Прорив Зеленського, злет Тимошенко та падіння Гройсмана. Головні політичні підсумки 2018 року
Провідні політичні експерти про найяскравіші враження від року, що минає, та головні очікування від 2019-го
2018 рік був передвиборчим, саме тому поведінка політиків багато в чому диктувалась майбутньою кампанією. Юлія Тимошенко зі своїм «новим курсом» активно гастролювала країною. Чинний президент Петро Порошенко, розмахував Томосом. Анатолій Гриценко не дуже успішно гуртував навколо себе своєрідну політичну публіку. Залишки Партії регіонів у вигляді Опоблоку гучно з’ясовували стосунки між собою. А гуморист Володимир Зеленський без всяких жартів вже мітить у другий тур.
«Під ялинку» «Главком» традиційно опитав провідних політичних експертів, соціологів, журналістів про їхні враження від року, що минає, та про очікування від 2019-го. Кожному було запропоновано назвати політичного переможця цього року, його розчарування та скласти прогноз на наступний виборчий рік.
Експертам було запропоновано визначити переможців у наступних номінаціях:
- Найуспішніший політик року
- Найбільший провал (Лузер року)
- Найперспективніший політик (Прорив року)
- Подія року
- Найбільше очікування від наступного року
«Відсутність чіткої позиції Вакарчука стала головним розчаруванням року»
Володимир Фесенко
голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента»
Найуспішніший політик року
Я назву три кандидатури, кожна з яких виявилась успішною по-своєму. З точки зору вагомих практичних результатів, звичайно ж, Порошенко, завдяки історії з автокефалією української церкви. Не знаю, як буде з його президентством, але в історії він залишиться. Томос буде лише в січні, але ті події, що відбулися цього року, виводять Порошенка на перше місце серед інших політиків.
З точки зору рейтингів та їхнього зростання, Юлія Володимирівна також може претендувати на цю роль.
Ну і, звісно, головною сенсацією року став Зеленський. Він – не політик, але віртуально в цьому полі присутній.
Лузер року
Тут я назву людину, яку можна не сприймати в ролі політика, але щодо якого були певні очікування – Святослав Вакарчук. Половину свого потенційного електорату він вже втратив. Для мене відсутність його чіткої позиції стала головним розчаруванням року. Він робив дуже прозорі натяки, тримав інтригу, але результат виявився протилежним.
Ще дві згаслі зірки – Михайло Саакашвілі та Надія Савченко.
Прорив року
У рейтинговому плані – Володимир Зеленський, який є серйозним викликом усім фаворитам. На початку року серйозніше сприймали Вакарчука, але ніяк не його.
Подія року
Ланцюжок подій, пов’язаних з автокефалією. Менші за масштабом події – інцидент біля Керченської протоки з захопленням моряків та воєнний стан.
Найбільше очікування від 2019 року
Звісно, очікування підвищеної політичної турбулентності у зв’язку з виборами. Дай Боже, щоб нам вдалося зберегти хоча б відносну стабільність, особливо в проміжку між першим та другим туром президентських виборів.
«Виникає загроза делегітимізації результатів виборів»
Андрій Золотарьов
керівник аналітичного центру «Третій сектор»
Найуспішніший політик року
Тимошенко, яка змогла втримати та закріпити лідерство.
Лузер року
Порошенко. Рік почався з його мальдівського вояжу, який став відправною точкою його репутаційного обвалу. І те, що президент у рейтингах конкурує з коміком, – це закономірний підсумок процесів, які тривали протягом року. Як правило, у президента є залізобетонні 10–12% електорату, який завжди голосує за владу, і коли підтримка президента опускається нижче цієї позначки – це показовий сигнал.
Прорив року
Зеленський. Він – джокер, який може втрутитись у розклади президентської кампанії. Наприкінці минулого року він вперше почав з’являтись у рейтингах і виходити в південних областях на друге місце. І його нинішнє друге-третє місце – серйозна заявка на успіх і в президентській, і в парламентській кампанії. Водночас багато топових досвідчених політиків борсаються на рівні 1–3 %.
