Реінтеграція чи узурпація. Що збираються ухвалити депутати?

Верховна Рада планує розпочати свою роботу в новому році зі скандального президентського законопроекту №7163. Його назва «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях». Та більш відомий він як «закон про реінтеграцію Донбасу», хоча слово «інтеграція» не зустрічається не тільки в назві, а й в тексті законопроекту. За основу цей проект було прийнято ще 6 жовтня, з тих пір він обріс більш ніж 700 правками.

Представник президента в парламенті Ірина Луценко наполягає, аби законопроект був прийнятий у вигляді максимально наближеному до президентської стратегії щодо окупованих територій. Власне, і не розглянули його в тому році з аргументацією, що первинний варіант до другого читання був занадто змінений. До другого читання в законопроект включили також дату початку окупації української території – 20 лютого 2014-го року, а по всьому тексту додано положення щодо окупації Криму.

Судячи з погоджувальної ради, яка пройшла у понеділок 15 січня, голоси для ухвалення закону є: БПП, «Народний фронт» і Радикальна партія заявили про готовність тиснути кнопки. Втім громадськість вважає законопроект сирим, та таким, що не відповідає Конституції.

Основна причина появи законопроекту – неврегульованість нинішнього статусу конфлікту на Донбасі. Бойові дії досі називають «антитерористичною операцією», яку мало б проводити СБУ. Але, по суті, ми маємо реальну війну. Даний проект має ліквідувати численні пробіли, які виникають через таку невизначеність. Головний «бонус», про який не втомлюються нагадувати прихильники проекту – на законодавчому рівні встановлюється факт агресії Російської Федерації проти України, а так звані окремі райони Донецької та Луганської областей визнаються окупованими. На Росію покладається повна відповідальність за стан речей на тих територіях. Кордони окупованих територій визначаються Міноборони за представленням Генштабу ВСУ. Причому слова про Росію як агресора та окупанта є лише в преамбулі закону і далі не зустрічаються в його статтях.

Замість штабу антитерористичної операції (АТО) для стримання російської агресії буде створений об’єднаний оперативний штаб Збройних сил. Він безпосередньо керуватиме відомствами, що будуть брати участь у відсічі агресору. Тобто вся повнота влади на тих територіях перейде до армії. Дії на Донбасі визначені як самоборона держави, що дає право використовувати війська протягом невизначеного терміну, доки ця самооборона буде тривати.

Фактично цим законопроектом на окремих територіях країни (причому не тільки на окупованих) вводяться правила, які суперечитимуть законодавству, що діє на території усієї України. Тож така двоякість може стати приводом для подальшого оскарження в судах. Наприклад, цим законопроектом повертається загальний нагляд в військову прокуратуру, хоча у прокуратури це право вже забрали. Крім того, законопроект, на думку багатьох експертів, звужує права і свободи громадян. Як вважає представник омбудсмена Михайло Чаплига, фактично вводиться воєнний стан без необхідної процедури, передбаченої Конституцією у відповідних законах. Тож майно фірм та осіб може бути використане з метою захисту інтересів держави не передбаченим Конституцією способом.

«Цим документом вводиться поняття «здійснення заходів щодо забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі збройної агресії РФ в Донецькій і Луганській областях, – наголошує представник омбудсмена. – Фактично це замінник словосполучення «воєнний стан», і що означає це визначення – незрозуміло, які повноваження матимуть органи державної влади на підставі цього нового визначення – незрозуміло, що може нести значні загрози для дотримання прав людини». В уповноваженого з прав людини констатували: законопроект передбачає застосування Збройних сил в мирний час без введення воєнного стану.

Силовикам в зоні бойових дій будуть надані більші права у поводженні з цивільним населенням – зокрема щодо проведення обшуків, проникнення у приміщення без рішень суду. Це також турбує правозахисників. Однією з найбільш дискусійних є стаття 10, згідно з якою «порядок в'їзду/виїзду осіб, переміщення товарів на та з тимчасово окупованих територій, режим уздовж лінії розмежування визначається з урахуванням безпекової ситуації начальником Об’єднаного оперативного штабу Збройних Сил України за погодженням із Службою безпеки України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій». Тобто рівень суворості  поводження з громадянами на цих територіях повністю віддається на розсуд силових структур, в чому багато хто побачив фактичне введення воєнного стану без його оголошення.

Також противники проекту вбачають в ньому загрозу узурпації влади президентом – передбачено, що голова держави зможе достроково припиняти повноваження місцевих рад у разі утворення військової адміністрації.

Втім певні дискусійні норми законопроекту (а тільки висновок Головного юридичного управління парламенту з зауваженнями займає 27 сторінок) буде можливість обговорити та виправити завтра в сесійній залі. Напевно, знову опозицією  буде підійматись питання про норму розриву дипвідносин з РФ, проти чого виступають у Порошенка. Розгляд законопроекту в першому читанні запам’ятався захопленням президії та димовими шашками в Раді. Завтрашнє обговорення може виявитись не менш бурхливим – тема окупованих територій та Росії-агресора благодатна для піару представників усіх політичних сил.

Павло Вуєць, «Главком»