Робота Верховної Ради в укритті. Стефанчук підготував законопроєкт
Народним депутатам хочуть дати 10 хвилин на перехід до укриття, після чого вони зможуть продовжити розгляд законопроєктів і голосування
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підготував проєкт постанови, який передбачає можливість продовжувати пленарні засідання парламенту в укритті під час повітряної тривоги або надходження інформації про підвищену небезпеку. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на законопроєкт.
Як зазначається у пояснювальній записці, через збільшення інтенсивності, тривалості та частоти російських повітряних атак пленарні засідання Верховної Ради доводиться регулярно переривати. Автори документа вважають, що це створює ризик для безперервності законотворчого процесу.
Наразі під час оголошення повітряної тривоги народні депутати та працівники Апарату Верховної Ради мають пройти до безпечного укриття, а пленарне засідання переривається.
Новий проєкт передбачає інший порядок. Після оголошення повітряної тривоги або надходження інформації про підвищену небезпеку депутатам відводитимуть 10 хвилин для переходу до укриття. Після перерви пленарне засідання продовжуватиметься безпосередньо там.
Для роботи парламенту в укритті передбачене використання електронної системи. Народні депутати повинні будуть особисто реєструватися, записуватися на виступи та голосувати. Система має працювати таким чином, щоб унеможливити голосування однієї людини замість іншої.
Голосувати за питання порядку денного під час такого засідання депутати зможуть виключно за допомогою електронної системи. Порядок її використання має затвердити голова Верховної Ради.
Якщо повітряна тривога завершиться до закінчення розгляду питань порядку денного, депутати зможуть не повертатися до сесійної зали. Проєкт дозволяє продовжити роботу в укритті до завершення розгляду всіх запланованих на цей день питань.
Для запровадження нового механізму пропонується скасувати норму постанови Верховної Ради від 7 лютого 2023 року, яка передбачає обов'язкове переривання пленарного засідання після оголошення повітряної тривоги.
У пояснювальній записці необхідність змін пов'язують із регулярними та тривалими повітряними тривогами у Києві, через які парламент втрачає частину часу, відведеного для пленарної роботи.
Метою документа визначено забезпечення безперервного виконання Верховною Радою конституційних повноважень в умовах воєнного стану та постійної загрози російських атак.
Додаткових видатків із державного бюджету для реалізації запропонованих змін, згідно з пояснювальною запискою, не передбачається.
Нагадаємо, раніше Верховна Рада презентувала альтернативний формат роботи парламенту під час повітряних тривог. На мінус першому поверсі будівлі парламенту, у конференц-залі та прилеглих приміщеннях, облаштували робочі місця для депутатів. Там встановили додаткові екрани для стеження за розглядом законопроєктів, а також передбачили окреме місце для журналістів. За словами Стефанчука, такий формат розробили через збільшення кількості повітряних тривог у Києві.