Розгром Конституційного суду. Чи впорається президент Зеленський?

Бурхливий скандал, що спалахнув наприкінці минулого тижня, коли Конституційний суд увійшов у відвертий клінч з Офісом президента, прогнозовано отримав продовження у понеділок. КС, нагадаємо, виніс вердикт, яким фактично скасував електронне декларування – один з головним антикорупційних здобутків останніх років. Президент Володимир Зеленський відповів не менш різко та несподівано, подавши в Верховну Раду законопроєкт, яким рішення суду скасовується, а сам цей орган в нинішньому складі розпускається. Обидві ініціативи, м’яко кажучи, викликають сумніви з правової точки зору, але сторони вже набрали швидкість. 

Судді Конституційного суду після всіх нападок на них та «міні-Майдану» під стінами минулої п’ятниці, схоже, тільки увійшли в раж. Цього тижня в порядку денному засідань КС сконцентрована купа резонансних питань: продовження розгляду закону про мову, подання щодо Фонду гарантування вкладів, яке може мати непередбачувані наслідки на кшталт перегляду націоналізації банків-банкрутів,  та відкриття провадження щодо конституційності ще однієї гучної антикорупційної процедури – спецконфіскації. Плюс, в понеділок судді раптово скасували заплановані на 11 ранку збори суддів, та вирішили продовжити розгляд питань, що стосуються ринку землі. Такий собі турборежим, який раніше був лише визитівкою президентської сили. Сам же КС ніколи не відзначався такою активністю.

Звісно, можна зауважити, що КС щотижня в рутинному темпі розглядає низку питань, до чого просто раніше не була прикута така всебічна увага. До того ж, зовсім не факт, що цього тижня обов’язково будуть винесені остаточні вердикти (згадаємо, скільки вже років КС займається тлумаченням конституційності процедури люстрації). Але зараз обставини дещо змінились і кожен крок суддів розглядається під мікроскопом. Подальшу долю людей в мантіях депутати можуть спробувати вирішити вже цього пленарного тижня.

Суворий Зе

Зеленський в своїх намаганнях приструнити «знахабнілих» суддів налаштований серйозно. В понеділок він звернувся до депутатів «Слуги народу» в дуже новаторському форматі – аудіозверненні.

В ньому голова держави досить жорстко вимагає від нардепів ухвалити «суворі рішення щодо Конституційного суду». Він допустив, що може бути знайдений менш конфліктний шлях, ніж розпуск, але зазначив, що останні рішення КС ставлять країну на межу катастрофи, прямо ведуть до кровопролиття  і пообіцяв «сувору, але справедливу» відповідь суспільства. Напередодні в статті для Financial Times Зеленський заявив, що за останніми рішеннями КС стоїть коаліція російських маріонеток та деяких українських олігархів, які відчувають загрозу від антикорупційних інститутів. У цій же статті український президент виставив себе затятим євроінтегратором та євроатлантистом, якому вищеперераховані товариші заважають проводити реформи, за які стояв Майдан.

Те, що Зеленський вирішив звернутись до західної аудиторії, – цілком очікувано. Українські антикорупційні органи навряд чи були б створені без тиску наших західних партнерів, тож і на усі зазіхання на НАБУ та НАЗК там реагують дуже чутливо. Рішення ж КС щодо скасування електронного декларування, яке з таким трудом впроваджувалось, їх просто шокувало.

Своєю апеляцією до колективного Заходу Зеленський намагається заручитись його підтримкою (чи принаймні нейтралітетом) в задуманому ним плані розгрому Конституційного суду в нинішньому вигляді та створенні на його уламках в подальшому більш лояльного органу. З 18 членів КС 12 призначають президент та Верховна Рада, де поки що існує, хай і кульгава, але монобільшість. І в Офісу президента існує спокуса, яка була у попередників, – отримати підконтрольний КС.