Подія року
Епопея з Томосом. Плюс вперше Україна зіштовхнулась з фактом воєнного стану та припинила договір про дружбу та співробітництво з Росією. Щодо реформ – це рік їхнього гальмування у порівнянні з 2016–2017 роками. Влада потрапила у складну ситуацію: консервативну частину суспільства не влаштовують новації у принципі, а для прогресивної частини їх недостатньо.
Найбільше очікування від 2019 року
Очікування, пов’язані з оновленням влади у 2019 році, були визначною характеристикою політичного життя року, що минає. Вони впливали на позиціювання, поведінку центрів впливу і будь-які дії політичних гравців робилися якщо не з прямим прицілом на вибори, то з урахуванням того, що вони вплинуть на перспективи на виборах. Всі соціологічні опитування демонструють дуже великий – вище 80% – рівень недовіри до влади, відсутні політики з позитивним балансом довіри-недовіри. Ті ж відсотки Зеленського пояснюються, скоріше, поведінкою протесту, а не свідомою оцінкою. Є виражений – біля 60–65% – запит на нові обличчя. Нема жодного політика-лідера з підтримкою на рівні 30–40%, тож виникає загроза делегітимізації результатів виборів. А низький рівень легітимності створює умови для запуску тренду «цар несправжній», що загрожує серйозними конфліктами.
«Ми побачили фальстарт виборчої кампанії»
Олексій Кошель
голова Комітету виборців України
Найуспішніший політик року
Якщо брати за результатами, то це – Порошенко, оскільки прямо з ним пов’язане отримання Українською православною церквою Томосу про автокефалію. Завершений процес, який тривав десятиліття і до якого були причетні і попередні президенти. Вага цієї події дозволяє назвати Порошенка політиком року.
Також я б назвав Зеленського: актора, який не озвучив своєї позиції щодо жодних питань зовнішньої та внутрішньої політики, на сьогодні підтримують більше 10% виборців. Звісно, він віртуальний політик, але такий рейтинг дозволяє поставити його в цю номінацію. Феномен Зеленського тримається, насамперед, на мегапідтримці одного з центральних телеканалів. Другий політик, якого підтримує цей канал, – Олександр Шевченко з «Укропу» – за різними опитуваннями отримує від 3 до 4%. Ну і, дійсно, феномен Зеленського – це феномен недовіри до всіх центральних політичних гравців та інституцій влади.
Лузер року
Група політиків колишнього Опозиційного блоку, які скандалили та ділились на кілька команд. Хоча це – вихідці з бізнес-середовища з прагматичним мисленням і діловим підходом вирішення питань у політичному житті. І таке публічне винесення сміття з хати робить їх антилідерами цього року.
Прорив року
На превеликий жаль, проривів не вийшло. Є Юлія Тимошенко з великим рейтингом, від якої рік тому ніхто не очікував, що вона може повернутися у велику політику. Але вона – старий політик і раніше показувала досить високу підтримку. Це, скоріше, результат вдалої роботи партійної команди «Батьківщини» та масованої рекламної кампанії. А от нових імен, які б показали мегарезультат, не з’явилось. Вакарчук поки не вистрілив і вже навряд чи вистрелить, бо вибори – це не лише гра у заяви, а командна гра. Зеленський – віртуальний політик з віртуальними показниками.
Подія року
Безперечно, створення помісної церкви – одна з ключових подій в історії України. Але я б не розглядав цю подію в контексті виборчої кампанії. Люди готові голосувати за підвищення пенсій, дешеві комунальні послуги та інші пільги, а такі події як отримання Томосу можуть дещо покращити імідж президента та додати йому 1–2 %, але це не та технологія, яка допоможе вигравати вибори.
Найбільше очікування від 2019 року
У 2018 році ми побачили фальстарт виборчої кампанії – я не пригадую виборів в історії України, коли б за 11 місяців до дати голосування працювали виборчі штаби, розміщувались агітаційні матеріали, в мажоритарних округах вже відбувається активне «засівання». З літа-осені цього року ми де-факто жили в умовах виборчої кампанії. Тому наступного року ми не відчуємо, що принципово щось зміниться в цьому плані.
