лишатиметься очільником спиртового монополісту. А це справа, у ліпшому випадку, кількох місяців…

Наприкінці минулого тижня ситуації з «Укрспиртом» було навіть присвячене вже згадане вище спеціальне засідання під час візиту Володимира Зеленського з делегацією у Тернопіль. Міністр Милованов нарікав, що виробництво легального харчового спирту скоротилось за десять років у чотири рази – до 6,9 млн декалітрів, а частка тіньового ринку виросла з 10% в 2007 році до 55% в 2019-му. Рентабельність роботи держмонополіста складає при цьому мізерні 1,5%. Міністр закликав боротися з цим демонополізацією, детінізацією та приватизацією. Голова Податкової служби Сергій Верланов зауважив, що лікерогорілчані заводи демонструють аномальне зниження плати акцизного податку при збільшенні витрат на електроенергію, та пообіцяв до кінця року встановити відеокамери на в’їздах та виїздах на заводи «Укрспирту». До 1 грудня має відбутись аудит справ в концерні, за результатами якого планується встановити робочий стан цих виробничих майданчиків. Завдання ж Ради – прийняти проект №2300, який і має запустити роздержавлення спиртової галузі. Прихильники тотальної лібералізації ринку натякають, що за «лякалками» профспілок стоять якраз сили, зацікавлені в заморожуванні нинішнього стану речей.

Нові «кар’єристи»

Якщо стратегія держави щодо «Укрспирту» хоча б приблизно зрозуміла, то щодо «Аграрного фонду» – не дуже. Це держпідприємство спеціалізується на закупівлі зерна та постачання добрив аграріям. Милованов нібито звільнив його голову Андрія Радченка ще 23 жовтня (разом з керівником «Укрспирту»), але станом на кінець минулого тижня в уряді ще не було підписаного рішення. Щодо причин звільнення міністр туманно пояснив, що так буде з кожним, хто не погоджується з політикою міністерства і де є бардак та порушення дисципліни.

Втім Радченко, який дізнався про своє звільнення з «фейсбуку», сам написав саркастичний пост. Топ-менеджер звернув увагу, що Аграрний фонд заробляє гроші і сплачує в бюджет податки та дивіденди. Також Радченко зазначив, що в фонді тепер не лишилось жодного його заступника з правом підпису. І припустив, що його наступник буде так само пов'язаний з великим агрохолдингом «Агротон» та «тіньовим міністром АПК» Алексом Ліссітсею (президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» – Ред.), як і нинішній заступник міністра Тарас Висоцький. Не помилився.

Милованов поки в роздумах щодо майбутнього Аграрного фонду. Спочатку він заявляв, що фонд взагалі буде ліквідовано, але при цьому оголосив конкурс на його наступного очільника. Потім уточнив, що формат роботи фонду буде змінено, але не уточнив, як саме. «Це підприємство, яке не має активів, – каже міністр. – «Аграрний фонд торгує на ринку, але держава не має бути гравцем на ринку. Якщо нам потрібен регулятор, який регулює ціни, то є прямі механізми в уряду, нам ніякий «Аграрний фонд» для цього не потрібен. Цей фонд має бути трансформований в сучасний інструмент».

Тим часом, як стало відомо з електронної системи Національного агентства з запобігання корупції, 23 жовтня (якраз в день заяви Милованова про звільнення Радченка) свою декларацію як претендента на посаду в.о. глави Аграрного фонду зареєстрував бізнесмен Геннадій Супіханов. Це – син міністра аграрної політики часів Леоніда Кучми Бориса Супіханова. Останній у свою чергу і займав посаду невиконавчого директора у компанії «Агротон», про яку згадував в своєму пості Радченко. Так званий «тіньовий аграрний міністр» Ліссітса також свого часу був пов'язаний з цією компанією.

Супіханов-молодший останні роки очолював Нігинський і Мурафський кар’єри. Очолював не надто вдало: перше – загрузло в податкових боргах, а щодо другого зараз порушена справа про банкрутство. Саме цьому менеджеру тепер може бути доручено перетворювати державний Аграрний фонд в «сучасний інструмент».

На день раніше, ніж Радченка, Милованов звільнив директора Державного фонду підтримки фермерських господарств Юрія Апалькова. Останній, за словами міністра, сам перепризначив себе директором після закінчення строку повноважень. Крім цього гріха, правоохоронці підозрюють керівництво фонду і Асоціації фермерів та приватних землевласників в організації корупційної схеми при видачі державної допомоги фермерам. Чиновники нібито вимагали від фермерів 10% відкату за узгодження рішення про надання безвідсоткового кредиту.

Призначили й звільнили

Цікава ситуація складається і навколо керівника національної акціонерної компанії «Украгролізинг». Зараз її очолює стовідсотковий кадр минулої влади – Андрій Білозір. Його мати – колишня депутатка від БПП Оксана Білозір та кума подружжя Порошенків, а дружина Лариса Білозір та тесть Микола Кучер пройшли по мажоритарці до нового парламенту.

Поки Білозіра не чіпають, але він і сам вже готується змінити місце дислокації – у вересні подав декларацію як кандидат в депутати Київської міськради. Не дивуйтесь – це не ознака скорих виборів в Києві. Просто після того, як Наталія Приходько з місцевої фракції «Солідарності» на парламентських виборах пройшла до Ради за списками «Опозиційної платформи «За життя», Білозір – перший, хто має зайняти її місце. Коли його попросять з нинішньої посади – це запасний аеродром. Альтернатива така собі, враховуючи нинішній зомбі-стан Київради, та все ж краще, ніж нічого.

Справжня заплутана детективна історія розгорілася навколо двох держпідприємств зі схожими назвами «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» та «Центр сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції». 2 жовтня сюди було призначено нових керівників – відповідно Юрія Заставного та Олександра Капустинського. Але вони не пропрацювали і пари тижнів, як були звільнені – обидва 11 жовтня.

Як виявилось, колишній заступник голови Держгеокадастру Заставний мав на руках рішення Окружного адміністративного суду від 20 вересня. Це рішення зобов’язувало Міністерство аграрної політики та продовольства (якого вже фактично не існує), призначити Заставного директором ДП «Центру сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції». Замість цього Заставного призначили на інше підприємство зі схожою назвою – «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», а на підприємство, про яке йде мова в судовому рішенні, – його колишнього підлеглого в Державній інспекції сільського господарства Капустинського. Як розібрались журналісти програми «Стоп корупції», за цими дивними призначеннями та звільненнями міг стояти директор господарського-фінансового департаменту МінАгро Баграт Ахіджанов, який пережив вже кілька владних команд. Цю нібито пережити не має, бо його департамент в складі об’єднаного міністерства ліквідується.

Подібні історії дуже добре демонструють безлад, що відбувається під час затіяної реорганізації та створення міністерства-монстра. І скільки він триватиме – схоже, не знають навіть самі нові реформатори.

Павло Вуєць, «Главком»