Ігри з кворумом

Ексголова КС Станіслав Шевчук в коментарі «Главкому» зазначив, що Зеленський цілком правий в своєму бажанні звільнити суддів: «Він діяв у межах своїх повноважень на виконання рішення РНБО. Корупція – загроза нацбезпеці, а забезпечення нацбезпеки стосується повноважень президента за статтею 106 Конституції». Втім далеко не всі сприймають таку логіку. Нинішній склад суду максимально захищений від відставки з юридичної точки зору та й у Венеціанській комісії вже застерегли Зеленського від його волюнтаристських намірів.

Якщо провести ротацію суддів не вдасться, як варіант можна спробувати заблокувати його роботу, аби мінімізувати шкоду, яку «служителі Феміди» можуть завдати своїми рішеннями. Способів для цього є кілька: відносно нескладні – позбавлення суду фінансування та ігри з кворумом.

Наразі в Конституційному суді є 15 діючих суддів з 18 – ще двох має призначити парламент та одного – З’їзд суддів. Проте «некомплект» не впливає на кворум, який вираховується від загальної кількості та складає 12 суддів. За скандальне рішення щодо е-декларацій не голосували чотири судді. Тож нескладно вирахувати, що неявка на засідання цієї четвірки паралізує роботу КС через банальну відсутність кворуму. Проте недоліком цієї схеми є людський фактор – не факт, що цей квартет вдасться вмовити ігнорувати засідання суду протягом тривалого часу.

Інший спосіб ускладнити життя КС – збільшити кворум та необхідну кількість голосів для прийняття рішень (зараз  —10) через зміни до закону про Конституційний суд. Для цього Верховній Раді потрібна проста більшість, яку наскребти буде не так важко. Але зворотнім боком цієї спецоперації може стати неспроможність КС приймати будь-які рішення, зокрема, обов’язкові висновки щодо законопроєктів, які передбачають зміни до Конституції.

Звісно, в ідеалі було б спробувати знайти 300 голосів на зміни до Конституції, аби «апгрейдити» розділ Основного Закону щодо КС, але будемо реалістами – голосів у парламенті на це сьогодні не простежується. Іронія полягає ще й в тому, що ці зміни мають отримати благословення тих самих суддів, яких хочуть «перезавантажити».

Дружня підстраховка

Втім поки ці плани існують лише в теорії. А от законопроєкти, альтернативні радикальному президентському, який передбачає розпуск Конституційного суду простою більшістю голосів, в Раді вже зареєстровані. Депутати пропонують повернути скасовані КС норми щодо е-декларацій. Один з таких проєктів ініціював не абихто, а голова Верховної Ради Дмитро Разумков. Його пропозиція стосується лише відновлення норм закону «Про запобігання корупції», визнаних КС неконституційними, залишаючи подальшу долю самих суддів за дужками. На доопрацювання цих норм згідно з рішенням КС пропонується дати два місяці. Цей проєкт теж, за великим рахунком, є сумнівним з юридичної точки зору, бо навіщо утримувати Конституційний суд, якщо можна відверто ігнорувати його рішення? Але зараз на такі дрібниці вже не звертають уваги.

Цікавіше, що реєстрацію власного законопроєкту можна розцінювати так, що спікер показово пішов проти радикальної ініціативи Зеленського. «Краще мати кілька варіантів, ніж жодного», – пояснюють «слуги» таку «самодіяльність» спікера, натякаючи на сумнівні перспективи проходження в залі президентського законопроєкту. Але якщо останній буде провалений ще навіть на етапі розгляду в профільному комітеті, це буде мати вигляд ляпаса главі держави від власної ж фракції. Зеленський не просто в ультимативній формі попросив «слуг» вгамувати Конституційний суд, а фактично в своєму зверненні натякнув, що це буде тест на єдність для його команди. Ту саму єдність, яку багато хто після не надто вдалих для «Слуги народу» місцевих виборів, зараз ставить під сумнів.

Павло Вуєць, «Главком»