Очікую, що низка політиків буде перебігати до штабів потенційних переможців на парламентських виборах. І цей процес буде надзвичайно активним та цікавим – можливе формування несподіваних політичних союзів, нових політичних сил. Очевидно, що на базі груп «Народного фронту» буде створена інша сила, можливо, з’явиться нова президентська партія, незалежно від переможця виборів.
«Хочеться, щоб хоча б трошки притомних людей було у наступній Верховній Раді»
Ірина Бекешкіна
директор фонду «Демократичні ініціативи»
Найуспішніший політик року
Якщо говорити про рейтинги, то Юлія Тимошенко.
Лузер року
Провалились ті, хто мав якісь перспективи в минулому році – Саакашвілі і Савченко. Всі про них забули, ніхто не йде виручати Савченко, ніхто не ставить намети під судом. А колись вона мала 30% довіри. Згадаймо, намети за звільнення Тимошенко стояли під судом кілька років, доки її не звільнили.
Прорив року
Зеленський. 66% висловили бажання бачити нові обличчя в політиці і голосування за Зеленського – це голосування проти старих облич.
Подія року
Тут нема з чого обирати – автокефалія.
Найбільше очікування від 2019 року
Хочеться, щоб хоча б трошки притомних людей було у наступній Верховній Раді.
«У нас мало шансів отримати адекватну владу»
Сергій Гайдай
директор зі стратегічного планування агентства «Гайдай.ком»
Найуспішніший політик року
Поки такого не бачу. Політика ж полягає в тому, щоб метою свого життя було змінити світ на краще. Поки я не бачу політика, який, окрім декларацій, зміг би пред’явити успішний кейс своїх завоювань. У кожного політика є щось, що заважає йому бути успішним. За рівнем активів найуспішнішим є Порошенко, але я не можу його назвати успішним політиком. Янукович теж колись був цілком успішним, з точки зору його оточення.
Лузер року
Я вважаю, що президент країни, який отримав свого часу на хвилі дуже високих історичних та соціальних запитів підтримку більш ніж 50% виборців, мав дуже великі шанси стати успішним і увійти до історії. А його нинішній рейтинг, як на мене, – це великий показник неуспішності. Тому це найбільше падіння, але в цій категорії всі неуспішні.
Прорив року
Зеленський – і хоча він не політик, але його рейтинг – це показник ставлення людей до політики. Вони готові голосувати за кого завгодно, аби тільки цей чоловік не був раніше пов'язаний з політикою. І, до речі, це показник того, що в країні успішних політиків нема.
Подія року
Мені важко назвати Об’єднавчий собор, бо держава у нас відділена від церкви. Одними зі знакових подій для держави стали конфлікт у Керченській затоці та введення воєнного стану.
Найбільше очікування від 2019 року
У нас мало шансів отримати адекватну владу, яка могла б впоратись перед усіма критичними викликами, що стоять перед країною. Але точно треба змінити цю владу, бо зрозуміло, що вона не відповідає викликам. Багато хто каже: навіщо ж змінювати відоме зло на невідоме? Але якщо людина не відповідає своїй посаді, вона має йти, навіть коли немає достойної кандидатури йому на заміну.
«Якщо майбутні парламентарі не знайдуть спільну мову, у нас будуть проблеми»
Віталій Бала
директор Агентства моделювання ситуацій
Найуспішніший політик року
Порошенко. Через історію з церквою він зміг вийти з тіні Тимошенко, яка нарощувала протягом року свою підтримку.
Лузер року
Опозиційний блок, у якого зараз серйозні проблеми через внутрішні чвари.
Прорив року
Перспективи є у Гриценка – якщо він буде все правильно робити і не буде повторювати помилки Тимошенко та Порошенка, може навіть виграти вибори.
Подія року
Томос.
Найбільше очікування від 2019 року
Очікую, щоб політики навчилися домовлятися, бо навряд чи хтось буде мати велику фракцію у майбутньому парламенті. Якщо майбутні парламентарі не знайдуть спільну мову, у нас будуть проблеми.
«Є відчуття, що ми рухаємось у бік парламентської республіки»
Вадим Карасьов
директор Інституту глобальних стратегій
Найуспішніший політик року
В електоральному сенсі – Тимошенко. А якщо в державницькому – варто визнати, що Порошенко з Томосом. Інша справа, що цей результат електорально не оцінюється, але з точки зору позитивних наслідків для держави – це факт.
Лузер року
Гіпотетичний єдиний кандидат від Південного Сходу, у якого були шанси, але не спрацювало.
Якоюсь мірою Вакарчук, щодо політичної кар’єри якого було більше віри і оптимізму на початку року, ніж наприкінці.
Садовий виявився лузером.
Більшого на початку року очікували і від Гриценка.
Тягнибока навіть не виставили на вибори, бо розуміють, що його 1% буде катастрофою для «Свободи».
Прорив року
Непогано проявив себе Шевченко з «Укропу» – поки рейтинг у нього невеликий, але він входить до десятки лідерів, обігнавши Садового, Тягнибока та підбираючись до Гриценка. Безумовно, росте Зеленський. І їх обох асоціюють з Коломойським.
Подія року
Я – атеїст, тому не можу називати такою подією автокефалію. Цей рік був не так багатий на події, скільки на фактори, які в майбутньому можуть перетворитись у великі події. Скажу так: головна подія – це перетворення АТО на ООС. Плюс цей рік дав старт для створення справжніх повноцінних Воєнно-морських сил України.
Найбільше очікування від 2019 року
Завдання політиків – не в тому, аби перетворити життя на рай, а в тому, аби не перетворити його на пекло. Хотілося б, аби наступні вибори нас не послабили, а посилили. Очікуємо приходу оновленої влади, яка б скорегувала політику так, аби не блокувались успіхи та досягнення 2018 року, а лише посилювались. В мене є відчуття, що ми рухаємось в бік парламентської республіки, де роль парламенту буде підвищуватись.
«Політики року – Порошенко, Філарет і Тимошенко»
Микола Підвезяний
головний редактор «Главкома»
Найуспішніший політик року
Відповідь на запитання, хто є найуспішнішим політиком, дають соціологи. Усі рейтинги на цей момент найвищі у Тимошенко. Тому було б не чесно не згадати її серед політичних переможців 2018 року.
На номінацію «найуспішніший» також можуть претендувати ще дві особи, завдяки яким звершилась історична подія – створення Помісної православної церкви. Політиками року з упевненістю можна вважати і Петра Порошенка, і Святійшого патріарха Філарета, який зумів взяти під контроль нову структуру.
Лузер року
Серед топ-політиків невдалим цей рік був для голови уряду Володимира Гройсмана. Попри свої гучні обіцянки «поки я, доти і він», Гройсман так і не зміг захистити свого ставленика, главу ДФС Мирослава Продана. Той позбувся посади, на якій контролював головні фінансові потоки. Гучна корупційна історія навколо Продана дуже боляче вдарила по іміджу голови уряду. Скандал довів: протекція прем’єра не є гарантією захисту навіть для найближчого оточення. Друге: Гройсман, як міг відтягував підвищення цін на газ, але під натиском МВФ та загрози економічного колапсу, здався. У результаті за кілька місяців до президентських і парламентських виборів, політичне майбутнє глави уряду не дуже райдужне. У БПП через натягнуті відносини з президентом Гройсмана вже не вважають своїм, а у «Народного фронту» Яценюка, з яким зблизився прем’єр, виборчі перспективи дуже примарні.
До лузерів року варто також віднести Вадима Новинського – нардепа, якого вважають куратором Московської церкви в Україні. Він публічно категорично заявляв, що Україна ні за яких обставин не отримає Томос, але всі його слова і зусилля були марними - Помісна церква створена.
Прорив року
В електоральному плані - прорив демонструє Володимир Зеленський. Вже сьогодні зрозуміло, шоумен націлений конвертувати цю підтримку. Він точно піде на вибори, якщо не президентські, то парламентські.
Подія року
Альтернатив немає – створення Православної церкви в Україні.
Найбільше очікування від 2019 року
Найбільші і очікування, і побоювання – від виборів. Їхній результат буде визначальним для України.
Важливим також буде і те, як далі йтиме формування Єдиної церкви. Її предстоятель на Святвечір отримає Томос. Це має прискорити процес і переконати тих, хто досі вагався.